MAGA-блогерка Лаура Лумер викрила директорку національної розвідки США у роботі на росію

Лаура Лумер — це ультраправа американська політична активістка, конспірологиня та блогерка, яка має ВЕЛИКИЙ вплив на Трампа. Лумер діє як неофіційна радниця (на фото - зліва). Вона супроводжує Трампа на заходах та допомагає йому виявляти «нелояльних» працівників, що неодноразово призводило до кадрових чисток.

Службові пси пропаганди: розвінчання міфу про "незалежну" Z-журналістику

Камуфляж замість прескарти: чому кремлівські «воєнкори» є комбатантами, а не журналістами

Однострой оливкового кольору, бронежилет із написом «PRESS» і автомат Калашникова на плечах. Цей абсурдний образ став візитівкою сучасної російської пропаганди. Вони називають себе «воєнкорами» та «документалістами», але насправді є звичайними інформаційними кілерами на службі Кремля. Спроба підміняти поняття й ховатися за статусом журналіста — це не просто цинізм, це свідомий воєнний злочин, де слово працює в один такт із артилерійським залпом.

Чергова бздурь від московських пропагандистів

Російські медіа та ресурси поширюють новину про те, що в Україні нібито різко зросла кількість шлюбів між неповнолітніми. З цих даних пропагандисти роблять псевдосоціологічний висновок, що суспільство «повертається в середньовіччя» і починає жити за «правилами, характерними для темних і похмурих часів».

Українські канали продовжують транслювати сексизм попри воєнну реальність

З понад 85 годин проаналізованого ефірного часу розважальних шоу та серіалів на українському телебаченні було виявлено 125 випадків проявів сексизму та дискримінаційного контенту. Такі результати гендерної ревізії представили активістки мережі жіночих правозахисних організацій CAFI.

«Наш моніторинг показав розрив між поступом українського суспільства й архаїчними нормами та образами, які транслюються на телебаченні. Сьогодні жінка обіймає волонтерські посади, керує бізнесом, заміщає багато чоловічих професій, залучена до доглядової праці. Проте на телеканалах вона постає у ролі жертви, сексуального об'єкта або у пасивній ролі», - наголосила Ірина Трохим, лідерка мережі CAFI та ГО “Центр “Жіночі Перспективи”.

Каннський маскарад: як російська культура ховає мільйони окупантів за ширмою «гуманізму»

Виступ Андрія Звягінцева на Каннському кінофестивалі справді викликав величезну хвилю обурення, особливо серед українського суспільства та культурної спільноти. Його риторика про "жертв з обох боків" та спроба просунути тезу про "миру бажають мільйони" є яскравим прикладом того, як російські так звані "ліберали" намагаються зняти відповідальність з усього російського суспільства та перекласти її виключно на одну людину в Кремлі.


Ця позиція є не просто наївною, вона є глибоко маніпулятивною і працює як черговий інформаційний вкид для західної аудиторії.

Внутрішній фронт стійкості: як тривала війна виснажує нашу згуртованість і де шукати протиотруту від саморозпаду

Психічна втомленість від п’яти років повітряних тривог, розлучені родини, фінансова скрута та хронічне відчуття небезпеки — це об’єктивна реальність нашого сьогодення. Коли рефлексивний емоційний драйв та адреналін перших років війни природно вигоріли, суспільство опиняється перед найпідступнішим викликом — загрозою внутрішньої атомізації та саморозпаду згуртованості.

Ворог чудово розуміє цю динаміку. Не маючи змоги перемогти нас на полі бою, де його позиційна війна зазнала краху, Кремль переносить головний удар в інформаційно-психологічну площину. Його мета — розхитати тил, перетворити втому на розчарування, а розчарування — на внутрішню ворожнечу.

Трамп, який виявився дурніше, ніж очікувалось

Колишній Радник Трампа з нацбезпеки Болтон: Трамп вважає якщо він у добрих стосунках із Сі Цзіньпіном відносини США-Китаю в нормі. Дружить із путіним, те саме про відносини США-росії
Але ні Сі Цзіньпін, ні путін не вважають Трампа своїм другом, навпаки вони вважають його "легкою здобиччю"

Вони, як і більшість жорстких політиків, точно знають, якими є їхні національні інтереси, і саме їх вони й переслідують. Це не обов'язково те, що переслідує Трамп.

