Говардівського проспекту в Херсоні НІКОЛИ не було або, як не знайшлось місця Героям Херсона на мапі міста

На історичній мапі нашого міста ніколи не було Говардівського проспекту, Говардівська вулиця була, а проспекту не було. Вулиця Говардівська ніколи не була головною, хоча ніколи не була останньою. Наші пращури не називали головну вулицю міста іменем видатного волонтера. Пройшов час і топонімічно-історичний контекст змінився. 

Вулиця перетворилась в головний проспект Херсона. Тому потрібно замислитись, чи повертати стару назву, чи з огляду на сучасні події та стратегію розвитку в майбутньому дати назву

Хроніки життя земляків під вартою

Апеляція Вищого антикорупційного суду залишила ексголову Верховного суду Всеволода Князєва під вартою, але зменшила розмір застави із 55 до 45 млн гривень.
«Захист просив замінити тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. На засіданні підозрюваний Князєв говорив, що не збирається переховуватися від правосуддя і готовий відбувати покарання, якщо суд визнає його винним», — йдеться у повідомленні Центру протидії корупції.

У Миколаєві відбулась щімляче вшанування пам'яті загиблих захисників

В Миколаєві вшанували пам'ять Захисників та Захисниць, які віддали життя за Україну. Кожну людину що загибла в цій війні - згадали ...

Про впертість Вознесенська вийшла книга у Великій Британії

Навесні минулого року по гарячих слідах ми написали короткий репортаж про реальний подвиг міста Вознесенська та його захисників. Саме після боїв в середмісті припинились спроби орків прорватись в бік Одеси та до Південно Української АЕС. А британський колега цілу книгу написав з цього приводу. Днями в онлайн режимі  відбулась презентація книги «Маленьке, уперте містечко: Життя, смерть і непокора в Україні»

Це захоплююча історія про те, як перед обличчям могутньої армії звичайні люди можуть сказати «Ні». Ну й про роль особистості в історії. Як от генерала Марченко, який з Вознесенська, а організував оборону спочатку у Миколаєві з 25 лютого, а потім телефоном консультував земляків з приводу оборони від значно більших сил ворога у рідному місті.

У пораненому, але нескореному Миколаєві - виставка трофейної бронетехніки

 

Місто, яке стало перепоною для наступу на захід російському війську - Миколаїв сьогодні має незвичну туристичну атракцію. Біля міського палацу творчості учнів тепер містяни та міжнародні журналісти наочно можуть побачити на якій техніці з лютого 2022 року "орки" до нас рвались.

Повернемо ім'я Вінграновського малий батьківщині

Я без оптимізму ставлюсь до назви Орлик, після того, як дізналася, що Орликів існує чимало (є в Україні, є й на Росії – в Бурятії, в Чехії). Та й за масштабами наше місто переросло цю назву. Ольвіополь – гарно, але звучить, як привіт від цариці з колоніального минулого. Саме російська цариця так нарекла тутешнє поселення. Голта – старовинна назва турецького походження. В назві Богополь – не бачу об’єднуючої місії, навіть якщо розглядати її як абревіатуру.

Наші льотчики - гарні хлопці

Фотосесія "привида Вінниці" - пілота винищувача з позивним KARAYA для журналу Vogue Ukraine, однозначно краще багатьох інших. Головний герой - не актор, це реальний повітряний боєць, якій пережив втрату літака, катапультування і повернення в небо. Гідна людина!

1-й меморіал загиблим миколаївцям

Кожен прапор – це життя миколаївця. За час повномасштабного вторгнення з 24.02.2022 від обстрілів російських «визволителів» тільки в Миколаєві загинуло 156 цивільних, в тому числі і діти.

Погоня бачила край ще до Миколаєва

А чи знаєте ви, що герб нашої Вітовки називається «Погоня» і заснований на історії в кілька сторічь? Сама Вітовка (південна околиця Миколаєва) була заснована Великим князем Литовським Вітовтом в 1399 році. Під час князівських походів в Північне Причорномор’я тут були збудовані укріплена вежа і митний пункт. Взагалі історія цієї доби за радянських часів майже повністю ігнорувалася і ми рекомендуємо докласти самостійних зусиль до її вивчення за допомогою доступних тепер книжок та інтернет-матеріалів.

Ім'я міста визначає його характер

11 серпня відзначаємо Різдво Миколая Чудотворця.

У цей день одне з трьох свят, присвячених св. Миколаю Чудотворцю: 19 грудня - день смерті, а 22 травня - день перенесення мощів святого до італійського місто Барі.

