Із усіх синів ліквідованого аятоли Хаменеї, він був найбільш залучений у державний апарат.
У 17 років відправився добровольцем на ірано-іракську війну, де сформував тісні, дружні зв'язки із майбутніми представниками силового апарату режиму, які формувалися із ветеранів війни (Басідж, КВІР, армійські вищі чини).

















