Аркасу у Миколаєві нарешті поставили пам'ятник на місті де був будинок батька

У Миколаєва, біля Палацу творчості учнів, встановлюють пам’ятник Миколі Аркасу. Якраз навпроти його могили, що була в огорожі Собору Григорія.

Кажуть, такий подарунок громаді зробили бійці зведеного загону «Бузький Гард» та небайдужі містяни. Авторами монументу є захисник Олександр Канібор та його батько. А ви думали управління культури?!

Хто і навіщо "торпедує" через УПА українську суб’єктність?

Європейська інтеграція України, про яку так довго й пафосно звітували з високих трибун, раптом вперлася не в економічні квоти, не в корупційні фільтри і навіть не в дефіцит бюджету. Вона застрягла у історичних кабінетах Варшави. 

Дивне, майже містичне видовище: у третьому тисячолітті, на тлі технологічних проривів і глобальних тектонічних зсувів, майбутнє великої європейської нації намагаються перекрити іржавим ключем Волинської трагедії 1943 року.

Археологія миколаївського опору: хто тримав український фронт у Миколаєві до 1918 року

Миколаїв початку ХХ століття у масовій свідомості (особливо з подачі радянських та імперських істориків) тривалий час змальовували як суто мілітарне, русифіковане місто верфей, де єдиним звуком був гуркіт металу, а єдиною логікою — державне замовлення з Петербурга. Але якщо застосувати метод «археології почуттів» і зняти цей ідеологічний фасад, під ним виявиться затяте, інтелігентне й абсолютно живе українське ядро.

Центром цього тяжіння була миколаївська «Просвіта», заснована у лютому 1907 року. Це був не просто культурний гурток, а простір першої системної деколонізації Півдня. Просвітяни збиралися на вулиці Спаській, і саме там гартувалися смисли, які досі визначають характер нашого міста.

Не забутий герой Криму

Сьогодні (вчора) був день смерті (розстрілу) полковника Болбочана. Я чекав до вечора, щоб згадки про його коротке героїчне життя з'явились в моїй стрічці фб. Не дочекавшись, пишу сам. Він прожив 35 років, він звільнив Крим від більшовиків. Так, він також брав участь в повстанні проти Скоропадського. Він був яскравий і в чомусь типовий борець за незалежність України. 

Люди-легенди стають ближче одеситам

 

Перфоманс "Секрети" який було зіграно на кіностудії в Одесі розповів містянам про долю одеської пари, ім'ям яких тепер називають 2 вулиці в старому центрі. Ніна Строкатая та Святослав Караванськи. 

Ще у 2024 році, коли ці патріоти повернулись у міську топоніміку, багатьом були невідомі ці імена. Хоча про цих дисидентів радянського часу писали В.Чорновол та О.Різників, Л.Лук'яненко. Тому музично-драматичний перфоманс акторів українського театру імені Василько створив дуже повний та яскравий образ людей принципів. Станіслав Караванський в радянських в'язницях відсидів 31 рік за незгоду з комуністичним молохом. І не зламався. В Одесі у 60-х цей пан був чи не найактивнішим промоутером

Синдикат смерті та футуризму: як Вольф Гамбург у Миколаєві починав конструювати радянські міфи

У Миколаєві Валерій Горожанин (Вольф Гамбург) служив у 1920–1921 роках і відіграв одну з ключових ролей у становленні радянських репресивних органів у регіоні. Саме тут він проявив себе як жорстокий та винахідливий чекіст.

Цього товариша літераторів згадує в новому романі Оксана Забужко. Маяковський сто років тому присвятив свою оду "Солдат Дзержинського".

Концепція «демона» Розстріляного відродження: Забужко послідовно руйнує радянський міф про те, що українські митці 1920-х років (Хвильовий, Курбас, Підмогильний) «просто помилилися» або «самі прийшли до кризи». Вона показує, що за кожним із них стояв конкретний, інтелектуальний і безжальний куратор-чекіст.  

