Одеські медіа-флюгери відходять

Одеса зараз перебуває в епіцентрі тектонічного зсуву ідентичності, і медіа-менеджери тут — не просто спостерігачі, а архітектори нових сенсів.
Коли знайомі питають: що там з одеськими медіа? Намагаюсь бути толерантним у відповідь. Але вони скоріше поступаються “пліткарям” з месенжерів. Якщо ми говоримо про «цеховий» бік, то це історія про хірургічну точність у роботі з контентом та сміливість у бізнес-стратегіях. Спробуємо зробити лайт-аналіз варінтів розвитку ситуації.

Інформаційна дієта: детокс редакційної політики

«Повільні медіа»: Як не дати себе «вимкнути» під час блекауту

Ми живемо в епоху, де інформаційні атаки стали страшнішими за темні вікна. Коли в Одесі будинок занурюється в темряву на 5–6 діб, а громадський транспорт стоїть «на приколі» вже четвертий місяць, людський мозок починає шукати прості відповіді на болючі питання. І тут на сцену виходять маніпулятори. А нам варто знову свою найрозвинутішу рису - резільєнтність прокачувати.

Ми переконані: захист — це не лише ППО, це ваша когнітивна гігієна. Це перехід до Slow Media. Не робити швидких емоційних висновків, бо саме їх "качає" ворог тисячами повідомлень на добу.

«Бригада» у піджаках: Як кримінальне минуле Миколаєва окупувало TikTok та міську раду

Останнім часом український сегмент TikTok заполонили відео, що глорифікують бандитів 90-х. Під ностальгійні треки нам продають образи «шляхетних авторитетів». Але за цією цифровою ширмою ховається похмура реальність: розкрадання промисловості, державна зрада та саботаж оборони міста, який триває досі.

Естетика «Дона»: чому Яворський-«Швора» знову в моді?

Центральна постать миколаївського ретро-криміналу в соцмережах — Анатолій Яворський, відомий як «Швора». Його образ ліплять за канонами «ідеального чоловіка»:

«Інтелектуальний секонд-хенд: чому ми досі дозволяємо російським медіа-кілерам будувати наш світогляд?»

Кожного вечора мільйони українців відкривають YouTube, щоб отримати свою порцію «допінгу». У кадрі — знайомі обличчя: від колишнього ідеолога «імперії» Невзорова до екс-адвоката Фейгіна. Вони говорять те, що ми хочемо чути. Вони висміюють Путіна, пророкують розпад Росії та захоплюються ЗСУ.
Здавалося б, у чому проблема? Вони ж «наші»?
Проблема в тому, що інформаційна гігієна не терпить напівзаходів. Залучаючи цих персонажів у наш простір, ми не просто даємо їм трибуну — ми добровільно віддаємо ключі від своєї свідомості людям, чия прошивка залишається імперською, навіть якщо її пофарбували в синьо-жовті кольори. Поки ми захоплюємося їхнім красномовством, вони непомітно привчають нас до думки, що без російського інтелектуального продукту ми — ніхто.

Цифровий нашийник: як Ілон Маск та Starlink стали головним важелем у «бізнес-плані» Трампа

Станом на лютий 2026 року, Starlink залишається «цифровим киснем» для Сил оборони України. Від зв'язку в окопах до управління роями дронів і координації артилерії — архітектура фронту побудована на цій технології.

Але коли власник технології сидить за столом переговорів не як союзник, а як «бізнес-партнер» президента США, який прагне швидкої угоди з Росією, ця залежність стає критичною вразливістю. Маск більше не просто надає послугу; він використовує її як фішку в глобальному казино.

Анатомія загрози: Як використовується «рубильник»

Чому краще б таких перемовин не було?

Аналіз «бізнес-дипломатії» та її руйнівних наслідків для України

Сьогоднішні спроби адміністрації Дональда Трампа «завершити війну за 24 години» через залучення неформальних бізнес-партнерів замість професійних дипломатів створюють небезпечну ілюзію прогресу. Для України цей процес перетворюється на стратегічну пастку, де кожен день «діалогу» наближає не мир, а катастрофу.

