Під час війни поширена помилка — вважати, що дефіцит довіри до інформаційних каналів можна закрити збільшенням обсягу чи частоти повідомлень. Однак довіра і поінформованість — це різні за природою потреби: одна когнітивна (знати факти), інша реляційна (перебувати у стосунку з джерелом, мати можливість вплинути на нього чи бути ним почутим).
Односпрямований канал — телеграм-канал, офіційне зведення, будь-яка трансляція — структурно не здатен закрити реляційну потребу, скільки б правдивої інформації в нього не вкладати.






Що на порядку денному?
Як ефективно координувати дії громади та влади?
