Україна приєдналася до Механізму цивільного захисту ЄС

20 квітня Україна стала державою-учасницею Механізму цивільного захисту ЄС – європейської системи солідарності, яка допомагає країнам, що постраждали від стихійного лиха.

Комісар ЄС з управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич сьогодні перебуває з візитом у Києві, щоб від імені Європейського Союзу офіційно підписати угоду про надання Україні повноправного членства у Механізмі. 

Механізм цивільного захисту ЄС направляє екстрену допомогу Україні з усієї Європи з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Під час найбільшої та найтривалішої операції в історії Механізму, в Україну було відправлено понад 88 000 тонн життєво важливого спорядження, продуктів харчування та медикаментів. Нещодавно понад 1000

"Логісти" миколаївщини зазіхають на залишки індустріального минулого

 

Це давно вже стало фактом. Колишня моногалузь Миколаєва - кораблебудування(побудова саме військового флоту) не є головним економічним завданням.  Аж раптом, знаний виходець з кораблебудівної родини О.Ухмановський вирішив грянути прес-конференцією щодо оцінки громадської підтримки можливостей трансформації економіки Миколаєва. Дивно, бо останнім часом він щось говорив про маркетинг. А тепер - провів дослідження, головною метою якого було: "виявити готовність населення до трансформації економіки." Ніби містяни готові

Проблема управлінської освіти під час пандемії стосується кожного

Яким була якість менеджменту, тобто управління в Україні? Якось воно так було й до пандемії COVID-19, але не всі усвідомлювали. То як вчили, лікували, точніше - організовували процеси управління деколи обурювало, але не всіх Місцевих особливо не хвилювало, бо завдання імперій в різні часи для України полягало в колонізації. Управлінські функції в Україні завжди були вторинними. У центрі імперій приймали рішення, а українська шляхта або директора виконували роль наглядача (супервайзера) за процесами. Так було в 17-му столітті, так поки триває і в 21-му. Всі роки незалежності український менеджмент тільки вчиться бути самостійним. У кого? Як? І що з цього виходить, спробуємо дослідити цим матеріалом.

Чому в Україні треба підтримувати книжку та читання?

Видавнича галузь в Україні нині стикається з великими труднощами. Згідно з дослідженнями Київського інституту соціології, 60% дорослого населення України не прочитали жодної книжки за минулий рік. Більшість громадян за минулий рік жодного разу не зайшла до книгарні чи бібліотеки. Лише 8% українців читають книжки щодня. Бодай раз на тиждень книжку розгортає менш ніж третина громадян України. Водночас у сусідній Польщі цей показник становить 36%, а в Італії — 56%.

Нове завдання освіти

На глобальний ринок праці, як і на освітні підходи, очікують значні зміни. Нещодавно Давоський економічний форум опублікував цікаве дослідження "Майбутнє робочих місць", де оприлюднив карту робочих місць із прицілом на 2025 рік, а також уміння та навички, необхідні для успішної кар'єри в нових умовах.
У цьому звіті автори намагалися спрогнозувати зміни, на які очікують на ринку праці керівники глобальних компаній. Водночас у своєму прогнозі автори також намагалися висвітлити вплив на майбутнє праці спровокованих пандемією 2020 року проблем у контексті ширшої історії економічних циклів. І спрогнозувати вплив упровадження нових технологій, нових спеціальностей і необхідних навичок протягом наступних п'яти років для успішної кар'єри.

Що має найбільший попит роботодавцями?

LIVE! «Морська галузь України і пандемія: виклики і можливості»

Налаштування на довгу роботу спільно

Психологам роботи додається. Кожна криза в суспільстві впливає не тільки на економіку та звички, але в першу чергу на психічний стан людей. Змінюються соціальні установки під час карантину, який трапився від впливу пандемії коронавірусу.  Від колективного через самоізоляцію плинемо к більш індивідуальному. Від психології натовпу  до соціальної психології - підручника, де можна трохи набратись знань.
Підприємництво взагалі то має щеплення від стадного ефекту. Індивідуалізм - на прапорі успішного бізнесу. Бо ціль - самореалізація

Традиції подолання минулих криз не допоможуть?

