В Україні створили незвичний сервіс підбору книжкових подарунків

Ідея доставляти букбокси (так звані «книжкові коробки») виявилася новою і цікавою для книголюбів по всій Україні. Команда із п'яти людей створила стартап BookYourBooks — сервіс доставки книжкових сюрпризів. Свою популярність букбокси здобули спершу в США та Європі, а тепер мода приходить і в Україну.
Букбокс прийнято вважати набором для ідеального вікенду, бо в коробці є саме те, що створює чудову атмосферу для осінніх вечорів: запашний «чай з письменниками», солодощі, смаколики і книга, котра вибирається для кожного читача індивідуально. Механізм

ФІНАНСУВАННЯ КЛІМАТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Українські компанії можуть скористатися новим джерелом фінансування інновацій у сфері кліматичних технологій. ЄС і ЄБРР надають підтримку новому механізму скорочення викидів парникових газів і вдосконалення енергоефективних технологій.
Шість українських компаній стали отримувачами Кліматичних інноваційних ваучерів (КІВ) — нового механізму, спрямованого на розробку та вдосконалення технологій скорочення викидів парникових газів (ПГ) і покращення споживання енергії в Україні. Підприємства та консультаційні фірми з Києва, Дніпра та Львова отримають ваучери на загальну суму 160 тисяч євро на інновації у сферах від запровадження нових будівельних матеріалів до застосування сучасних біллінгових систем. Ваучери забезп ечать грантове фінансування для дослідників і підприємств, які пропонують енергозберігаючі технології та заходи, спрямовані на скорочення викидів парникових газів.
Першими компаніями, що отримають Кліматичні інноваційні ваучери, стали наступні шість:
-  “Ecoisme” (Київ) – пристрій моніторингу ефективності споживання електроенергії
- “Електрокарс” (Київ) - біллінгові системи для зарядних станцій електромобілів
- “Інженерні інновації” (Львів) - технологія виробництва модульних залізобетонних конструкцій
- Інститут екології та енергозбереження (Київ) - програмне забезпечення роботи котлів на біомасі

Нас б'ють - ми ...

Фізична агресія щодо журналістів є однією з найгостріших проблем вітчизняного медіа-простору. На цьому наголосив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко під час Media Forum Mykolaiv, що відбувся днями в Коледжі преси та телебачення та транслювався в прямому ефірі телеканалу ТАК TV.

З огляду на значну, порівняно з європейським досвідом, кількість порушень прав журналістів, на одне з ключових місць виходить правова, фізична та цифрова безпека журналістів. У рамках Форуму було організовано НСЖУ у партнерстві з Бюро представника ОБСЄ з питань свободи медіа семінар на тему самозахисту журналістів. Тренером виступив медіа-юрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін, який наголосив на найбільш поширених прикладах перешкоджання журналістській діяльності: «Незаконним є вилучення зібраних журналістом матеріалів. Особливо часто це відбувається під час використання техніки – «віддай відеокамеру або диктофон, зітри інформацію». Незаконним є вилучення технічних засобів. Незаконною є відмова в доступі журналістів до інформації. І тут виникають суперечки навіть на рівні експертів, тому що сьогодні за ненадання відповіді на запит може бути порушена кримінальна справа».

Велике значення має захист носіїв інформації та вміння правильно з ними працювати, щоб розуміти як убезпечити себе та джерела інформації від втручання сторонніх осіб. « Журналіст має право не розкривати джерело або інформацію, яка дозволяє встановити джерела. Тобто, захист джерел інформації поширюється не тільки на джерело, а й на побічну інформацію, яка може вказувати на нього. Крім випадків, коли його зобов’язують до цього рішенням суду на основі закону», - зазначив Олександр Бурмагін.

ВЫСТАВКА, ПОСВЯЩЕННАЯ 15-ЛЕТИЮ ГАЛЕРЕИ «НА СПАССКОЙ 45»

Галерея «На Спасской 45» была основана в сентябре 2002 года по инициативе Марии Скляр и Яны Корсак, бывшей директором галереи в течение пяти лет. И на данной выставке представлены работы художников, выставлявшихся в галерее за пятнадцать лет, прошедшие со дня ее основания. Не всех, конечно, но большинства. В экспозицию вошло двадцать семь как старых, так и новых работ двадцати трех художников, десять из которых являются частью коллекции фирмы «Кредо» (преимущественно это работы иногородних или даже теперь иностранных, как в случае Александры Партеки, художников, выставлявшихся в галерее), а работа Татьяны Кручининой – из частной коллекции. На открытии будет возможность встретиться и пообщаться со многими художниками или просто прикоснуться к страничке уже истории художественнойжизни Николаева. В конце концов, за прошедшее время в галерее состоялось более 200 выставок николаевских и иногородних художников и фотографов, здесь окончательно сложился стиль Рустама Мирзоева и Александры Партеки, здесь начинали свою художественную карьеру или делали первые персональные выставки многие молодые художники, которые теперь успешно продолжают ее в других городах страны и за рубежом (среди них Николай Плехов, Митя Фенечкин, Нана Бякова, Павел Лысый, Анжела Богаченко,

Журналіст стає письменником

За що люблю свою мандрівну професію? Журналіст приїздить в нове місто і може опинитись на несподіваній зустрічі. Цього разу були - Чернівці, та презентація 1-го роману "Евора" відомого вітчизняного журналіста Віталія Портникова. Після презентації у Львові на книжковому форумі, це була друга чи третя зустріч з читачами в регіонах. Чернівці, знане літературне місто. Тут працювали класики як української, так і німецької, румунської літератур. Цілий день йшов дощ, а ввечері в міській Ратуші зібрались поціновувачі слова. Дуже цікаво, але не одна з вікових груп не домінувала: було багато молоді та літніх людей. Всіх зібрал талант автора Портникова.
Віталій не був у статусі забронзовілого митця. Він розказав як пройшов дорогу до першого прозового роману у 50 років. А це були - читання багатьма слов'янськими мовами, сімейні традиції, навчання, та повсякденне публіцистичне служіння багато років.
Автор навіть прочитав вголос уривок, хоча казав що робив це вперше на публіці. Після цього багато хто зрозумів, що треба читати книгу, а потім про неї розмовляти, тому більше говорили про сучасну українську ситуацію.