
Григорій Сковорода – «мандрівна академія» своєї епохи, «людина-університет», хоча за життя він не видав жодної книги. Але читачі шукали його самі, переписували рукописи, цитували й пропагували. Навіть сам Тарас Шевченко: «Кругом листочки обведу та й списую Сковороду».
Цей філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. І найзагадковішою. Офіційних даних щодо нього збереглося небагато. Натомість є чимало легенд і оповідей. Які ще раз підтверджують крилатий вислів Сковороди: «Світ ловив мене та не спіймав». Адже він цікавий тим, що справді невловимий.