Показ дописів із міткою історія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою історія. Показати всі дописи

неділя, 8 вересня 2024 р.

Як Швейцарія стала нейтральною



Є один анекдот, який описує діалог між послом Франції та Швейцарії напередодні першої світової. Посол питає, що буде якщо на Швейцарію, яка має армію 250 000 нападе Німеччина, яка має у двічі більші сили. У відповідь посол Швейцарії сказав, що швейцарський солдат зробить два постріли і піде додому. Можливо, цього діалогу ніколи не було, але сьогодні говоримо про країну гір у період двох війн.


субота, 7 вересня 2024 р.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "ЄДИСАНУ ВІД А до Я" в ОДЕСІ

 


6 вересня у культурній столиці Піденної України - Одесі у Community House відбулась публічна презентація альманаху "ЄДИСАН від Я до А", який створила команда ЕКО Березань разом із партнерами.



середа, 21 серпня 2024 р.

Збереження історичної спадщини Одеси – цифровий каталог хрестів Куяльника


Після початку повномасштабного вторгнення команда ГО "Пікселізовані Реальності" засканувала п’ять хрестів з власної ініціативи. Зокрема, зацифрували найстаріший датований хрест, який потім представили громадськості на виставці у Львові за підтримки Європейського культурного фонду.
Проте основний масив хрестів був засканований завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу в рамках програми EU4Culture, що має на меті сприяти розвитку культури та збереженню історичної спадщини в країнах Східного партнерства.
Кожен хрест несе в собі частинку історії українського народу,


вівторок, 20 серпня 2024 р.

Долучайся до воркшопу з дослідження родоводу у Миколаєві!




Доктор історичних наук, професор Олександр Тригуб розкаже з чого варто починати пошуки про минуле своєї родини, де шукати джерела та наскільки цінною може бути ця інформація

 КОЛИ? 28 серпня, середа, о 17:00
ДЕ? Українсько-данський молодіжний дім у Миколаєві (вул. Шевченко, 59)
Вхід вільний за реєстрацією тут


понеділок, 12 серпня 2024 р.

Московські баранки

Гагарін баранками бавиться


Мережею продовжують ширитися хвилі обурення перейменуванням одеських вулиць, "фронтменом" якого поквапився стати Геннадій Труханов.

Невдоволеним уже нагадали про плазування їхнього улюбленця Михайла Жванецького перед кремлівським карликом. Але вони все одно не заспокоюються. Тепер вони запитують: "Коли це Ільф із Петровим перестали бути одеситами?"


четвер, 8 серпня 2024 р.

Міжнародний день корінних народів світу: Заява Високого представника від імені ЄС



Всупереч багатій історії та культуру, багато корінних народів залишаються одними з найбільш маргіналізованих спільнот у світі. Посилення конкуренції за природні ресурси та землю, а також загальнопланетна потрійна криза, пов’язана зі зміною клімату, втратою біорізноманіття та забрудненням, особливо піддають ризику корінні народи.
ЄС чітко усвідомлює необхідність забезпечення справедливості та інклюзивності екологічного переходу. 


понеділок, 5 серпня 2024 р.

ВЕЛИКИЙ УКРАЇНЕЦЬ ВКРАДЕНИЙ МОСКВОЮ




180 років тому: 5.08(24.07).1844 – у слободі Осинівка біля м. Чугуїв на Харківщині народився Ілля Ріпин (Рѣпинъ), український (!) живописець, академік (з 1893) Імператорської Академії мистецтв (Петербург), її професор (1894-1907) та ректор (1898-1899), член Сербської Академії наук і мистецтв, найвидатніший представник реалізму в Московитській імперії.
 
Художник і академік Ріпин є не тільки знаковою постаттю в європейському малярському мистецтві, але для нас українців ще й одним з персоніфікованих символів нашої національної ідентичности, представником великого числа патріотів які до останнього подиху відчували себе українцями, хоч і змушені були жити й творити далеко за межами Батьківщини. 


неділя, 28 липня 2024 р.

Меморіали та мистецтво: українські художники розробили проєкти для місць пам’яті війни




20 липня в Києві митці, архітектори та дослідники представили 25 ідей меморіальних проєктів, які вшановують пам’ять про війну в Мощуні, Чернігові, Харкові та Одесі. Презентація відбулася в рамках Лабораторії практик меморіалізації — освітньо-дослідницького проєкту з пошуку мови пам'ятання російсько-української війни.

Протягом півроку, з березня по липень 2024 року, платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво та Громадська організація «Музей сучасного мистецтва» реалізовували Лабораторію практик меморіалізації, яка проходила у два етапи.


субота, 27 липня 2024 р.

В Парижі на Сені відкрили олімпійські ігри



Видовищно й креативно у столиці Франції відкрились Олімпійські ігри. Не на стадіоні, як зазвичай, а на річці, що тече скрізь центр Парижу.

Дуже символічно й нестандартно. Людство сотні тисяч років селиться біля річок, щоб потім потрапляти в моря й океани. Варто згадати, що трохи нижче Миколаєва по течії Буга за 4500 років до Різдва Христового вже був



четвер, 18 липня 2024 р.

Манкірування перейменуванням топонімів продовжується



 В Миколаєві, а до того в Одесі частина вулиць, які підлягали згідно законам о декомунізації та деколонізації не змінили назви. Місцевих опитувань результати депутати міськради не імплементували.



понеділок, 15 липня 2024 р.

