У Києві провели ІV діалогову зустріч між суддями та медійниками як говорити про правосуддя відповідально та зрозуміло

Команда ГО «Вектор прав людини» провела 20 лютого 2026 року в столиці України ІV діалогову зустріч «Суди та медіа: як говорити про правосуддя зрозуміло, відповідально і суспільно значущо». Зустріч була продовженням серії діалогових подій для медіа та представників(-иць) судової влади, на яких раніше обговорювали потреби і виклики їхньої співпраці, етичні стандарти, потерпілоорієнтований і травмочутливий підходи у висвітленні актуальних тем.

Зустріч почалася хвилиною мовчання – вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні.

Відкрила розмову директорка ГО «Вектор прав людини», експертка з судового моніторингу ОБСЄ Валерія Рибак, яка налаштувала на роботу учасників(-ниць) вже у четвертій із діалогових зустрічей, що сприяють покращенню якості висвітлення судової тематики, через взаєморозуміння ролей, обмежень і стандартів роботи судів і медіа.

Суди змінюють оптику: чому захист від гендерного насильства — це питання національної безпеки

Під час війни часто звучить фраза «не на часі». Мовляв, спочатку перемога, а потім — розбірки з домашнім насильством чи гендерною дискримінацією. Проте досвід українських судів останніх років доводить протилежне: ігнорування ГЗН (гендерно зумовленого насильства) — це міна сповільненої дії під нашою стійкістю. Кількість справ з цією класифікацієй побільшало чи не в кожному суді.

Сьогодні українська Феміда все менше толерує аргументи про «сімейні обставини». Ратифікація Стамбульської конвенції дала суддям чіткий інструментарій. Ми бачимо, як вироки стають жорсткішими, а поняття «згоди» та «рівності» стають центральними у справах про сексуальне та домашнє насильство. Особливо це стосується СНПК (сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом), де дії окупантів кваліфікуються як воєнні злочини без терміну давності.

Юридична фактура: як суди карають за ГЗН сьогодні

Після ратифікації Стамбульської конвенції (набрала чинності 01.11.2022) та впровадження змін до Кримінального кодексу, підхід судів став безкомпромісним.

"Глуха стіна" між судом та громадянином долається комунікаціями

Комунікація між судовою владою та суспільством в Україні є критично важливим питанням, яке виходить за межі піару чи роботи пресслужби. Це питання виживання системи та відновлення довіри до держави в цілому.
Традиційно українська судова система функціонувала як закрита корпорація, що призвело до виникнення двох небезпечних явищ: інформаційного вакууму, коли відсутність пояснень щодо судових рішень дозволяє політикам, активістам або медіа некоректно інтерпретувати їх, та дегуманізації, адже для пересічного українця суддя часто сприймається не як особа, що вершить правосуддя, а як абстрактний (і часто негативний) символ влади.

Тривають діалоги судової влади і медіа

Фото ілюстративне.

«Тривають діалоги судової влади і медіа для пошуку спільних шляхів висвітлення судової тематики».

Які інструменти пошуку, отримання інформації про судові процеси та діяльність суду? 

Що зробить роботу медіа і судів більш зручною для кожного? Як краще взаємодіяти комунікаційним командам суду і журналістам(-кам)? Які сучасні виклики у кожної з професійних спільнот під час висвітлення судової тематики та чи є можливості допомогти одне одному їх подолати?

Так виглядає боягузтво

Прем'єр-міністр Бельгії Вевер: москва чітко дала нам зрозуміти, що якщо її активи будуть конфісковані, Бельгія та я відчуватимемо наслідки вічно
Я розумію, що для всіх це здається гарною ідеєю. Є поганий хлопець— путін. У нього багато грошей у Брюсселі, ми беремо їх і даємо хорошому— Україні. Це як поезія про Робін Гуда.

Кожний бізнес працює гарніше, коли очікує “таємного покупця”

У комерційному секторі України "таємний покупець" (Mystery Shopping) використовується дуже активно та є стандартом роботи для великих торгівельних мереж.

Банківський сектор також регулярно використовує "таємних покупців" для перевірки якості консультацій щодо депозитів, кредитів, карток. Оцінюються знання продукту, ввічливість, час очікування та здатність менеджера продати додаткову послугу.

