Хто і навіщо "торпедує" через УПА українську суб’єктність?

Європейська інтеграція України, про яку так довго й пафосно звітували з високих трибун, раптом вперлася не в економічні квоти, не в корупційні фільтри і навіть не в дефіцит бюджету. Вона застрягла у історичних кабінетах Варшави. 

Дивне, майже містичне видовище: у третьому тисячолітті, на тлі технологічних проривів і глобальних тектонічних зсувів, майбутнє великої європейської нації намагаються перекрити іржавим ключем Волинської трагедії 1943 року.

Варшава прихистить одеський кінофестиваль

Національна конкурсна програма 13-го Одеського міжнародного кінофестивалю пройде в межах Варшавського міжнародного кінофестивалю, що відбудеться 14-23 жовтня. До участі у програмі OIFF national competition in Warsaw організатори запрошують повнометражні художні та документальні фільми, а також короткометражні ігрові стрічки.


Свою позицію висловив Стефан Лаудин, директор Варшавського міжнародного кінофестивалю:

«Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році біля Польщі з’явилася нова сусідня країна — Україна. Варшавський кінофестиваль швидко почав налагоджувати зв’язки та розвивати відносини з Україною. Минуло кілька років поки нове українське кіно не привернуло серйозної міжнародної уваги, і я сподіваюся, що Польща хоч трохи посприяла цьому процесу. У 2013 році фільм «Плем’я» Мирослава Слабошпицького на стадії work-in-progress був представлений на CentEast Market Warsaw, де він уклав угоду з торговим агентом, а пізніше був прийнятий на Каннський кінофестиваль.

Польські ліки в кризу

​​Польський уряд чудово січе в економічних реаліях. Поки українська влада браво рапортує про збільшення надходжень до бюджету. Адже через інфляцію ростуть ціни на те ж паливо чи олію, а тому і податки та акцизи.

Трудова міграція - спротив неефективній системі

Це явище давно відомо в наших землях. Народу було багато, а платні за роботу - замало, а то й не вистачало землі, чи житла. Мешканці України з останньої чверті XIX сторіччя через 20-ті, 40-50-ті, та 90-ті роки ХХ сторіччя від'їздили на роботу за кордон. Так і з'явились українські діаспори в обох Америках, на Далекому Сході в Західній Європі. Тепер ми фіксуємо 5 хвилю трудової міграції. Контекст, в якому зараз це явище висвітлюється в медіа - загалом негативний.
Чому?
Комуністичний експеримент в центрі якого в минулому сторіччі опинилась Україна, був людожерським. Скільки не народжувалось дітей, всіх "молох" перемелював! Війни, революції, епідемії, Голодомор, це робила влада, а спротив - люди.  Міграцію можна розглядати як форму

Підтримати кіно з Городка "Незламні"

«Незламні» - короткометражний художньо-документальний фільм, котрий знімають у м. Городку, що на Львівщині. Події фільму розгортаються у тому ж Городку у листопаді 1932-го в основі сюжету історична подія, котра вплинула на хід всього національно-визвольного руху. Бійці УВО-ОУН (Українська військова організація та Організація українських націоналістів) здійснили напад на польське відділення пошти. Метою

Свободу не замінить кохання

Новий фільм Павла Павліковського "Холодная война" про свободу творчості в житті людини. На фоні Польщі часів сталінського режиму, між молодим музикантом й талановитою співачкою спалахує кохання. Залізна завіса ще не "впала". Він бежіть на Захід. Грає музику, імпровізує. Вона - залишається в соціалістичному раю. Потім нова зустріч в Парижі. Коло. Музика та пристрасті супроводжують героїв до ... кінця.

ХОЛОДНА ВІЙНА. Якою вона була?

Представляємо офіційний український трейлер мелодрами «Холодна війна» лауреата премії «Оскар» Павла Павліковського. Світова прем'єра фільму відбулася в рамках основного конкурсу Каннського кінофестивалю, де отримала нагороду за найкращу режисуру. Польський

Баштанська стратегія громади

Баштанка у всі часи була непересічною адмінодиницею. То лідером у соціалістичному змаганні ставала, то бунтівну республіку створювала. Тепер - воліє вирватись в лідери децентралізації на Миколаївщіні.
Розробила стратегію розвитку нової об'єднаної теріторіальної громади (міської). В січні почали, бо до Баштанки приєднались в минулому році ще 8 сільрад. А вже не сесії міськради 12 жовтня документ розробленої стратегії  був затвержен. Баштанці сповідують старе маркетингове правило: краще бути першим, ніж ліпшим.