Меморіальні проєкти для Мощуна, Чернігова, Харкова та Одеси — Лабораторія практик меморіалізації презентує результати роботи



20 липня о 16:00 в Києві у книгарні «Сенс на Хрещатику» відбудеться презентація напрацювань Лабораторії практик меморіалізації — освітньо-дослідницького проєкту з пошуку мови пам'ятання російсько-української війни. Художники, архітектори та дослідники, які цього року стали учасниками ініціативи, представлять ідеї меморіальних проєктів для місць пам’яті війни в Мощуні, Одесі, Харкові та Чернігові.


субота, 13 липня 2024 р.

Уродини загадкового генія з Дрогобича

 


12 липня наприкінці 19-го сторіччя в галицькому Дрогобичі народився дивний Бруно Шульц. Він писав, малював, вчив дітей. Вчився у Відні та Львові. Його вбили в гетто конкуруючі арт-гестапівці (були й такі) які власне спокійно доживали потім у Відні свій вік. 

Подивіться фоторепортаж з Дрогобича, куди наш авто заїхав щоб зафільмувати простір що народив збірку "Цінамонові крамниці" й побачити меморіалізацію місця де вбили Шульца.



неділя, 9 червня 2024 р.

Локальна історія що стала хітом




Майже в кожному українському краї є дивна людська історія, що "тягне" на бестселер. Особливо, коли мова про Львів, джаз на початках та любов. 
"Львівське танго" - вистава з репертуару Національного театру Заньковецької розповідає тужливу й одночас яскраву історію кохання композитора Богдана Весоловського й співачки Рени у 30-ті роки минулого сторіччя. Її варто подивитись хоча б для того, щоб зрушити радянській міт про Утьосова - першого джазмена на теренах України.


пʼятниця, 7 червня 2024 р.

Думки щодо збереження пам'яті репресованого вченого-природоохоронця Олександра Янати



Про долю нашого видатного земляка-миколаївця Олександра Янати під час буремних подій «помаранчевого» Майдану мені розповів інший відомий природоохоронець, голова Національного екологічного центру України та громадської ради при Мінекології к.б.н. Сергій Таращук – один з ініціаторів утворення на території Миколаївщини спочатку наших регіональних ландшафтних парків «Гранітно-степове Побужжя» і «Кінбурнська коса», та в подальшому на їх базі національних природних парків «Бузький Гард» і «Білобережжя Святослава»,


субота, 1 червня 2024 р.

Пам'яті не накажеш

Галерея  на Дерибасівській


Кожна війна рано чи пізно закінчуються. Як зберігати пам’ять про загиблих та події - вирішує на жаль не воїн-переможець, а скоріш за все чиновник, чи може - худрада. А яким бути монументом чи артефактом, який “навантажений” зберігати інформацію про війну?

Відповідь поки ніхто не знає.

Бо, по-перше, війна ще не закінчилась, по-друге - в нашій культурі не випрацювано поки формат чи канон, за яким зберігається пам'ять про загиблих у по за цвинтарних просторах. Тому вкрай своєчасно з'явився проєкт “Лабораторія практик меморіалізації”. Це мультипредметний освітньо-дослідницький проєкт з пошуку мови пам'ятання російсько-української війни, який має на меті розширити підходи до створення меморіальних проєктів. Ініціативу започаткували Громадська організація "Музей сучасного мистецтва" / MOCA NGO та платформа культури пам'яті Past / Future / Art.


неділя, 5 травня 2024 р.

Ватажок дворянства Херсонщини, що завіз до степу акацію


Кожного травня мешканці північного Причорномор'я мають насолоду від аромату цвітіння білої акації. Ми декілька раз вже писали про поміщика з Миколаївщини, графа Віктора Скаржинського, який 200 років тому ПЕРШИМ у своєму маєтку Трикрати висадив цю північноамериканську рослину (робінію). Вдячні нащадки було встановили йому в центральному міському парку Одеси пам'ятник, але потім біси його знесли. Настав час згадати лісовпорядника-аматора, який залишив на півдні диво урочище "Лабіринт" біля Вознесенська.

Незвичний ватажок дворянства Херсонщини



неділя, 28 квітня 2024 р.

Депутати Одеської міськради продовжили "табанити" перейменування топонімів



Марк Твен - замість Горького віддали своє ім'я парку в Одесі. Минулого року про ми написали, що окрім російського піарника-римоскладача (Пушкіна) в Одесі бував легендарний американський журналіст та письменник Марк Твен. Чому його популярне ім'я не віднести до одеських топонімів?! Це сподобалось одеським депутатам, так що вони на сесії у квітні знайшли в себе сили "порвати" з Горьким.



вівторок, 23 квітня 2024 р.

Міланські урбаністи допомогають миколаївцям впевнитись у власних симпатіях




У рамках проєкту було проведено опитування серед жителів Миколаєва, яке мало на меті дослідження ставлення мешканців до 7 об’єктів культурної спадщини міста. Цими 7-ма об’єктами стали: Вежа Шухова, Миколаївська обсерваторія, городище «Дикий сад», комплекс «Офіцерське зібрання», комплекс «Старофлотські Казарми», Маріїнська гімназія, Будівля колишнього будинку культури будівельників.


пʼятниця, 19 квітня 2024 р.

2-га серія деколонізації Одеси. Історія та майбутне


Друга подія проєкту Odesa Decolonization «Одеса. Міфи: минуле, сучасність, майбутнє» відбулася вчора. Організатори змінили не тільки локацію, після першої але й модератора. Зміни пішли на краще. Тільки так й не зрозуміло: нащо латиницею проєкт називати: для кого він? Знайома професорка політологиня серед присутніх в залі "розшифрувала": ти не розумієш, це ж для Заходу, щоб знали що в нас зміни...
А я думав для одеситів та всіх українців.