В Одесі ОСББ примушують прибирати двори

Одеська мерія змусить ОСББ прибирати двори за «тимчасовою схемою». Чиновники самі «наріжуть» ділянки, а незгодних переконає спецкомісія. Юристи кажуть, що це незаконно і порушує права співвласників багатоквартирних будинків.


«Думська» розбиралася в тому, що ж за документ прийняв сьогодні виконком міськради.

Правозахисники фіксують зростання кількості порушень прав людини в Криму

За даними Кримськотатарського ресурсного центру, за 9 місяців 2025 року в окупованому Криму зафіксовано 25 обшуків, 100 затримань або утримань, 108 допитів і «бесід», а також 177 випадків арештів. При цьому найбільше від дій окупантів страждають представники корінного кримськотатарського народу. «З 100 затримань 18 припадають на кримських татар.

Протокол коректної верифікації злочинів московитів в Україні

Молоді українські колеги та студенти питають часто: а як краще фіксувати свідчення злочинів росіян в Україні, особливо проти цивільного населення? 

Медійники України - знані активісти. Війську допомогають, владі, а тепер ще - прокурорам й слідчим хочуть. Щоб агресора притягти до відповідальності!

Є що порадити. У відомому Університеті в Каліфорнії на юридичному факультеті був створений підручник який у 2020 році представили Центр прав людини Університету Берклі в Каліфорнії та Офіс Верховного комісара ООН з прав людини. Він окреслює мінімальні стандарти для пошуку, збирання, зберігання, перевірки та аналізу відкритих джерел, і може слугувати практичним посібником для адвокатів, журналістів та дослідників. Закріплені стандарти є основою будь-якого OSINT-проєкту, тобто розвідки на основі відкритих джерел.

"Вільні голоси Криму": у "Vivat" вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів

Книжка про історії кримських бранців Кремля вийшла українською мовою, англомовна версія буде доступна цієї весни. Видання "Вільні голоси Криму" є спільною ініціативою Українського ПЕН, The Ukrainians Media, видавництва Vivat і Центру прав людини ZMINA за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

"Вільні голоси Криму" — це збірка портретів шістнадцяти політвʼязнів-журналістів, які борються за права людини та свободу слова на окупованому півострові. Вони фільмували обшуки та суди над активістами, створювали правозахисні рухи,

Суди останніми позбавились комуністичних назв

Верховна Рада перейменувала назви понад 100 українських судів.
За ухвалення в цілому відповідного законопроекту проголосувало 248 народних депутатів з 226 необхідних, передають Українські Новини.

Коли відновлювати знищену культурну спадщину на Миколаївщині?

З першого дня вторгнення ворожих сил на Миколаївщину страждають не тільки люди, але й пам'ятки культури та архітектури деякі, знищені вщент. Деякі, як гімназія Аркаса (на фото вище) в Миколаєві - два роки з розтрощеним фасадом.

Що та як відновлювати? Якими коштами, та чергами? А головне: хто це має робити? - ці запитання все частіше постають в суспільному дискурсі.

Москалі у відповіді за геноцид українського народу

Чому ідея державного "кешбеку" за покупки може зашкодити Україні

На наших очах ми можемо побачити прогресування ідеї протекціонізму з простого запровадження підвищених мит на іноземні товари (чи взагалі заборону їх ввезення) до різноманітних "оригінальних" ідей типу кешбеку на вітчизняні товари. На жаль, лаври захисників українських виробників все ніяк не полишуть голови деяких українських урядовців. Замість того, щоб концентруватися на реальних проблемах виробництва, вони шукають прості рішення складних проблем, що сформувалися не за один рік.

Нові закони мають поліпшити систему реагування на сексуальне насильство, пов’язане із збройною агресією росії

Краще помилитися та допомогти тому, хто не є постраждалим, аніж помилитися й відмовити тому, хто реально потребує підтримки. Таку думку висловив спільний Представник в Україні Фонду лауреата Нобелівської премії доктора Деніса Муквеге та Глобального фонду тих, хто пережив насильство, Федір ДУНЕБАБІН. Розмова з ним стосувалася системи допомоги постраждалим та потреби її вдосконалення на законодавчому рівні.


– Підтримку постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із конфліктом (СНПК), в Україні надають багато різних структур, як державних, так і громадського сектору. Наскільки узгоджено вони працюють, які виникають виклики?