Свято Різдва Миколая Чудотворця було запроваджено у IX столітті разом із хрещенням Руси.

Війна забирає найпотрібніших

Нашу постійну авторку, Тетяну Бакоцьку спіткало горе.

4 серпня 2022 року в бою, захищаючи Південь України від російських окупантів, у Херсонській області загинув її чоловік, командир відділення розвідувального взводу, патріот України РУСЛАН ХОДА.

Похорон Руслана в п'ятницю, 12 серпня о 12:00 вдома, в селі Миколаївське,

Зеленський відвідав фортецю на Бузі

Миколаїв - місто корабелів. Сьогодні - це серце Півдня.

Миколаїв прикрив собою Одесу і зупинив російську армію. Написав керівник ОП Андрій Єрмак сьогодні після відвідин Миколаєва.

Миколаївська область стає плацдармом до звільнення Херсонщини, що є метою кожного з нас.

Маріуполь не здається!

Вже майже місяць місто Маріуполь знаходиться у повній блокаді російських фашистських сил. Ще недавно процвітаюче промислове місто на березі було варварськи знищено нелюдами з російського рейху.
В цих надскладних умовах, на межі людських можливостей, оборонці Маріуполя продовжують робити все, щоб вистояти у цьому, без перебільшення, пеклі на землі.
Оборона міста-Героя стала вирішальною для України у цій війні. Ворог зосередив величезне угруповання, однак стер свої кровожерливі ікла о хоробрість та силу українських захисників. Завдяки саме цим воїнам плани Кремля щодо захоплення всієї лівобережної України провалилися. Ворог по вуха зав’яз біля Маріуполя, щодня втрачаючи людей сотнями. За кожну вулицю, кожен квадратний метр міста російські фашисти платять власною кров’ю.

Миколаївці прокинулись у місті-герої

 

Simpsons з нами!

 

Українців на скелі було тільки 13

Перший день війни Російської Федерції проти України вразив весь світ зухвалою відвагою українських прикордонників на острові Зміїний. Коли два великих кораблі загарбників де було більше 1500 матросів з літаками штурмовали півдня скелю в Чорному морі поблизу Одеси. Яка доцільність - не можливо зрозуміти?!

Мемом в мережі стали перемовини окупанів з героями.
- Я русский корабль, повторяю, сложите оружие!
- Русский корабль, иди нахуй.

Як змінюється наша країна насправді? І хто на вістрі цих змін?

Ми багато чуємо про "зміни" з телеекранів. Нам розповідають про них "політики", "чиновники", "експерти" та "лідери громадської думки". Хтось - про зміни на краще ("Перемога") хтось - про зміни на гірше ("Зрада").

Але справжніми є "зміни", що відчуваються людьми в щоденному житті. На місцях. Там, де хтось самостійно використав нові можливості для того, щоб зробити життя громади кращим.

Хто вбив Гурика Романа Ігоровича?

Гурик Роман – учасник Революції Гідності. Загинув на передовій від пострілу снайпера у скроню 20 лютого 2014.
Народився 2 жовтня 1994 року в Івано-Франківську. Прадід Романа і два прадідових брата були вояками УПА. Прадідові брати загинули в 19 років від рук московських загарбників. Роман Гурик загинув у такому ж віці і такою ж смертю, як і брати його прадіда. Зі своєї родини Роман є шостим, хто загинув за Україну.
На Майдан почав їздити з грудня. Востаннє поїхав на Революцію 15 лютого разом з хрещеним батьком. Обіцяв мамі взяти квиток на автобус і повернутись одразу після недільного віче в понеділок. На жаль, цей план не втілився в життя. В понеділок, 17 лютого, рух автобусів з Києва повністю перекритий. Герой продовжував залишатися на барикадах. 18 лютого Роман заспокоював рідних, що все з ним добре, що розбирає бруківку, складає в мішки для укріплення барикад. Ввечері Рома по телефону сказав, що стоїть в першому ряду, палить і кидає автомобільні шини і просив не хвилюватись.
В середу 19 лютого: «ЗАРАЗ АБО НІКОЛИ. ВСІ НА ГРУШЕВСЬКОГО. НА СМЕРТЬ!» – останній статус в соцмережі. Коли витягав свого пораненого побратима, потрапив під перехресний вогонь снайперів. Один стріляв з готелю «Україна», а другий вистрелив йому в скроню. Він ще встиг сказати своїм товаришам: «Я Роман Гурик – студент з Івано-Франківська» і вже не опритомнів. Вогнепальне поранення в голову, відкрита черепно-мозкова травма, велика рана та сильна кровотеча.