Клейзмерська музика з Миколаєва зберігалась у Санта-Барбарі

 

Ми вже не одноразово писали скільки "атлантид" різних культур народів зникли на нашому Півдні. Це й польська, литовська, караїмська, скіфська, грецька. Богдан Головченко, наш постійний автор тільки но поділився відкриттям з  культурної археології:

" є такий тип танцю в клезмер. називається булгар (відповідно по болгаросько-румунсько-бесарабським мотивам). така собі "ашкенезовані" танці.
так ось є дуууже відомий Odesa Bulgar (Bulgarish) але виявилось, що є Nikolayever Bulgar (або Nikolaev Bulgar)! Послухайте цей запальний музичний супровід весілля:

Порада російським демократам

Мені здається, що найкращою допомогою Україні з боку тих росіян, що знаходяться в опозиції до свого режиму та вболівають за нас (ну, як можуть, по-їхньому), було б таке.

Перше - від'єбатися і усвідомити, що вони зовсім нічого не розуміють про Україну та українців. І ніколи не розуміли, і не зрозуміють. Ані про етнічних українців, ані про політичних, ані про будь-яких інших. І щось там гундосити, з розумним виглядом, про Україну, не тільки безглуздо, але ще й підло, з огляду на час та обставини.

Атлас російського імперіалізму і колоніалізму видано в Україні

Перше картографічне дослідження історії російського колоніалізму та імперіалізму, зведене до єдиного видання. В «Атласі» зібрано те, чого немає в Росії та здебільшого на Заході: систематизована географія самої експансії — від перших завоювань Московської держави до окупації українських територій у XXI столітті — і спротиву їй. Це видання для тих, хто хоче розуміти поточну війну глибше, ніж дозволяє щоденна новинна стрічка. Результати дослідження відкриті для всіх: «Атлас» доступний для безкоштовного завантаження.

Пам'ятник ідеологу сіонізму та одному із співзасновників Держави Ізраїль Володимиру Жаботинському може з'явиться в Одесі

На Ланжеронівській вже є згадка письменника

Про це оголосили на історико-топонімічній комісії міськради.

Однак де саме — поки що незрозуміло. Нам здається, Зеєв Жаботинський гарно б виглядав на вулиці Єврейській, ріг Канатної, на кварталі де він жив у дитинстві. Краще серед небайдужих архітекторів, які коли небудь працювали в місті провести опитування про найліпше місце розташування майбутнього пам'ятника.

Знайомства з видатними земляками, на честь яких названо топоніми

Дуже цікавий проєкт "Вулиці імен", ініційованого ініційовано Інститутом стратегії культури за підтримки Львівської міської ради до 770-ліття Львова. Головна мета проєкту – осмислити оновлений публічний простір міста та його модерну ідентичність через пам'ять про видатних сучасників, іменами яких нещодавно назвали львівські вулиці.

Першим "героєм" на честь якого перейменовано вуличку Професорську, обабіч головного корпусу Політехніки був Іван Вакарчук. Син в медіатека 1 розповів про батька.

Братство "Азова" привезло в Миколаїв виставку-поминання побратимів

Знакову виставку «Небесний легіон Маріуполя! ОЗСП АЗОВ! З Україною в серці!» привезли до Миколаєва.

Ця експозиція - шана мужності та самопожертві тих, хто став на захист України у найважчі часи.

Виставка присвячена пам’яті одного з героїчних захисників, Євгенію Логінову «Мальдер», його обратимам, білорусам, які пліч-о-пліч боролися за свободу, та 12-річчю створення підрозділу «Азов».

Читати книги - знову актуально

Я прочитав книжку С.Плохія "Козацький міф. Історія націотворення в епоху імперій" про детективну історію створення та поширення "Історії Русів". Плохій детально розглядає, чому автор (або автори) прикривалися іменами архієпископа Георгія Кониського чи Григорія Полетики. Це не просто страх перед цензурою, а спосіб надати тексту ваги церковного авторитету та давнини, що робило «міф» неспростовним для тогочасного читача.

