Суди змінюють оптику: чому захист від гендерного насильства — це питання національної безпеки

Під час війни часто звучить фраза «не на часі». Мовляв, спочатку перемога, а потім — розбірки з домашнім насильством чи гендерною дискримінацією. Проте досвід українських судів останніх років доводить протилежне: ігнорування ГЗН (гендерно зумовленого насильства) — це міна сповільненої дії під нашою стійкістю. Кількість справ з цією класифікацієй побільшало чи не в кожному суді.

Сьогодні українська Феміда все менше толерує аргументи про «сімейні обставини». Ратифікація Стамбульської конвенції дала суддям чіткий інструментарій. Ми бачимо, як вироки стають жорсткішими, а поняття «згоди» та «рівності» стають центральними у справах про сексуальне та домашнє насильство. Особливо це стосується СНПК (сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом), де дії окупантів кваліфікуються як воєнні злочини без терміну давності.

Юридична фактура: як суди карають за ГЗН сьогодні

Після ратифікації Стамбульської конвенції (набрала чинності 01.11.2022) та впровадження змін до Кримінального кодексу, підхід судів став безкомпромісним.

ЩОДО ПОРУШЕНЬ СВОБОДИ МИРНИХ ЗІБРАНЬ ПІД ЧАС «ЄВРОМАЙДАНІВ»

21 листопада 2013 року у Києві, а згодом – майже в усіх великих містах України виниклистихійні мітинги протесту («євромайдани»). Їх спричинило оприлюднене рішення українського уряду про призупинення підготовки підписання угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Вже 24 листопада число протестуючих оцінювалося спостерігачами у сотні тисяч.

Таким чином українські громадяни реалізували право на мирні зібрання, яке гарантоване ст. 39 Конституції України та ст. 11 Європейської Конвенції з прав людини.
Проте Всеукраїнська ініціатива «За мирний протест!» констатує, що під час «євромайданів» відбулися порушення свободи зібрань з боку:

Що зробив Люстраційний комітет за 100 днів

По-перше, ніякого Люстраційного комітету немає. Правляча коаліція, проголосив на Майдані про його створення та записав закон про люстрацію першим в програмі свого уряду, більше не зробила нічого. Тому все, що було вдалося, вдалося без жодних повноважень, на громадських засадах, виключно волонтерськими зусиллями тисяч людей.

Тому коли до мене в метро підходять такі самі люди і кажуть: "Ви їх швидше люструйте", я відповідаю: "Давайте разом, тоді швидше вийде. Ми з Вами і є Люстраційний комітет".

Що вже вдалося: 

Суди рятують заповідні землі Миколаївщини від "Енергоатому"

6 листопада 2012 року Одеський апеляційний адміністративний суд прийняв рішення в справі щодо вилучення заповідних земель для потреб НАЕК "Енергоатому". Суд визнав рішення Миколаївської обласної ради, прийняте у 2006 році про вилучення 27,72 га земель РЛП "Гранітно-степове Побужжя" незаконним. Ще у 2006 році НАЕК "Енергоатом" вирішила затопити 27 га заповідних земель вздовж русла річки Південний Буг із мальовничими порогами
та багатим біорізноманіттям для наповнення Олександрівського водосховища.
Для цього у 2006 році НАЕК ініціювала прийняття Миколаївською обласною радою рішення про зменшення меж РПЛ, а також рішення уряду про надання їм цих земель в постійне користування. Влітку цього року Верховний Суд України також скасував і рішення уряду про надання 27,72 га заповідних земель під Олександрівське водосховище Ташлицької ГАЕС. Обласна рада приймала своє рішення на вказівку уряду, яка виявилася незаконною.

Тільки консолідований законопроект судової реформи пройде Парламент

Завтра Верховна Рада України розгляне законопроект № 1656 «Про забезпечення права на справедливий суд», розроблений Радою з питань судової реформи та внесений до парламенту Президентом України 26 грудня 2014 року. Альтернативний законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 1497) був розроблений експертами Реанімаційного пакету реформ спільно з народними депутатами та внесений до Верховної Ради України 17 грудня 2014 року. Переваги та недоліки кожного із законопроектів обговорили їхні автори та експерти з питань судової реформи під час круглого столу на тему «Справедливе судочинство в Україні: від декларацій до справи», який відбувся в Українському кризовому медіа-центрі.
Як прокоментував Олексій Філатов, заступник Глави Адміністрації Президента України: «Основна проблема судової системи – не те, які в нас суди, скільки типів судової спеціалізації чи за якими правилами здійснюється судочинство, а те, хто власне це судочинство здійснює, хто є суддя, яким чином особа стає суддею, яким чином просувається по драбині суддівської кар’єри, як суддя притягається до відповідальності у випадку вчинення ним певних порушень. Законопроект «Про забезпечення права на справедливий суд» врегульовує всі ці питання. І це лише перший крок на шляху до впровадження повноцінної судової реформи».

