Синдикат смерті та футуризму: як Вольф Гамбург у Миколаєві починав конструювати радянські міфи

У Миколаєві Валерій Горожанин (Вольф Гамбург) служив у 1920–1921 роках і відіграв одну з ключових ролей у становленні радянських репресивних органів у регіоні. Саме тут він проявив себе як жорстокий та винахідливий чекіст.

Цього товариша літераторів згадує в новому романі Оксана Забужко. Маяковський сто років тому присвятив свою оду "Солдат Дзержинського".

Концепція «демона» Розстріляного відродження: Забужко послідовно руйнує радянський міф про те, що українські митці 1920-х років (Хвильовий, Курбас, Підмогильний) «просто помилилися» або «самі прийшли до кризи». Вона показує, що за кожним із них стояв конкретний, інтелектуальний і безжальний куратор-чекіст.  

Клейзмерська музика з Миколаєва зберігалась у Санта-Барбарі

 

Ми вже не одноразово писали скільки "атлантид" різних культур народів зникли на нашому Півдні. Це й польська, литовська, караїмська, скіфська, грецька. Богдан Головченко, наш постійний автор тільки но поділився відкриттям з  культурної археології:

" є такий тип танцю в клезмер. називається булгар (відповідно по болгаросько-румунсько-бесарабським мотивам). така собі "ашкенезовані" танці.
так ось є дуууже відомий Odesa Bulgar (Bulgarish) але виявилось, що є Nikolayever Bulgar (або Nikolaev Bulgar)! Послухайте цей запальний музичний супровід весілля:

Порада російським демократам

Мені здається, що найкращою допомогою Україні з боку тих росіян, що знаходяться в опозиції до свого режиму та вболівають за нас (ну, як можуть, по-їхньому), було б таке.

Перше - від'єбатися і усвідомити, що вони зовсім нічого не розуміють про Україну та українців. І ніколи не розуміли, і не зрозуміють. Ані про етнічних українців, ані про політичних, ані про будь-яких інших. І щось там гундосити, з розумним виглядом, про Україну, не тільки безглуздо, але ще й підло, з огляду на час та обставини.

Атлас російського імперіалізму і колоніалізму видано в Україні

Перше картографічне дослідження історії російського колоніалізму та імперіалізму, зведене до єдиного видання. В «Атласі» зібрано те, чого немає в Росії та здебільшого на Заході: систематизована географія самої експансії — від перших завоювань Московської держави до окупації українських територій у XXI столітті — і спротиву їй. Це видання для тих, хто хоче розуміти поточну війну глибше, ніж дозволяє щоденна новинна стрічка. Результати дослідження відкриті для всіх: «Атлас» доступний для безкоштовного завантаження.

Пам'ятник ідеологу сіонізму та одному із співзасновників Держави Ізраїль Володимиру Жаботинському може з'явиться в Одесі

На Ланжеронівській вже є згадка письменника

Про це оголосили на історико-топонімічній комісії міськради.

Однак де саме — поки що незрозуміло. Нам здається, Зеєв Жаботинський гарно б виглядав на вулиці Єврейській, ріг Канатної, на кварталі де він жив у дитинстві. Краще серед небайдужих архітекторів, які коли небудь працювали в місті провести опитування про найліпше місце розташування майбутнього пам'ятника.

Знайомства з видатними земляками, на честь яких названо топоніми

Дуже цікавий проєкт "Вулиці імен", ініційованого ініційовано Інститутом стратегії культури за підтримки Львівської міської ради до 770-ліття Львова. Головна мета проєкту – осмислити оновлений публічний простір міста та його модерну ідентичність через пам'ять про видатних сучасників, іменами яких нещодавно назвали львівські вулиці.

Першим "героєм" на честь якого перейменовано вуличку Професорську, обабіч головного корпусу Політехніки був Іван Вакарчук. Син в медіатека 1 розповів про батька.

Братство "Азова" привезло в Миколаїв виставку-поминання побратимів

Знакову виставку «Небесний легіон Маріуполя! ОЗСП АЗОВ! З Україною в серці!» привезли до Миколаєва.