В Польщі відбулася прем’єра фільму миколаївського телеканалу ТАК TV

В Посольстві України в Польщі відбувся прем’єрний показ документального фільму «Платформа натхнення», який створив миколаївський телеканал ТАК TV. Фільм присвячений науковцям-педагогам та Україно-Польському Форуму, який цього року вже всьоме відбувся в Польщі.

Василь Кремень, президент Національної академії педагогічних наук України: «Я вдячний Коледжу преси та телебачення і телеканалу ТАК TV за створення документального фільму «Платформа натхнення», який був присвячений Україно-Польському Форуму як майданчику для вироблення нових ідей, для розвитку співпраці між польськими та українськими науковцями та заходу, під час якого ми виробляємо нові стратегії розвитку педагогічної освіти в Україні».

Инвесторы из Польши? Не видели?!

Знакомый польский политический обозреватель Варшавской газеты истеблишмента как-то в разговоре выдал такую сентенцию: Мы так давно в Польше хотели увидеть Украину в Европейском Союзе, что теперь не знаем как дальше развивать отношения. Вы ассоциированный член и у Вас много внутренней работы. А что делать Польше теперь? Наши политики не очень понимают что делать нужно теперь в отношениях с Украиной.

Такое не раз бывало уже в истории  взаимоотношений Польши и Украины. Наша страна оказывается в наиболее судьбоносные периоды "слишком большой" для Польши. Не "перевариваемой", не покоряемой, не полностью интегрируемой. Что делать в 21-м веке?

Брама до Унии Европейской

Польские экономические круги хотели бы видеть свою страну эдакими воротами в ЕС для Украины. Возможно. Только из 41% общего экспорта Украины в ЕС 6% составляет собственно экспорт товаров и услуг в Польшу на 461 млн $ импорт - 6.1% на 532 млн тех же американских долларов. Мягко говоря не впечатляющие цифры для соседей и стратегических друзей. Что мешает? Украинские и польские профессиональные союзы журналистов пригласили в рамках проекта расследовательской журналистики коллег в Варшаву провести исследование.
В польском Агентстве информации по иностранным инвестициям хорошо помнят докризисные темпы прихода украинских инвесторов на местный рынок. И очень осторожные, с большим количеством перепроверок, шаги собственно польских  предпринимателей на рынке Украины. За последние полгода вообще - никого. Весной были люди из

Медиа-тренды по-польски

Спустя ровно 9 лет после проведения с братом исследования "Польские медиа: от свободной прессы к свободной стране" я снова окунулся в мир польских медиа. Спасибо фундации "Образование для демократии" и Союзу журналистов Польских (SDP)за тёплый и продуктивный приём.

Много что "случилось" с украинскими медиа с 2007-го. А что поменялось у польских коллег?

Тренд 1 - снижение тиражей печатных изданий. Некоторые, даже очень некогда популярные, типа WProst - канули в Лету. Газеты "потоньшали", а телеканалы приобрели технологический лоск студий.

И тут в глаза бросается Тренд 2 - медиаканалы для молодых людей доступны на бесплатной основе. И это самое серьёзное препятствие для развития экономики печатной платформы. Привычка получать бесплатно новости в Интернете на сайтах и из телевизора, "терминировала" дедовскую подписку и покупку прессы в киосках. Журналисты почувствовали на себе отрицательное влияние этого тренда. Сокращены очень сильно редакции. Сжался рекламный рынок, а значит, медиакомпании стали менее доходным делом. Заграничные издатели не получая прибыли банально закрыли проекты(журналы, таблоиды) и журналисты пошли к бывшим конкурентам. А кто-то по миру с протянутой рукой. Профсоюз в некоторых редакциях де-факто не позволяют организовывать, а значит, интересы репортёров должны перед издателем отстаивать сами репортёры.

Значительно большие деньги продолжают "вливаться" в телевидение, в том числе вещающее в интернете и на спутнике на белорусском языке, разбавляя плюрализмом эфир соседнего государства. Ну а в польском эфире - многообразие развлекательных талант-шоу. Точнее -

Дорослі теми польських розслідувачів

Під час теперішнього відрядження до Польщі в рамках стажування українських журналістів в SDP(аналог НСЖУ) вдалося дізнатись з якими темами працюють місцеві "розшукувачі". Так в один день познайомились з автором книжки "Bestie" Тадеушем Плужанскім, який робив "розтин" справи рідного батька, якого під час сталінського періоду могли стратити. Репортерські розвідки були - як прокурори в комуністичні часи "шили справи" на інакомислячих.

