7 тижнів нової адміністрації США призвели до нової медійної реальності. Всі кинулись транслювати слова Трампа стосовно будь чого, так, ніби це доступний факт. А за словами часто - порожнина. Відповідальність американських медіа за створення симулякрів розділили деякі вітчизняні редактори. Кремлівці - давні адепти сіяти хаос інформацією. Вони кожну хвилину 47-го президента США бажають "тримати" в ефірі. Не помітили?
Перевірте.
Не замовчав вчора й президент Макрон на пресконференції з Трампом, коли останній знову "споров" нісенітницю, що європейці продають допомогу українцям. Емануель прямо в кадрі заявив що президент США помиляється! Почала й колись демократична столична Вашингтонська газета ставити запитання: як можна "сплутати" агресора й жертву?
Росія, яка прагне відновити свій статус «великої держави» чи принаймні зберегти ілюзію рівноправʼя з тими ж США, ЄС та Китаєм, насправді залишилася в позиції «карго-культу» власної «величі» нібито все як у дорослих але шось не так.
Росія й далі імітує «велике геополітичне гравця» – обкладається псевдоісторичними наративами, згадує «велич імперії» та возвеличує «побєдобєсіє». Але позаду цієї ширми немає універсального сенсу, який був би привабливим і зрозумілим для світу.
 |
| Руїни бібліотеки після вторгнення російської армії. Чернігів, квітень 2022 року. Світлина: mefimus, |
Вивчення медійних можливостей регіонів України на початку року має ефект снігового кому.
Вчора Media Development Foundation розповів про дослідження «новинні пустелі» у всіх областях в Україні та автономній республіці Крим. У 138 районах та містах Київ і Севастополь знайшли 1434 редакції. З них 157 медіа можна вважати незалежними за методологією дослідження.
А вже сьогодні опубліковано звіт "Український медіаландшафт 2022-2024. Зміни в медіа під час повномасштабного вторгнення" від Академії української преси та Фонду Конрада Аденауера.
", "Україна сьогодні, Доброго вечора, ми з України!", "Пошук людей під час війни", "Сильная Украина", "Пошук людей/ Поиск людей". Усі ці групи мають низку інших модераторів з Вірменії, Індії, Індонезії , Вʼєтнаму тощо. В деяких групах, створених сторінкою "Молитва", черед адміністраторів інші сторінки. Щодня у таких групах десятки патріотичних постів, а також інформація про зниклих воїнів.
 |
| Мир який несе московія...українська гімназія Миколаєва |
В суспільстві України та поза межами спостерігається стомлюваність від війни з агресором на нашій землі. Не дивно Більше 1020 днів відбувається жорстока людожерська війна, де терор не має кордонів... Цивільне населення країни піддається постійним смертельним обстрілам. Ще більше впливу ворог створює поширює різного роду дезінформуючи публіку, яку до того чи після того залякують "шахедами". Щодня сучасна людина споживає інформацію. А ворог через ті самі комунікатори та медіа завалює українського споживача фейками, пропагандою та спотвореною інформацією. Будь про що.
Минув лише перший тиждень, як ЗСУ наносить ураження по дальнім тилам "орків", як , журнал "Економіст" й інші поважні медіа заходу почали друкувати статті про "втомленність" українських військових. Інкогніто, офіцери, "солдат 51-го року", та інші ноунейми в цих дописах майже волають, що треба проводити перемовини.
Тисячі російських солдатів кожного дня вмирають на фронті вже не першій місяць. А до соцмереж й месенджерів українців позавчора закинули фейк про "загибель" під час обстрілу житлового мікрорайону Одеси відомої шпажистки родом з Миколаєва.
Що це?
Інформаційний терор цивільних. В першу чергу.
Сто разів наголошено: тепер відбувається гібридна війна!
Гаряче ненависний начальник московського Генштабу ще на початку 00-х років обґрунтував як "раша" буде воювати. Доктрину його ім'ям назвали. Інформаційний вплив в рази більше ніж атака зброєю та вибухівкою.
Це і не помічають, чи не хочуть розуміти деякі істеричні особи, яким з декількох західних медіа протягом тижня наголосили: "час розпочинати перемовини про призупинення війни!"
Щодня мільйони гігабайт інформації створюються й розповсюджується в Україні. Десятки медій сперечаються з сотнями телеграмканалів змагаючись за увагу співвітчизників. А ще є соцмережі й інші месенжери. Майже в усіх регіонах фахівці з комунікацій органів місцевого самоврядування й військових адміністрацій поширюють різноманітну інформацію. А українці майже в кожному дослідженні громадської думки вказують на брак комунікації з владою.
І якщо про творчі потуги багаторічного шефа КДБ Андропова давно було відомо, здається ще від "консультанта" серіалу про Штірліца... То що казати про радянські театри та медіа. Наративи потрібні самі просували й закріплювали.