Ця експозиція - шана мужності та самопожертві тих, хто став на захист України у найважчі часи.

Виставка присвячена пам’яті одного з героїчних захисників, Євгенію Логінову «Мальдер», його обратимам, білорусам, які пліч-о-пліч боролися за свободу, та 12-річчю створення підрозділу «Азов».

Читати книги - знову актуально

Я прочитав книжку С.Плохія "Козацький міф. Історія націотворення в епоху імперій" про детективну історію створення та поширення "Історії Русів". Плохій детально розглядає, чому автор (або автори) прикривалися іменами архієпископа Георгія Кониського чи Григорія Полетики. Це не просто страх перед цензурою, а спосіб надати тексту ваги церковного авторитету та давнини, що робило «міф» неспростовним для тогочасного читача.

Плохій у «Козацькому міфі» фактично проводить деконструкцію того, як створювався фундамент сучасної української ідентичності. «Історія Русів» — це справді «ідеологічна бомба» свого часу, загорнута в обгортку історичної хроніки.

Жетони переможців

Дотримуючись старих європейських мілітарних традицій, згідно з якими з трофейної зброї ворога потрібно робити пам'ятні монети, жетони, нагороди тощо. Напередодні 12-ої річниці з Дня, коли одесити поламали зуби крємлядським найманцям і місцевим зрадникам, не байдужі одесити, учасники нашої багаторічної боротьби виготовили перший пам'ятний коїн з металу тих ідеологічних крємлядських маркерів що донедавна стояли в Одесі.

Епоха пішла, а її символи залишились всюду

 Хто не знає миколаївської пародії на комунарів Парижу. За місцевою легендою агітпропу у Миколаєві у стіни в 1919 стратили "комунарів"(фейкових як згодом виявилось). Але послужливі митці створили з паркану казеної корабельні пропагандистську експозицію на декілька кварталів повз казарми та парк на місці плацу при Адміралтействі.

Запрошуємо на подію "Відкрита розмова про нашу Молдаванку: між минулим і майбутнім".

У кожного з нас є список того, чого не вистачає в рідному районі, щоб він став по-справжньому зручним і комфортним. Зазвичай ці думки так і залишаються розмовами на кухні, але зараз той самий момент, коли їх можна перетворити на реальні проєкти.

Миколаївщина - справжній щит Півдня України

 

Підтримайте власним голосом історичний варіант нового гербу Миколаївської області, де переплелись головні символи союзу міста-держави Ольвія та Скіфського царства на наших землях з метою спільної боротьбі із ворогом.

Справа «ПУМИ»: Як у Львові створили прото-ПК, який «розчинився» у міністерських коридорах

У Львівській політехніці презентували книгу-дослідження відомої журналістки Тетяни Вергелес та доктора технічних наук Романа Дунця. Це історія про одну інтригу майже «білу пляму» української кібернетики — першу унікальну навчальну ЕОМ «ПУМА», що стала символом втрачених можливостей та неймовірного інженерного драйву 70-х.

Технологічний прорив: ЕОМ третього покоління

50 років тому, коли персональні комп’ютери здавалися науковою фантастикою, на кафедрі ЕОМ Львівської політехніки під керівництвом Ігоря Вишенчука та за ініціативи Бенціона Швецького сталося технічне диво. Була створена «ПУМА-1» (Політехнічна учбова машина) — універсальний інструмент, повністю реалізований на інтегральних мікросхемах.

Це був фактично «пращур» сучасного ПК, на якому кілька поколінь студентів вчилися програмувати, коли в інших вишах ще рахували на логарифмічних лінійках.

«Морська спадщина Миколаєва» буде завантажена у мережу

Команда MyArt оголосила про створення єдиної мариністичной онлайн-колекцію з фото, картин, історичних документів та артефактів морськой спадщини Миколаєва ⛵️ 

Плануються інтерв’ю із суднобудівниками, моряками, яхтсменами та рибалками. Фільмування родинних архівів та дитячих спогади про морський побут та відпочинок біля води.