В сучасній Польщі ще залишається деякий сентимент до соціалістичного періоду, тому ліві сили ще "не згінели" на політичному ландшафті.

Репортаж - розслідування наступного колегі, з яким познайомились сьогодні "Кадіс на мільйон доларів" був опублікован декілька років тому в польскому Forbs і ... зробив тектонічний зсув.

Сравнение нам не на пользу

Скульптуры у Верховного суда Польши

Наш автор не был в Варашве 8 лет. Вернулся и подивился как много времени в Украине потрачено на бесплодные свары и непродуктивные выяснения в стиле: кто кому Рабинович. Здесь урбанизм не теоретически, а очень даже практически создал новую среду обитания для человека. Речь не о многоэтажках и малолитражках. Разноцветные контейнеры раздельного

Память о народе, который так и не "растворился"

Много веков живёт в центре Европы народ Израилевый. В 20-м веке произошла катастрофа - Голокост, в ходе которого практически исчезли евреи в таких странах как Польша. Здесь выжило лишь 10% довоенного еврейского населения.
Centropa - европейская, интернациональная организация с офисом в Вене, которая работает для сохранения для потомков памяти о еврейском населении Европы. На днях в районе Казимеж, что в Кракове прошёл очередной семинар для учителей из Польши, Германии и Украины по новейшим технологиям сохранения исторической памяти и преподавания в школах.
Уникальность технологии, которую предложил лидер Centropa Ed Serotta для сохранения еврейской истории в Европе, состоит в создании цифровых слайд-фильмов, по рассказам и фотолетописям семей. Трудность производства таких работ именно в отсутствии подчас большого количества карточек. Гетто и концентрационные лагеря - где во время 2-й мировой войны пришлось побывать большинству еврейского народа в Европе, не лучшие места для сохранения фотографий. Тем не менее, за более чем 15 лет создано более 1000 цифровых историй конкретных людей из центральной и восточной Европы, переживших Голокост. Сегодня сайт организации - это наиболее полная коллекция как фотографий, так и историй евреев, переживших войну.

Польські уроки з децентралізації

По всіх регіонах України говорять сьогодні про децентралізацію. У Львівському прес-клубі зійшлись на круглий стіл «Регіональна реформа в Україні: плюси та мінуси для Львівщини» місцеві та польські політики, та експерти. Журналісти їх дуже ретельно попитали. Наш кореспондент був там.
Польський досвід розподілу влади та повноважень між центральною владою і місцевими громадами, під час адмінреформи, яка почалась в Польщі 16 років тому, висвітив Томаш Камінскі, депутат Сейму Республіки Польща. Це було не тількі скорочення органів управління - воеводств, а насамперед доведення до логічної кількості з огляду на економіку. В ті часи Польща була бідною державою, як сьогодні Україна. То перше завдання децентралізації по-польскі - було наповнення майном, та реальною економікою адміністративні одиниці.Так дуже поважна політик Анна Ковальска, депутат сеймику Підкарпатського воєводства, екс-віце-маршалек Підкарпатського воєводства, промовила декілька слушних порад львів'янам з огляду на досвід свого регіона (Жешува).
1)Влада центральна не дуже бажає віддавати гроші бюджета на інший рівень.
2)повіти, або райони повинні бути як можно більшими, щоб їм вистачало місцевих коштів з податків на місцеві соціальні програми.
3) Чітко размежувати повноваження місцевої законодавчої та виконавчої гілок влади.
4) Найголовніше з огляду на досвід Польщі! "Ті регіони, де дбали про бізнес - стався ефект від

Созданный для поляков, Аушвиц стал могилой для миллионов евреев

«Arbeit macht frei»

Шлагбаум, ворота, над которыми с легкостью можно прочитать лозунг «Arbeit macht frei» - «Труд освобождает», забор из колючей проволоки по обеим сторонам, будки охранников – эти «ворота» в пекло концлагеря Аушвиц с 1940 по 1945 годы прошли миллионы евреев, поляков, русских, украинцев и представителей других национальностей.