Як оскаржити рішення, дії або бездіяльність державних та приватних виконавців?

Інтерв’ю начальника Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Возняка Романа Івановича щодо порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державних та приватних виконавців.

Чи врегульована в Україні процедура оскарження рішень, дій або бездіяльності державних та приватних виконавців?

Суди Миколаєва підготувались до роботи на виборах

Районні суди міста Миколаєва та Миколаївський окружний адміністративний суд підготувались до роботи на чергових виборах Президента України. На офіційному веб-порталі «Судова влада України» вони поінформували про те, як громадяни можуть захистити свої права у період підготовки до виборів та в процесі їх проведення, а також опублікували графіки роботи судів під час виборчого процесу, повідомляють спостерігачі ОПОРИ.
Так, Корабельний районний суд роз’яснив громадянам, які саме скарги, пов’язані з виборчим процесом він розглядає, – на рішення, дії чи бездіяльність дільничних виборчих комісій,

Гарячі екологічні справи в судах Миколаїва

Екологічні справи розглядали в липні миколаївські суди. Обласний апеляційний почав розгляд  апеляцції МГЗ рішення Заводського суду за позовом ініціативи "Стоп шлам", за яким Ураїнський алюміній - "донька" Русала повинна компенсувати 9.2 млрд гривень морального збитку майже тисячі миколаївців. Адвокати металургів вивели пікет заводчан й напирають на моральну несвідомість тих, хто позивався.

А суддя Миколаївський окружний адміністративний суд відмовила у позові Управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА про анулювання дозволу на викиди Екотрансу. Цей дуже "смердючий" заводик теж працює на експорт як й МГЗ, але переобляє не боксити, а насіння вітчизнянного соняха. А від викідів в атмосферу 2 мікрорайона міста, де мешкають більше 150 тисяч людей задихаються.

Що там з реформами?

 Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ разом із Transparency International Ukraine 27 травня організовували публічне обговорення щодо оцінки та прогресу антикорупційної та судової реформ.

«Щорічно Коаліція РПР із партнерами проводить моніторинг просування реформ на основі галузевих аналітичних брифів [підготовлених до URC], які готуються незалежними експертами громадянського суспільства», — розпочала захід Юлія Кириченко, співголова Співголова Ради Коаліції РПР, членкиня правління Центру політико-правових реформ.

Ще раз про судову реформу та «чесних суддів»

Останнім часом, коли рейдерські атаки почастішалиі стали інструментом у вирішенні питань власності, саме господарські суди повинні бути осередком законності та переводити «конфлікт інтересів» на територію правових норм. Однак, як зазначають правники, корупцію судової гілки влади подолати дуже важко. Українські судді, навіть, подавши декларацію доброчесності, у своїй роботі не завжди користуються нормами права. І бувають випадки, коли рішення Верховного Суду та постанови Генеральної прокуратури України в кримінальних справах для таких «представників Закону» не є вирішальними при прийнятті рішень. Чим же тоді керується суддя, коли виносить свій вердикт на користь явного рейдера, чому не згадує про свою декларацію доброчесності, обов’язок служити народу України і дотримуватись закону?
Ми розкажемо нашим читачам історію, а висновки нехай вони роблять самі.

Суди останніми позбавились комуністичних назв

Верховна Рада перейменувала назви понад 100 українських судів.
За ухвалення в цілому відповідного законопроекту проголосувало 248 народних депутатів з 226 необхідних, передають Українські Новини.

Протокол коректної верифікації злочинів московитів в Україні

Молоді українські колеги та студенти питають часто: а як краще фіксувати свідчення злочинів росіян в Україні, особливо проти цивільного населення? 

Медійники України - знані активісти. Війську допомогають, владі, а тепер ще - прокурорам й слідчим хочуть. Щоб агресора притягти до відповідальності!

Є що порадити. У відомому Університеті в Каліфорнії на юридичному факультеті був створений підручник який у 2020 році представили Центр прав людини Університету Берклі в Каліфорнії та Офіс Верховного комісара ООН з прав людини. Він окреслює мінімальні стандарти для пошуку, збирання, зберігання, перевірки та аналізу відкритих джерел, і може слугувати практичним посібником для адвокатів, журналістів та дослідників. Закріплені стандарти є основою будь-якого OSINT-проєкту, тобто розвідки на основі відкритих джерел.

У Києві провели ІV діалогову зустріч між суддями та медійниками як говорити про правосуддя відповідально та зрозуміло

Команда ГО «Вектор прав людини» провела 20 лютого 2026 року в столиці України ІV діалогову зустріч «Суди та медіа: як говорити про правосуддя зрозуміло, відповідально і суспільно значущо». Зустріч була продовженням серії діалогових подій для медіа та представників(-иць) судової влади, на яких раніше обговорювали потреби і виклики їхньої співпраці, етичні стандарти, потерпілоорієнтований і травмочутливий підходи у висвітленні актуальних тем.