Чому перемовини з Кремлем — це пастка, а не вихід

Сьогоднішні розмови про «мирні ініціативи» між Вашингтоном, Києвом та Москвою все більше нагадують не класичну дипломатію, а багатошарову спецоперацію. Щоб зрозуміти, що відбувається насправді, варто відкинути термінологію міжнародного права і звернутися до методів, які десятиліттями відточували в кабінетах на Луб’янці.

Для чекістів, які приватизували владу у Московії, дипломатія ніколи не була мистецтвом компромісу. Це завжди був «активний захід» — форма дезінформації та маніпуляції.

Польський кейс (1932–1939): ілюзія добросусідства

Деколонізація Півдня: як «людина розумна» повертає собі власну історію

Деімперіалізація — це не лише знесення пам'ятників чи перейменування вулиць, це передусім «демонтаж» певних ментальних конструкцій всередині самої людини.

Якщо ми говоримо про «людину розумну», яка свідомо стає на цей шлях, то її кроки можна структурувати навколо відновлення власної суб'єктності.

Ось кілька ключових завдань для такої людини:

Археологія смислів: чому Південь ніколи не був «пустелею»

Перший крок деімперіалізованої «людини розумної» — це відмова від терміну «освоєння». Імперія обожнює це слово, бо воно передбачає, що до її приходу тут був хаос і порожнеча. Насправді ж, те, що пропаганда називала «цивілізаторською місією», було лише черговим шаром на вже наповненому життям грунті.

Новий герб запропонували воїни з Миколаєва

Нещодавно писав пост про Геральдику Області. Тепер настав час показати проект який ми від військових корпусів пропрацювали з Миколаївською військовою адміністрацією.

Одразу щоб уникнути спекуляцій- це заміна Обласного Герба , а не міського.

Наразі Обласний герб представляє з себе скопійований елемент герба міста Миколаєва з доданою амфорою під ним.


Наша робоча група пропонує все ж підкреслити глибину історії всього регіону, а не лише міста Миколаєва , при цьому не займатись вигадкою чогось нового, а взяти за основу Герб Ольвійського полісу часів скіфо-еллінського союзу.

Одеса провела фаховий конкурс проєкта памятника Лесі Українці - слово містянам

Робота, яка посіла перше місце у конкурсі на кращий проєкт пам’ятника Лесі Українці в Одесі. Одеська міська рада

В Одесі завершився відкритий всеукраїнський архітектурний конкурс на найкращий проєкт пам’ятника Лесі Українці з доброустрій прилеглої території. Перше місце отримала пропозиція авторського колективу на чолі зі скульптором Миколою Біликом: проєкт передбачає бронзову фігуру Лесі Українки на гранітному постаменті заввишки 4,7 метра та мінімальне втручання в існуюче планування скверу. 

Конкурс тривав майже чотири місяці (з 29 вересня 2025 по 20 січня 2026 року). На нього, як повідомили в Одеській міськраді, надійшло 12 робіт від авторських колективів з Одеси, Києва та Рівного.

Нині ми відзначаємо 500 років від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького

Нині ми відзначаємо 500 років від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького — постаті, без якої складно уявити українську історію. 

Видатного полководця, який знищив московське військо під Оршею, сучасники порівнювали з найкращими стратегами античності. Проте крім вражаючих військових здобутків, князь Острозький заклав підвалини для формування нової української еліти. 

Одеситка що була серед засновників дисидентського руху

100 років від дня народження Ніни Строкатої-Караванської – співзасновниці Української Гельсінської групи. Для того щоб не було питань"чиє ім'я в Одесі відсунула в тінь Буніна?", - подаємо цей біографічний матеріал. Кому ліньки читати: дивіться

31 січня 2026 року відзначається 100 років від дня народження Ніни Антонівни Строкатої-Караванської (1926-1998) – української правозахисниці, дисидентки, співзасновниці Української Гельсінської групи, борчині за незалежність України у ХХ столітті.