Концлагерь Аушвиц-Биркенау – комплекс немецких концлагерей и лагерей смерти, который в 1940-1945 гг. располагался около польского города Освенцим, в 60 км. от Кракова. Поскольку нацистской администрацией использовалось немецкое название «Аушвиц», а не польское «Освенцим»,  именно название Аушвиц сегодня наиболее часто встречается в мировой практике. Деревня «Бжезинка», расположенная в 3 км. от Освенцима, была переименована немцами в «Биркенау». Так возник комплекс концлагерей «Аушвиц-Биркенау» - крупнейший и наиболее долго просуществовавшийиз нацистских лагерей смерти. В период 1941-1945 гг. в Аушвице было порядка 1 млн. 300 тыс. узников, из которых 1 млн.100 тыс. были уничтожены, около 90% составляли евреи.

Как все начиналось

Концлагерь «Аушвиц-Биркенау» был самым большим концлагерем, созданным гитлеровцами во время Второй Мировой Войны. Когда немцы пришли к власти в Германии в 1933-м году –

Курорт и музей под землей

Закрытые для добычи соли соляные шахты Польши продолжают приносить стране доходы!
Датой начала существования соляной шахты в Величке, что неподалеку от Кракова в Польше, можно считать 13,5 млн. лет назад, ведь именно тогда тут началась кристаллизация соли, растворенной в морской воде. Именно в те времена осадок соли вперемешку с пустой породой заполнил Прикарпатскую впадину. Спустя время под действием тектонических процессов соленосные слои переместились, и в них образовались складки.

Соляная шахта в Величке удивительна тем, что именно здесь можно увидеть практически 900-летнюю историю подземной добычи соли, которую тут прекратили только в 1996 году. Еще до прекращения добычи соли, соляная шахта «Величка» была занесена в первый Список объектов мирового культурного и природного наследия ЮНЕСКО (с 1978 года). В польский реестр памятников шахта была внесена в 1976 году, а в 1994 году президент Польши Лех Валенса признал шахту Памятником национальной истории.

Краковские подземелья

 Польша вот уже почти 10 лет является не просто членом Евросоюза, но еще и активно использует свое членство для сохранения культуры страны, для восстановления памятников архитектуры, при это не забывая и о создании новых современных музеев, которые используют мультимедийные технологии. Один из таких музеев – «Подземелья рынка» в Кракове, открытый 24 сентября 2010 года.
Подземный музей возник в результате археологических исследований, которые проходили, начиная с 2005 года, на Краковской Рыночной площади. В течение 5 лет на археологические исследования, ремонт подземелий Рыночной площади и подготовку музейной экспозиции было потрачено порядка 52 миллионов злотых, из них 16 миллионов – поддержка из фондов Евросоюза и Правительства. В качестве инвестора проекта от имени Кракова выступало Краковское управление коммунальной инфраструктуры и транспорта. На сегодняшний день Музей Подземелий входит в состав Исторического музея города Кракова.

Казимеж - район 7 синагог

Мы продолжаем серию публикаций об ознакомительной поездке группы Колледжа прессы и телевидения и телеканала ТАК TV в Малопольское воеводство, которая состоялась при поддерке Генерального Консульства Республики Польша в Одессе. И сегодня мы расскажем об одном из районов Кракова, районе 7 синагог.

Район Казимеж в Кракове известный как еврейский район, изначально был создан как небольшой городок возле Кракова с названием Казимир. Этот город основал король Казимир Великий в 1335 году. Король не предполагал, что сюда выселят евреев.  

Вообще, евреи появились в Казимеже во второй половине XIV века, и до начала XIX века жили обособленно, своим "еврейским городом", в границах улиц Мёдова, Св.Вавжиньца, Вонска, Юзефа и Божего Чала. Это был автономный анклав Oppidum Judaerum, 

Сотрудничество на равных

Опыт Колледжа прессы и телевидения города Николаева интересен одному из лучших университетов Европы

Делегация Колледжа прессы и телевидения находилась с рабочим визитом в Польше. Своими впечатлениях от этой поездки поделился в интервью журналистке Людмиле Савковой директор Колледжа прессы и телевидения, генеральный продюсер телеканала «ТАК ТV», секретарь Национального союза журналистов Украины Глеб Головченко. Тем более, что это далеко не первый визит Заслуженного журналиста Украины в Польшу. В этом году Глеб Головченко принял участие в V Украино-Польском форуме «Интердисциплинарность педагогики и ее субдисциплины», который тоже проходил в Кракове.

- Глеб Александрович, и вновь поездка в Краков. Какова цель визита в этот раз?

- Одно из основных направлений рабочей поездки – укрепление сотрудничества с Ягеллонским университетом в Кракове. Ягеллонский университет - неотъемлемая частью жизни Кракова в течение уже почти 650 лет. Несмотря на свою историю, этот университет