2-га серія деколонізації Одеси. Історія та майбутне

Друга подія проєкту Odesa Decolonization «Одеса. Міфи: минуле, сучасність, майбутнє» відбулася вчора. Організатори змінили не тільки локацію, після першої але й модератора. Зміни пішли на краще. Тільки так й не зрозуміло: нащо латиницею проєкт називати: для кого він? Знайома професорка політологиня серед присутніх в залі "розшифрувала": ти не розумієш, це ж для Заходу, щоб знали що в нас зміни...

А я думав для одеситів та всіх українців.

Деколонізація міфів розпочалась в Одесі

Презентація проекту  Одеського бізнес клубу була захопливою та дуже актуальною. Цей проект спрямований на перегляд стереотипів та міфів, що мають свої корені у колоніальному минулому і впливають на наше сприйняття різних культур і ідентичностей у сучасному світі.

На 11-му році війни з РФ, після анексії Криму бізнесмени Одеси вирішили "підчистити" колоніальні міти. 

На кому тримається одеських міф

Хто для одеситів є своїм?
Кого саме одесити асоціюють із своїм містом?
Лідером же за кількістю згадувань в контексті особистостей, що найбільше асоціюються з Одесою, є Михайло Жванецький. Як то кажуть, Жванецький для одеситів до сих пір — “наше все”.
З вересня по грудень 2023 року робочі групи провели дослідження культурних потреб одеситів та їхніх уявлень щодо локального міфу міста. Звіт громадської думки та експертне есе є частиною проєкту “Підтримка реалізації Стратегії культурного розвитку Одеси”, що фінансується ЄС в рамках проєкту EU4Culture. Авторки Дослідження громадської думки щодо культурних потреб та уявлень про одеський міф: Тетяна Кривошея, кандидатка соціологічних

В Одесі дослідили міфи, що заважають змінювати культурний наратив

 

Оприлюднено результати соціологічного дослідження громадської думки щодо культурних потреб містян в Одесі. 

В українській міфології поповнення

Бавовнятко – звірятко-примара.
Пухнастик приходить вночі на бази, склади, аеродроми, нафтопереробні заводи руZZні та починає бавитися з вогнем.

Одеса має позбутись імперських маркерів

Відомий одеський історик Тарас Гончарук зібрав небайдужих на лекцію про "Імперські маркери в пам'ятниках і топоніміці Одеси: як у нас вшановано пам'ять про російських царів військових злочинців та ідеологів-мракобісів».

В місті поширюється дискусія щодо виконання закону про позбавлення міст України назв, пов'язаних з агресивною країною. Важливо не плутати з законом про декомунізацію від 2015. Топонімічна комісія міськрада свої пропозиції вже зробила, але їх якість свідомих українських патріотів навряд задовольнила. Схоже на знущання, коли Камышову вулицю пропонується тепер звати КамИшову, хоча є Очеретяна. 

Деколонізація Одеси

Чому Одесі нагально потрібна деколонізація? Таку тему запропонували обговорити суботнього вечора представники й представниці Молодіжний Націоналістичний Конгрес - МНК, запросивши до участі двох спікерів: голову УІНП : Південь Сергія Гуцалюка та одеського історика й університетського викладача Тарас Гончарук. Обговорення назріло давно: попри те, що завдяки зусиллям патріотичної спільноти одеський регіон не поповнив ряди “молодих республік”, міфи про суцільну російськомовність та російськоцентричність міста та області досі переповнюють мізки одеситів, які полюбляють мірятися "корінністю", але значно менше цікавляться історичною достовірністю власних переконань.

У пошуках простору чистих сенсів

22 жовтня запрошуємо на відкриття Виставка «Метафізика. Острів» в Одесі та про Одесу! Кураторки Oksana Dovgopolova, Natalka Revko та Kateryna Semenyuk пропонують переосмислити «одеський міф».
Одного разу в розмові на вулиці нічної Одеси Олександр Ройтбурд почув фразу: «Так ви тут живете в де-кіріковському пейзажі!». Таке, де-кіріковське, метафізичне обличчя Одеси важко побачити. Ззовні гарантовано видно її екзотизований, симулятивний образ, описаний в так званому одеському міфі з його обов’язковим «колоритом», тюлькою та псевдо-єврейськими жартами. Одеса добре навчилася демонструвати саме таку картинку, яка непогано продається.
Але коли тебе раптом засліпить полуденне сонце, ти побачиш... острів на межі між морем та степом. Весь цей галасливий балаган нікуди не зникає, але ти бачиш і простір чистих сенсів, у який вводить виставка «Метафізика. Острів». Тоді і з'являється чиста лінія узбережжя, а на ній — місто-острів. Саме таку Одесу ми бачимо в роботах одеських художників 1960–70-х, які шукали це місто поза часом у неперервному полілозі з однодумцями.

Міфи про міцність радянського рубля

​​Серед тих, хто ностальгують за СРСР досі поширений міф про міцність радянського рубля. Дійсно, курс цієї валюти був фіксованим і був нижчим більшості іноземних валют. Та, якщо подивитися на правду, вийде, що ситуація з рублем була не зовсім такою захмарною.


Міф про «стабільність» радянських грошей почався з грошової реформи 1961 року. Тоді було проведено деномінацію валюти – номінал було зменшено у співвідношенні 10:1.

Інший бік історії повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський»

Історик Юрій Котляр розповів чому броненосець "Потьомкін" став символом революції


Чому створили радянський міф про повстання на броненосці "Потьомкін", який збудували в Миколаєві в 1904 році та про роль кремлівської пропаганди в кіно розповів в ефірі "Українського радіо: Миколаїв" доктор історичних наук Юрій Котляр.

80 % миколаївців виступають за доступне авто. Здешевлення може відбутись після ліквідації акцизу на імпорт вживаних автомобілів, - дослідження

Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна у партнерстві з Інститутом досліджень авторинку презентували аналітичну працю “Доступне авто проти “вітчизняного виробника”: що приніс українцям протекціонізм автомобільної галузі?”.

На побачення з легендою

Серед міфотворців Одеси 20 сторіччя є особа, яка безумовно "царює". Король радянської естради, засновник теоджазу, актор, автор відвертих мемуарів. Його голос чули всі, хоча сам він давно помер. Леонід Утьосов. В наш час в Одесі мешкає знаний біограф Утьосова Олександр Галяс, заступник редактора газети "Порто-Франко", який багато написав про феномен народного артиста з Одеси.  Днями, Олександр розпочав цикл лекцій о творчості