Тріснуте дзеркало російського лібералізму: чому нам час виходити з «чужих» ефірів

Ми звикли, що в наших смартфонах постійно миготять обличчя «хороших руських». Фейгін, Накі, черговий «десант» з «Дождя» чи черговий стрім Кісєльова. Тільки Шендеровича з Латиніною "вичистили" зі стрімів, як Бєлковський з Биковим лізуть з нової шпарини імені Гордона. Вже дістали російські емігранти-говоруни, ніби ліберали, які весь час українському споживачу інформації нав'язують свої думки. Вони говорять зрозумілою мовою, начебто засуджують війну і навіть іноді хвалять ЗСУ. Але давайте чесно: вам не здається, що нас знову намагаються тримати у «спільному стійлі»?

Штурм країни-агресорки бієнеле у Венеції

Сьогодні у Венеції активістки Pussy Riot і української Femen заблокували вхід до російського павільйону на Бієнале. П'ятнадцять жінок у рожевих балаклавах, рожевий, синій і жовтий дим, лозунги "Russia's art is blood" і "Disobey". Поліція тримала натовп близько тридцяти хвилин. Російський павільйон, який чотири роки був закритий, повертається на головний світовий артфорум.
Втім, за гучними заголовками в світових медіа - тривіальна, але дуже впізнавана історія про те, як працює російська "м'яка сила".

Читати книги - знову актуально

Я прочитав книжку С.Плохія "Козацький міф. Історія націотворення в епоху імперій" про детективну історію створення та поширення "Історії Русів". Плохій детально розглядає, чому автор (або автори) прикривалися іменами архієпископа Георгія Кониського чи Григорія Полетики. Це не просто страх перед цензурою, а спосіб надати тексту ваги церковного авторитету та давнини, що робило «міф» неспростовним для тогочасного читача.

Плохій у «Козацькому міфі» фактично проводить деконструкцію того, як створювався фундамент сучасної української ідентичності. «Історія Русів» — це справді «ідеологічна бомба» свого часу, загорнута в обгортку історичної хроніки.

«Повільні медіа»: Як не дати себе «вимкнути» під час блекауту

Ми живемо в епоху, де інформаційні атаки стали страшнішими за темні вікна. Коли в Одесі будинок занурюється в темряву на 5–6 діб, а громадський транспорт стоїть «на приколі» вже четвертий місяць, людський мозок починає шукати прості відповіді на болючі питання. І тут на сцену виходять маніпулятори. А нам варто знову свою найрозвинутішу рису - резільєнтність прокачувати.

Ми переконані: захист — це не лише ППО, це ваша когнітивна гігієна. Це перехід до Slow Media. Не робити швидких емоційних висновків, бо саме їх "качає" ворог тисячами повідомлень на добу.

Епоха пішла, а її символи залишились всюду

 Хто не знає миколаївської пародії на комунарів Парижу. За місцевою легендою агітпропу у Миколаєві у стіни в 1919 стратили "комунарів"(фейкових як згодом виявилось). Але послужливі митці створили з паркану казеної корабельні пропагандистську експозицію на декілька кварталів повз казарми та парк на місці плацу при Адміралтействі.

Висновки виборів в Угорщині

Опозиція отримала конституційну більшість. 138 мандатів з 199 взяла партія «Тиса», за результатами підрахунку майже 99% протоколів.


Ще рано говорити про «очищення природи», але слідом за Молдовою, кремль отримує дуже важку поразку в Угорщині.



Колосальні ресурси інвестовано, пропаганда працювала з усіх «ящиків»,

Телеграм: Цифровий «Троянський кінь» у кишені нації

Чи усвідомлюємо ми, що щоразу, відкриваючи «синій месенджер», ми добровільно заходимо на територію, де правила гри встановлює ворог? Поки ми ведемо дискусії про «зручність», Росія вибудувала в Telegram досконалу машину для злому нашої колективної підсвідомості.

Нещодавні розслідування (зокрема видання «Вёрстка») остаточно зняли маски. Російський державний апарат, попри всі «блокування» в ЄС, почувається в Telegram як удома. Вони створили так звані «дзеркальні мережі» (проєкт MT), де пропаганда RT та Sputnik дублюється в режимі реального часу, маскуючись під локальні європейські канали. Це технологія «цифрової матрійошки»: ворожий зміст ховають усередині нейтрального «дзеркала», яке, своєю чергою, легітимізується через місцевих інфлюенсерів.