Плохій у «Козацькому міфі» фактично проводить деконструкцію того, як створювався фундамент сучасної української ідентичності. «Історія Русів» — це справді «ідеологічна бомба» свого часу, загорнута в обгортку історичної хроніки.

Жетони переможців

Дотримуючись старих європейських мілітарних традицій, згідно з якими з трофейної зброї ворога потрібно робити пам'ятні монети, жетони, нагороди тощо. Напередодні 12-ої річниці з Дня, коли одесити поламали зуби крємлядським найманцям і місцевим зрадникам, не байдужі одесити, учасники нашої багаторічної боротьби виготовили перший пам'ятний коїн з металу тих ідеологічних крємлядських маркерів що донедавна стояли в Одесі.

Епоха пішла, а її символи залишились всюду

 Хто не знає миколаївської пародії на комунарів Парижу. За місцевою легендою агітпропу у Миколаєві у стіни в 1919 стратили "комунарів"(фейкових як згодом виявилось). Але послужливі митці створили з паркану казеної корабельні пропагандистську експозицію на декілька кварталів повз казарми та парк на місці плацу при Адміралтействі.

Запрошуємо на подію "Відкрита розмова про нашу Молдаванку: між минулим і майбутнім".

У кожного з нас є список того, чого не вистачає в рідному районі, щоб він став по-справжньому зручним і комфортним. Зазвичай ці думки так і залишаються розмовами на кухні, але зараз той самий момент, коли їх можна перетворити на реальні проєкти.

Миколаївщина - справжній щит Півдня України

 

Підтримайте власним голосом історичний варіант нового гербу Миколаївської області, де переплелись головні символи союзу міста-держави Ольвія та Скіфського царства на наших землях з метою спільної боротьбі із ворогом.

Справа «ПУМИ»: Як у Львові створили прото-ПК, який «розчинився» у міністерських коридорах

У Львівській політехніці презентували книгу-дослідження відомої журналістки Тетяни Вергелес та доктора технічних наук Романа Дунця. Це історія про одну інтригу майже «білу пляму» української кібернетики — першу унікальну навчальну ЕОМ «ПУМА», що стала символом втрачених можливостей та неймовірного інженерного драйву 70-х.

Технологічний прорив: ЕОМ третього покоління

50 років тому, коли персональні комп’ютери здавалися науковою фантастикою, на кафедрі ЕОМ Львівської політехніки під керівництвом Ігоря Вишенчука та за ініціативи Бенціона Швецького сталося технічне диво. Була створена «ПУМА-1» (Політехнічна учбова машина) — універсальний інструмент, повністю реалізований на інтегральних мікросхемах.

Це був фактично «пращур» сучасного ПК, на якому кілька поколінь студентів вчилися програмувати, коли в інших вишах ще рахували на логарифмічних лінійках.

«Морська спадщина Миколаєва» буде завантажена у мережу

Команда MyArt оголосила про створення єдиної мариністичной онлайн-колекцію з фото, картин, історичних документів та артефактів морськой спадщини Миколаєва ⛵️ 

Плануються інтерв’ю із суднобудівниками, моряками, яхтсменами та рибалками. Фільмування родинних архівів та дитячих спогади про морський побут та відпочинок біля води.

Чому перемовини з Кремлем — це пастка, а не вихід

Сьогоднішні розмови про «мирні ініціативи» між Вашингтоном, Києвом та Москвою все більше нагадують не класичну дипломатію, а багатошарову спецоперацію. Щоб зрозуміти, що відбувається насправді, варто відкинути термінологію міжнародного права і звернутися до методів, які десятиліттями відточували в кабінетах на Луб’янці.

Для чекістів, які приватизували владу у Московії, дипломатія ніколи не була мистецтвом компромісу. Це завжди був «активний захід» — форма дезінформації та маніпуляції.

Польський кейс (1932–1939): ілюзія добросусідства