1. Заміна суверенітету на «активи»

Ніякого референдумам по статусу Донбасу! Донбас - це Україна!

Спроби нав'язати Україні незаконний референдум є небезпечними і неприйнятними

Відкрите звернення

Незважаючи на триваючу злочинну війну Росії проти України, яка є викликом усьому вільному світу, на міжнародному рівні не припиняються спроби замість спільного тиску на загарбників для забезпечення сталого миру вдатися до "умиротворення" агресора і спонукання України до територіальних та інших поступок. Такий підхід до врегулювання проблеми, що передбачає відповідальність та обмеження жертви агресії, фактично виправдовує і заохочує агресора.

Європейські спецслужби не вірять у швидкий мир

Керівники п’яти європейських розвідувальних служб вважають малоймовірним укладення мирної угоди у 2026 році, попри заяви Трампа про "близькість угоди".

За їхніми оцінками, москва не зацікавлена у швидкому завершенні війни та використовує переговори зі США для затягування часу, відтермінування нових санкцій і просування економічних угод.

Скандал навколо uолови Мюнхенської безпекової конференції (MSC) В.Ішінгера, який виступає проти перемирʼя в Україні

Напередодні цьогорічної конференції, яка розпочинається у Мюнхені вже наступного тижня, старий-новий її керманич, посол Вольфганг Ішінгер, дав програмне інтервʼю для газети Tagesspiegel під промовистим заголовком: «Перемирʼя в Україні посилить загрозу для НАТО».
Це інтервʼю викликало справжній шок, адже те, про що говорить один із найбільш впливових німецьких дипломатів, насправді значною мірою відображає стратегічну лінію уряду ФРН, про що навряд чи хтось скаже вголос.
То що ж такого крамольного наговорив Ішінгер?

У файлах Епштейну про "відмінного постачальника P"

У так званих "файлах Епштейна" з’явилися згадки про російського диригента, директора Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі та Большого театру в Москві Валерія Гергєєва, якого російські ЗМІ називають особистим другом Володимира Путіна. Його ім’я фігурує в електронному листуванні, яке приписують фінансисту Джеффрі Епштейну та його контактам.
Зокрема, в одному з листів Гергєєва названо "власником" Санкт-Петербурга, а також схарактеризовано як "відмінного постачальника P" (great source of P).

Західна байдужість — це ринкова умова. Вчимося продавати Перемогу

День 3: продовження 

Ми у 2026-му, і давайте чесно: світ не «втомився» від України. Світ просто повернувся до своєї природної позиції — раціонального егоїзму. Коли ми кажемо партнерам: «Подивіться, як нам боляче», вони чують: «Ми — токсичний актив, який потребує постійних вливань». Жертву жаліють, але в неї не інвестують.

Ми  пропонуємо змінити бізнес-модель нашої комунікації

1. Відмова від емоційного шантажу

Сльози не пробивають ППО. На Заході працюють люди, які рахують KPI та ризики. Наша суб’єктність у тому, щоб припинити бути «прохачами» і стати «постачальниками безпеки».

Було: «Дайте нам ракети, бо нас вбивають».

Стало: «Ось розрахунок: вартість збиття російської ракети над Україною сьогодні — $1 млн. 

Тирят як заповів їх "пахан"

Відома одеська гастрожурналістка @Julia.sushenko вивела на чисту воду ресторанних плагіатників з протилежного берега Чорного моря - Сочі. І розважила одеситів розповіддю, як "косять під Одесу" у країні, звідки летять дрони та ракети.

"В Сочах на напередодні нового року відкрили ресторан одеськоі кухні «Порто франко». Цікаво що за декілька місяців, саме у нас в Одесі відкрився грандіозний ресторан італійської кухні Porto Frankо. Ну що ж, не вперше вони крадуть назви, страви, концепції "

Наша людина в ПАСЕ

«Продовжуватиму роботу над темою розслідування злочинів росії проти журналістів і медійників, які постраждали внаслідок війни – убитих, поранених, незаконно ув'язнених».