Але якщо в Європі це лише інформаційна атака, то для України це питання виживання.

Пропагандисти відтворили RT всередині Telegram

Чоловік проходить повз контрольно-пропускний пункт телекомпанії Russia Today (RT). Москва, 8 червня 2018 р. [Юрій Кадобнов/AFP]


Після того як Європа заборонила RT у 2022 році, російські оператори створили тіньову мережу, яка в режимі реального часу дублює контент телеканалу, «відмиває» його через місцеві конспірологічні канали та щодня передає на мільйони європейських телефонів — і все це без згадки про Кремль.

Реформи «карго-культу»: Як корупція та імітація змін виштовхують молодь з України, та як розірвати це коло

За останні 20 років Україна стала чемпіоном із написання стратегій та створення нових абревіатур. Під наглядом МВФ та міжнародних консультантів ми збудували десятки інституцій: НАБУ, НАЗК, БЕБ, оновили Верховний Суд, запровадили НУШ. Проте за блискучими фасадами часто ховаються старі «міліцейські» методи, корпоративна порука та, що найцинічніше, ефективна система «засвоєння» коштів.

Журналістика як модератор національного діалогу

П’ята річниця від початку повномасштабного вторгнення московії — це не просто календарна дата. Це точка зрілості для українського медіапростору. Якщо перші роки війни пройшли під знаком «інформаційного фронту» та виправданої мобілізаційної цензури, то сьогодні суспільне завдання журналістики трансформується: від трансляції надій ми переходимо до архітектури діалогу реальності.

Від монологу до багатокультурного діалогу

Головний виклик сучасності — криза довіри до єдиних офіційних джерел. Суспільство, втомлене від стерильних новин, шукає правди у всій її складності.

• Повернення стандартів: Журналістика має вийти з режиму «Єдиного марафону», повернувши в ефіри розмаїття думок. Об’єктивність сьогодні — це не зрада, а форма поваги до дорослого суспільства, яке здатне витримувати складні факти.

Цивільний спротив 2.0: чому твоя мовчанка в мережі — це частина ППО

1000 засобів повітряного ураження відправив ворог по українських містах за останню добу. Це не просто статистика — це спроба тотального інформаційного та фізичного паралічу. Ми живі, і це результат надлюдських зусиль ППО. Але водночас це сигнал для кожного цивільного: у моменти такої інтенсивності атак будь-яка ваша цифрова помилка множиться на тисячу.

Те, що сьогодні демонстрували типу відважні блогери у Львові та Франківську, що наживо виставляли в мережу прольоти ударних дронів, притомним вчинком не назвеш.

Чому перемовини з Кремлем — це пастка, а не вихід

Сьогоднішні розмови про «мирні ініціативи» між Вашингтоном, Києвом та Москвою все більше нагадують не класичну дипломатію, а багатошарову спецоперацію. Щоб зрозуміти, що відбувається насправді, варто відкинути термінологію міжнародного права і звернутися до методів, які десятиліттями відточували в кабінетах на Луб’янці.

Для чекістів, які приватизували владу у Московії, дипломатія ніколи не була мистецтвом компромісу. Це завжди був «активний захід» — форма дезінформації та маніпуляції.

Польський кейс (1932–1939): ілюзія добросусідства

Оскароносна дезінформація: як сучасні «Трести» знову засліплюють світ

Сьогодні ми є свідками того, як старі чекістські методи сторічної давнини отримують нове життя у вигляді «ліберальних» маніпуляцій, які успішно штурмують навіть червоні доріжки Голлівуду.

Чому історія операції «Трест» повторюється сьогодні?

Інформаційний простір знову перетворюється на майданчик для небезпечних маніпуляцій. Сьогодні ми бачимо активізацію так званих «хороших руських», які намагаються завоювати довіру західних урядів та медіа. Проте за фасадом демократичної риторики може ховатися добре продумана спецоперація, коріння якої сягає глибин чекістського минулого.

Майже 100 років тому ГПУ (попередник КДБ) провело одну з найуспішніших дезінформаційних кампаній в історії — операцію «Трест».