Зустріч почалася хвилиною мовчання – вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні.

Відкрила розмову директорка ГО «Вектор прав людини», експертка з судового моніторингу ОБСЄ Валерія Рибак, яка налаштувала на роботу учасників(-ниць) вже у четвертій із діалогових зустрічей, що сприяють покращенню якості висвітлення судової тематики, через взаєморозуміння ролей, обмежень і стандартів роботи судів і медіа.

Що українці думають насправді: 10 висновків з українських соцопитувань 2017 року

Ми живемо у складній і мінливій країні. Заяви українських чиновників або громадських активістів часто можуть не відповідати настроям широкого загалу. Знайомство з загальнонаціональними опитуваннями з таких тем, як корупція, охорона здоров’я, міграція та ставлення до Росії демонструє, що українське суспільство не настільки оптимістичне та орієнтоване на Захід, як лідери країни. Також опитування демонструють великий розрив між поглядами мешканців різних регіонів і навіть між поколіннями.

Ми проаналізували соцопитування провідних українських соціологічних служб і зробили з них 10 основних висновків:

Стамбульська конвенція сприяє формуванню сімей, в яких немає насильства

Таку думку висловила віцепрезидентка Громадської організації «Ла Страда-Україна» Катерина БОРОЗДІНА. Вона вважає, що ратифікація Конвенції Ради Європи із запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції) суттєво вплине не лише на сучасні, але й на майбутні родини. Це стало темою нашої розмови з нею.


– Хто найчастіше потерпає від домашнього насильства?


– Загалом проблема домашнього насильства може зачепити будь-кого. Але статистика звернень на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, яка працює на базі ГО «Ла Страда-Україна», засвідчує, що переважно від нього потерпають жінки. За 9 місяців 2021 р. гаряча лінія отримала 26 739 звернень, майже 96% із них стосувалися саме проблем домашнього насильства. 83,9% – це звернення від жінок, 16,1% – від чоловіків.

"Глуха стіна" між судом та громадянином долається комунікаціями

Комунікація між судовою владою та суспільством в Україні є критично важливим питанням, яке виходить за межі піару чи роботи пресслужби. Це питання виживання системи та відновлення довіри до держави в цілому.
Традиційно українська судова система функціонувала як закрита корпорація, що призвело до виникнення двох небезпечних явищ: інформаційного вакууму, коли відсутність пояснень щодо судових рішень дозволяє політикам, активістам або медіа некоректно інтерпретувати їх, та дегуманізації, адже для пересічного українця суддя часто сприймається не як особа, що вершить правосуддя, а як абстрактний (і часто негативний) символ влади.

Чому активи Росії на Заході не конфіскують?

Країни G7 досі не спромоглися конфіскувати російські гроші для відновлення України. Є ймовірність, що після війни вони повернуться назад в Москву.
На західних рахунках російського Центрального банку лежать понад 300 млрд дол. Ці кошти – реальна можливість змусити державу-спонсора тероризму заплатити за воєнні злочини та зруйновані українські міста.

Яким буде правопросвітництво завтра

Зростає правова свідомість громадян України. Разом, осучаснюються юридичні послуги населенню. Якою має бути правопросвітницька стратегія системи безоплатної правової допомоги? 

Над цим питанням працювали понад 200 учасників I Всеукраїнського форуму «Право&Свідомість», який проходив 14 травня одночасно у п’яти містах України – Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі та Львові.

Тормоз євроінтеграції - реформа правничої освіти

Вчора закінчився І квартал 2026, в якому ми мали багато чого прийняти для євроінтеграції, але ні.

Серед іншого мав бути прийнятий закон про правничу освіту, в якому зокрема мало бути:


- інституційне розмежування підготовки правників і співробітників органів правопорядку,

Суддівська реформа не пройде поза уваги

Почалась реформа судочинства в Украіні. За задумом законодавця, недоброчесні судді  повинні залишити систему. Але, нажаль, добровільно не всі зголошується це робити. А ще з'являються нові громадські ради доброчесності, які будуть впливати на обрання суддів Верховного Суду. Для того, щоб місцеві громадські активісти були обізнані про ход реформи, та могли долучатися до її впровадження, Центр демократії та верховенства права прові в Миколаєві семінар "Судова реформа в Україні: інструменти громадського контролю” в рамках кампанії Чесно.Фільтруй Суд!". Громадські активісти, юристи та журналісти зустрілись та обмінялися кейсамі про діяльність місцевих суддів, та про нові новели законодавства щодо судочинства.