Народну депутатку Євгенію Кравчук обрали головою Підкомітету з питань медіа та інформаційного суспільства ПАРЄ,

Ціна ілюзії: чому капітуляція сьогодні — це війна завтра

Минає четвертий рік повномасштабного вторгнення. Російська пропаганда, відчуваючи втому українського суспільства, дедалі гучніше вмикає платівку про «неминучість поступок», «мир за будь-яку ціну» та «безглуздість опору». Проте, якщо поглянути на факти тверезо, стає зрозуміло: заклики до капітуляції — це не шлях до миру, а пастка, розрахована на нашу короткозорість.

 Математика провалу «другої армії світу»

«Ментальний секонд-хенд» ніби інформаторів має піти на смітник історії

 

Це «троянський кінь» у вашому смартфоні. Російські пропагандисти (відверті чи «хороші») не є безсторонніми спостерігачами. Їхня мета — не поінформувати вас, а втримати у сфері впливу російської мови та російських сенсів.

Коли ви слухаєте їхню «аналітику», ви підсвідомо починаєте сприймати світ їхніми очима — де Росія велика (нехай і хвора), а Україна — лише проблема чи додаток.

Наративи Кисельових, Гельманів та Латиніних працюють як анестезія для агресора. Вони майстерно підміняють поняття «злочин РФ» на «помилка

Чому варто "рвати" пуповину з імерськими пропагандистами?

Сьогодні ми продовжуємо матеріали по контрпропаганді. (перші з циклу тут) Чому це важливо? Бо ми у війні з носієм імперської культури - РФ. А поширюється вона в першу чергу через інформування. Література та кіно у другому ешелоні. Інтернет-повідомлення прилітають раніше "кінжалів". Як обріжемо шлях повідомлень, то й ППО стане легше небо тримати!

Євген Кисельов — це приклад «політичного гастролера», який десятиліттями вчив українців демократії, паралельно обслуговуючи інтереси олігархів та виправдовуючи авторитарні замашки тих, хто був при владі.

"Баки забивають" українцям не просто так

Аналіз контенту так званих "хороших руських" (на прикладі Юлії Латиніної та подібних лідерів думок) потребує особливої інформаційної гігієни. Часто під маскою лібералізму та інтелектуалізму ховаються токсичні наративи, які працюють проти українських інтересів. Останнім часом на фоні блекаутів й виморожування міст ворожа "м'яка сила" у вигляді відеоблогів різного роду "хороших руських" стає особливо небезпечною.

Ось основні причини, чому споживання такого контенту може бути шкідливим:

Анатомія Z-пропаганди: хто стоїть за російськими «воєнкорами»

Російські «воєнкори» (військові блогери) — це унікальне явище в системі сучасної дезінформації. На відміну від класичних державних медіа, вони імітують «голос окопної правди», що дозволяє Кремлю охоплювати аудиторію, яка вже не довіряє телевізору. Проте за лаштунками цієї «щирості» стоїть жорсткий контроль, бюджетне фінансування та спецслужби.

 Структура та кураторство: Хто «скеровує»?

Система управління воєнкорами не є монолітною; вона поділена між кількома центрами сили в РФ:

Неочікувана адвокатка москви

Директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард назвала брехнею та пропагандою публікацію Reuters, у якій стверджувалося, що Путін "має намір захопити всю Україну та частину Європи".

Вона звинуватила агентство у поширенні "хибного наративу з метою заблокувати мирні ініціативи Трампа, розпалити істерію та підтримати ескалацію з боку НАТО і ЄС, щоб втягнути США у пряму війну з росією".

Вільна преса проти культурної політики роZZїї

Австрійський культурний сайт про оперне мистецтво opern.news знову "збив" виступ Ільлара Абдразакова - оперного пропагандиста, підлабузника, якого призначили директором нового оперного театру окупованого  Севастополя.