Є щось майже абсурдне в історії російського реактивного дрона-камікадзе «Герань-3/5», який перетворився у небезпечний фактор №1.
Двигун, який став його серцем, не був викрадений із секретної військової лабораторії. Його не везли потайки в дипломатичній валізі. Це був комерційний мікротурбореактивний двигун, який існував на відкритому ринку.
А потім з'ясувалося, що комерційна технологія цілком здатна стати деталлю серійної зброї.
І тут виникає запитання, значно важливіше за те, хто саме продав Росії чергову партію двигунів.



