Циклічність - одна з аксіом бізнесу. Все повторюються, як природні зміни. Зиму змінює весна. Але! Ми вже побачили протягом декількох останніх років, що навіть в природі, завдяки діяльності людини - сезони скоротились. Хто Зиму бачив в цьому році? А весну в минулому?! Збій циклів відбувся.
Такі самі результати очікують нас в бізнесі після теперішньої кризи. Коли наслідки не можна буде усувати традиційними засобами.
Якими?
Наприклад, скороченням споживання. Всім економікам не вистачає зараз обігу грошей. Людство на карантині. Все більше держав (слід за США)

Малий бізнес - найбільш гнучкий

= Врятуємо бізнес - будемо з медом =

Після кожної кризи швидше за все "вишкрябується" малий бізнес. Так було, скоріш за все так буде й після пандемії covid-19.
- Чому?
Тому що особиста ініціатива, жага реваншу та взагалі підприємницький характер - найбільш активні фактори впливу на результат. Значно ефективніше ніж бонуси до зарплатні топменеджер, чи честолюбство. А коли з твого бізнес-результату годується родина, результат буде 100%, нема шансів відступитись.
Що може робити малий бізнес в кризу?

Інформації під час кризи не буває забагато

= Врятуємо бізнес - будемо з медом =

Нагадаю скільки разів були вже різні кризи за останні 3 десятиліття. То Союз "впав" разом з Варшавським блоком та Берлінським муром. То приватизація, то інфляція, з банківською кризою. Кожного разу треба було змінювати практику ведення бізнесу. Хвилі економічного буття - цілком реальні. Кризи стають буденним явищем. Навіть карантини відбуваються.
Вітчизняний бізнес зазвичай легко витримує глобальні кризи. А все чому?
Українські підприємці більш адаптивні.
Розглянемо приклади теперішнього лиха.

7 ранніх уроків від кризи коронавірусу

Переклад статті European Council on Foreign Relations.

Криза Covid-19 кардинально змінить реакцію ЄС на всі інші кризи, з якими він стикається за останнє десятиліття.

“У які дивні часи ми живемо”, – написав вчора мені іспанський друг, – і вони дивні. Ми не знаємо, коли закінчиться пандемія Covid-19; ми не знаємо, як вона закінчиться, і зараз можемо лише міркувати про її довгостроковий політичний та економічний вплив. У кризовий час ми заражені невизначеністю. Але є щонайменше сім речей, які роблять цю кризу унікальною, у порівнянні з попередніми.

Перший урок полягає в тому, що, на відміну від фінансової кризи 2008-2009 років, коронавірус змусить повернутися “велику владу”. Після краху Lehman Brothers багато спостерігачів вважали, що недовіра до ринку, яка народилася у кризі, призведе до більшої віри в уряд. Ця концепція не була новою: у 1929 році, після настання Великої депресії, люди вимагали інтенсивного втручання уряду, щоб компенсувати невдачі ринку. У 1970-х було

Врятуємо вітчизняне кіно

Рада з державної підтримки кінематографії звертається до Верховної Ради з вимогою зупинити знищення українського кіно

Рада з державної підтримки кінематографії звернулася до Верховної Ради України щодо ситуації навколо фінансування галузей української культури, зокрема кінематографу

Нижче наводимо текст листа повністю.

Звернення Ради з державної підтримки кінематографії до Верховної Ради України

Шановний пане Голово Верховної Ради України! Шановні народні депутати!

В умовах виняткової ситуації через поширення епідемії коронавірусу стало відомо про плани Уряду України провести секвестр Державного бюджету України на 2020 рік, в якому пропонується кардинально скоротити видатки на культуру, зокрема, кінематограф.

Другий шанс: як пробація допомагає засудженим і економить гроші платників податків

Свідоме суспільство завжди бореться за кожну людину. Саме це вирізняє сильні нації серед слабких: забрати усіх до останнього з поля бою, допомогти тим, хто втратив свою домівку, подати руку допомоги ближньому в тяжкий час.
В європейських країнах існує ще одне правило: якщо людина схибила, суспільство від неї не
відвертається, а допомагає віднайти вірний шлях. Україна вже переймає цей світовий досвід.

Тримай руку, брате

Вистояти в шторм: лист новому уряду України від аналітичних центрів

Початок роботи нового уряду співпав з надстрімким зростанням зовнішніх ризиків для України, які жоден уряд не в змозі повною мірою контролювати. Це загроза пандемії коронавірусу та різкі коливання на міжнародних фінансових і товарних ринках, що поставили світ на межу економічної кризи. Небезпечні навіть поодинці, ці глобальні катаклізми не тільки співпали у часі, але зважаючи на війну на Сході, вони є без перебільшення фундаментальним викликом для країни. В цих умовах уряд, Верховна Рада, Офіс Президента, Національний банк мають відкласти будь-які політичні суперечки та зробити своїм спільним пріоритетом забезпечення економічної стійкості України. Це буде важко, але держава має витримати цю кризу. Інакше шлях до розвитку закриється на десятиліття і відставання від інших країн розшириться.