Освіта без валідолу: як перестати панікувати та дати дитині якісні знання

Постійний інформаційний шум навколо недоліків шкільної програми, друкарських помилок у підручниках та чергових організаційних експериментів в освіті часто викликає у батьків почуття безпорадності. Скільки себе пам'ятаю, освітянською галуззю не всі були задоволені. Соцмережі гудуть від обурення, батьківські чати нагадують поле бою, а в результаті — лише виснажені нерви дорослих і залякані діти. 

Як вийти з цього замкненого кола «реактивного обурення» та почати проактивно будувати майбутнє своєї дитини? Спробуймо розібратися спокійно та без зайвих емоцій.

Пастка «розумної бідності»: чому українські знання не конвертуються в капітал?

В Україні склався унікальний парадокс: ми пишаємося високим рівнем освіченості, кількістю дипломів та інтелектуальним потенціалом, але водночас залишаємося однією з найбідніших країн Європи. Це породжує логічне запитання: чи мають вартість знання, які неможливо реалізувати?

Правда в тому, що ефективність знань у нас майже ніколи не залежить від самих знань. Вона залежить від «другорядного», яке насправді є першочерговим.

Інституційне болото замість двигуна

Знання — це паливо. Але щоб воно дало рух, потрібен двигун —

Ефект Даннінга-Крюгера в костюмах: чому комунікації громад деградують до імітації

Відчуття «перенасичення словами» цілком обґрунтоване, супроводжує все більше декларацій як інституцій центральної влади, так і по громадах. Комунікаційні стратегії часто перетворюються на набір стандартних термінів — «прозорість», «залученість», «синергія» — за якими губиться реальний сенс. Коли форма починає домінувати над змістом, стратегія стає не інструментом, а бюрократичним артефактом.

Якщо відкинути «шум», можна виділити кілька напрямків, де справді бракує свіжого, але практичного підходу: відхід від «інформування» до «спільнотворення».

Українські науковці шукають можливості євроінтеграції

Команда Національного фонду досліджень України провела захід із поширення інформації «Грантові можливості Національного фонду досліджень України та інструменти підтримки в рамках Програми “Горизонт Європа”» у місті Полтаві.

Дводенна подія об’єднала представників закладів вищої освіти, наукових установ, малого та середнього бізнесу, органів державної влади і місцевого самоврядування, громадських організацій та всіх, хто цікавиться грантовими можливостями від держави і Європейського Союзу.

Вільний ринок - підкоряється вільним студентам

Чим зайняти вечір п'ятниці у Миколаєві? Можна звісно поганяти на ровері повз розтрощених будівель Адміральській, чи пивка...

Ні. У Миколаєві в міський бібліотеці відбувся Мізес тур ГО "Українські студенти за свободу", де "розбирали" природу переваги вільного ринку. Як людина, яка чи не перша почала в нашому місті писати про австрійського економіста Людвіга фон Мізеса, не міг втриматись щоб не доєднатися. Його теза з роботи 1947 що "соціалізм - кінчений" в саме сердце зайшла ще 22 роки тому від декана-засновника kmbs Павла Шеремети.

Традиційні екологічні читання відбудуться у Миколаєві

 

Програма менторської підтримки молодих медійників відновлена

Почали працювати молодим репортером, журналістом, у комунікаціях? Щодня з'являються питання. Іноді власного досвіду не вистачає.

Добра практика наставництва знову можлива. Наш редактор, журналіст з багаторічним стажем роботи на 3-х континентах планети - В'ячеслав Головченко надає послуги ментора. Допоможе розібратись у складних випадках й зробити хітові матеріали. 

Підлітків запрошують на фестиваль роботів

 

Продуктивна роль для університетів

З перших тижнів літа у вітчизняних вишах спадає активність. Сесія, а за нею - канікули. Так традиції склались. Війна навіть не "штовхнула" в бік перегляду розкладу занять влітку, замість холодної пори року. Але КSE- нестандартний недержавний виш. Тут у першу суботу літа зібрали круглий стіл "Університет і місто: будівля. простір. рух". Викладачки й адміністраторки 4-х українських столичних університетів зібрались обговорити як змінюються роль університету в місті. З середніх сторіч місце навчальних закладів сильно змінилось у житті міст. Якщо колись були суцільні "плюси", то тепер - багато й мінусів. Як гармонізувати відносини студентства з середою де розташований кампус розмірковували ректорка  Київського авіаційного інституту  Ксенія Семенова й викладачка соціології з Університету Шевченка Алла Петренко-Лисак. Варіантів небагато.

Учням шкіл Миколаєва та Одеси допоможуть розібратись зі STEM

 

Освітні втрати, які стались по школах України, а особливо на Півдні на Сході тепер варто "закривати" будь-якими креативними засобами. Про один з них, який відомий у світі як акронім STEM розмірковували під час круглих столів, які відбулись у Миколаєві та Одесі. Команда проєкту SCIENCE KIDS що просуває у 7 містах саме освітню технологію STEM, запропонувала з'ясувати, а чи можлива співпраця з громадським сектором міст, освітою, бізнесом.