Майдан, якого ніби не було в Одесі

В День гідності та свободи в Медіацентр Україна — Одеса відбувся круглий стіл “10 років з початку Революції Гідності: як робити підсумки в умовах повномасштабної війни”. Журналісти, крім вашого кореспондента проігнорували офлайн цей заклад, мабуть дивились трансляцію. За добу її передивились у ютьюбі аж 21 раз. Попри круглу дату в місті Одеса інших громадських заходів, де згадували Майдан не було анонсовано.

Специфіка розслідування випадків СНПК змушує Генпрокуратуру трансформуватися

І.Діденко

Це стало однією з тем нашої розмови з начальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Юрієм БЄЛОУСОВИМ та начальницею Управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, пов’язані з сексуальним насильством, яке входить до складу цього Департаменту, Іриною ДІДЕНКО. Також йшлося про специфіку розслідування воєнних злочинів, до яких належить і СНПК, про захист постраждалих, про співпрацю з Міжнародним кримінальним судом та підготовку законопроєкту про репарації.

– Що зумовило створення Управління, яке займається розслідуванням фактів сексуального насильства, вчиненого російськими окупантами?

Україна криміналізує розповсюдження порноматеріалів, посилаючись на документ 100-річної давнини

Наразі Україна продовжує наслідувати радянську спадщину щодо кримінальної відповідальності за поширення порнографічних матеріалів, які не становлять суспільної небезпеки. У той час, як еротичний контент вже зібрав понад 31 млн гривень на цілі оборони нашої держави, законом виробництво й обіг порно в Україні повністю заборонені. Максимальною санкцією є позбавлення волі на 7 років.

Тисячі людей щороку зазнають кримінальних переслідувань за відповідною статтею. Як підстава для цього зазвичай вказується необхідність «виконання» Україною Міжнародної конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними. Пропонуємо розібратись, що це за договір.

Репарації для потерпілих від сексуального насильства в період війни

19 червня відзначається Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту (СНПК). Напередодні ми зустрілися з Оленою СОТНИК, радницею Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, та Христиною КІТ, керівницею Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», і обговорили питання щодо перспектив впровадження в нашій країні системи репарацій для потерпілих від СНПК та інших воєнних злочинів, скоєних російськими окупантами.

Христина Кіт: – Система репарацій передбачає великий комплекс заходів, спрямованих на відновлення людини, її здатності продовжувати розвиватися, жити та працювати і більше ніколи не зазнавати насильства.

 

Люди найчастіше думають, що репарації – це виключно грошова форма виплат, відшкодування або компенсацій. Насправді міжнародні практики передбачають кілька форм репарацій. 

Чому активи Росії на Заході не конфіскують?

Країни G7 досі не спромоглися конфіскувати російські гроші для відновлення України. Є ймовірність, що після війни вони повернуться назад в Москву.
На західних рахунках російського Центрального банку лежать понад 300 млрд дол. Ці кошти – реальна можливість змусити державу-спонсора тероризму заплатити за воєнні злочини та зруйновані українські міста.

Знищення росіянами закладів освіти: геноцид українського народу чи порушення правил та звичаїв війни?

Гімназія Аркаса, Миколаєва була збудована ще в XIX сторіччі і відіграла важливе значення в історії міста

Масштабне вторгнення росіян в Україну у 2022 році супроводжується знищенням культурної спадщини та зокрема закладів освіти. За даними МОН станом на початок грудня 2022 року російські окупаційні війська з початку повномасштабного вторгнення в Україну пошкодили або зруйнували повністю будівлі понад 2,8 тис. навчальних закладів. Приблизно в той самий період тодішній Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив, що з майже 4 млн. учнів дистанційним навчанням охоплені 2,175 млн. На змішаній формі навчання – 953 тисячі школярів, на очній – 847 тисяч. Освітній процес налагоджено у 12923 українських школах. Навчанням охоплено 164 тисячі внутрішньо переміщених дітей та 96 тисяч школярів з окупованих територій. З того часу руйнувань шкіл та інших закладів освіти в Україні стало більше. Що це, хаотичні обстріли під час війни чи геноцид українського народу?

Зазначені дії є злочином геноциду та воєнними злочинами, зазначає юрист ГО “Антикорупційний штаб” Віталій Гусак.