Книжка про економіку, яку не помітили

 

Майбутні працівники культури знайомляться з можливостями блакитної економіки

Першокурсники Миколаївського фахового коледжу культури і мистецтв відвідали DEMO-DAYS, що проходили на базі Blue Economy Lab у рамках проєкту «Підтримка сталої трансформації міста Миколаєва для переходу до блакитної економіки».
Учасники заходу:
• дізналися більше про концепцію блакитної економіки та її перспективи для розвитку Миколаєва;

Всі на економічний турнір у Миколаєві!

Кафедра Інтелектуальної цифрової економіки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова анонсує 10-й ювілейний «Економічний турнір», присвячений 60-річчю кафедри

Тема заходу «Блакитна економіка».🌊

Інформаційний ресурс для громади на кожний день

Сучасні графіті Миколаєва

В Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація інформаційного ресурсу «Настільна книга територіальної громади». Він створений в межах проєкту «Стійкість та розвиток – методичні рекомендації для територіальної громади» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Цей ресурс надаватиме фахову експертну, методологічну, методичну та інформаційну підтримку діяльності органів місцевого самоврядування у основних сферах їх компетенцій, а також буде корисним для місцевих активістів, медіа і забезпечуватиме територіальні громади необхідними інструментами для їх розвитку та відновлення з урахуванням сучасних викликів і можливостей. 

Осучаснення ролі українських університетів по війні

Університет, як сукупність, об'єднання тих, хто вчить, і тих, хто навчається в Україні після 3-х років війни вже точно не тільки заклад вищої освіти. Завдання, що сформувались в Європі за Середньовіччя, а в Україні за часів індустріалізації (кінець 20-х рр - 30-ті ХХ ст.) сьогодні зовсім не актуальні. Але в університетах, яких в деяких обласних центрах вже понад 5, сконцентровано більшість інтелектуалів територій. І тепер, коли кількість абітурієнтів значно скоротилась, тільки навчання здобувачів вищої освіти - розкіш. 

Але що вміють сучасні університети? 

Кажуть вести дослідження. Можливо. Але наскільки прикладний характер мають ті дослідження? Багато чули ви про

Що робити під час пожежі? Нагадати не зайве...

Пожежа може статися в будь-який момент, і від наших дій залежить безпека життя! Тому важливо знати, як правильно реагувати. Ось кілька простих, але життєво важливих порад: Не панікуйте! Спокій — ключ до правильних дій. Перш за все, зберігайте холоднокровність.

Досвід й практика "вирівнюють" можливості регіонів й громад

Interreg Europe – це програма міжрегіонального співробітництва, співфінансована Європейським Союзом, спрямована на зменшення диспропорцій у рівнях розвитку, зростання та якості життя в різних регіонах Європи. 

Програма триватиме з 2021 по 2027 рік. Попри війну розпочинає роботу в Україні. Верховна Рада має ще ратифікувати участь України й гроші з бюджету ЄС за цією програмою будуть спрямовані на вдосконалення політики регіонального розвитку шляхом виявлення та передачі передового досвіду між регіонами.

Григорій Сковорода, якого ми не знаємо: 12 цікавих фактів

Григорій Сковорода. Колаж Назара Дубіва

Григорій Сковорода – «мандрівна академія» своєї епохи, «людина-університет», хоча за життя він не видав жодної книги. Але читачі шукали його самі, переписували рукописи, цитували й пропагували. Навіть сам Тарас Шевченко: «Кругом листочки обведу та й списую Сковороду».

Цей філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. І найзагадковішою. Офіційних даних щодо нього збереглося небагато. Натомість є чимало легенд і оповідей. Які ще раз підтверджують крилатий вислів Сковороди: «Світ ловив мене та не спіймав». Адже він цікавий тим, що справді невловимий.

У Миколаєві відбулася презентація грантових програм Європейського інституту інновацій та технологій

Європейський інститут інновацій та технологій – незалежний орган Європейського союзу, утворений у 2008 році для підтримки та впровадження інновацій і технологій, що є невіддільною частиною Horizon Europe – рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій. Діяльність українського центру ЕІТ у Києві було започатковано минулого року з метою ознайомлення вітчизняних підприємців, інноваторів і науковців із можливостями ЄС та ЕІТ і сприянню їхньому розвитку.

Почитаємо... нонфікш-літературу

Сьогодні розпочинається Національний тиждень читання нонфіку, який триватиме до 8 вересня. Вибір часу не випадковий, адже тиждень збігається з початком навчання. Знати більше, дізнаватися нове, ділитися новими знаннями з іншими, перевідкривати своє, занурюватися в світ науки, історії, літератури чи мистецтва можна завдяки нонфікш-літературі.