Анатомія клікбейту: як не збожеволіти від емоційних «гойдалок» у новинах

«Терміново! Вже сьогодні вночі…», «Ви не повірите, що сталося…», «Прихована правда про…». Щодня наш інформаційний простір вибухає сотнями заголовків, єдина мета яких — не поінформувати, а вибити з рівноваги. Чому ми купуємося на емоційні маніпуляції та як сформувати базову медіагігієну, коли навколо аномальні часи?

Клікбейт — це не просто хитрий журналістський прийом. Це добре прорахована психологічна пастка, побудована на найдавніших інстинктах людського мозку: страху, допитливості та прагненні вижити. Коли заголовок кричить або розпалює тривогу, він звертається не до раціонального мислення, а безпосередньо до мигдалеподібного тіла (амигдали) — відділу мозку, який відповідає за миттєві емоційні реакції та виживання.

В умовах тривалого стресу та невизначеності постійне «хитання» на емоційних гойдалках швидко виснажує нервову систему. Медіагігієна сьогодні перетворюється з абстрактного поняття на базовий елемент самозбереження.

5 золотих правил медіагігієни для споживача інформації

Анонімні Telegram-канали — це загроза нацбезпеці?

Це справді надзвичайно важлива і гостра тема для нашого суспільства. Анонімні Telegram-канали стали зручнними засобами поширення оперативної інформації. А з нею - фейків.

А є відсутність відповідальності та фактчекінгу, бо  за ними не стоять офіційні редакції, журналісти чи юридичні особи. Власник каналу може опублікувати що завгодно — від фейку до панелатованих даних — і не понесе за це жодної цивільної чи кримінальної відповідальності. І ось вже найбільший рітейлер полишає розміщувати рекламну інформацію у найбільшому ТГ-каналі.

Довіра як функція діалогу, а не обсягу інформації

Під час війни поширена помилка — вважати, що дефіцит довіри до інформаційних каналів можна закрити збільшенням обсягу чи частоти повідомлень. Однак довіра і поінформованість — це різні за природою потреби: одна когнітивна (знати факти), інша реляційна (перебувати у стосунку з джерелом, мати можливість вплинути на нього чи бути ним почутим).

Односпрямований канал — телеграм-канал, офіційне зведення, будь-яка трансляція — структурно не здатен закрити реляційну потребу, скільки б правдивої інформації в нього не вкладати.

Стійкість починається з нас. Який «суспільний імунітет» потрібен Україні сьогодні?

Усі ми знаємо, що сучасна війна ведеться не лише на полі бою. Але варто поставити інше запитання: що робить суспільство стійким до спроб дестабілізації?
Адже будь-який зовнішній вплив має шанс на успіх лише тоді, коли знаходить внутрішні слабкості. Тому сьогодні, під час липневого картонного протесту найважливішим завданням стає не лише протидія інформаційним атакам, а формування своєрідного суспільного імунітету.

Як і людський організм, суспільство не може існувати без контактів із зовнішнім світом. Але воно може швидко навчитися розпізнавати загрози й не дозволяти їм руйнувати себе зсередини.

Гігієна нервової системи: як зберегти глузд і здоров’я в умовах війни

Жити в стані хронічного стресу та щоденних викликів війни — це надважке випробування для психіки та організму кожного українця. Коли навколо хаос, "гігієна нервової системи" перетворюється із трендового поняття про «турботу про себе» на базову навичку виживання. Це наш внутрішній тил, який потрібно тримати так само міцно, як і фронт.

Редакція «Губернського тижня» зібрала практичний мінімум дій, які допоможуть розвантажити психіку, зберегти ресурс та не дати стресу зруйнувати здоров'я.

Інформаційна гігієна: головний щит від паніки

Штучний інтелект — це технологія не лише для молоді

«Мудрість проти маніпуляцій. Навігатор у світі ШІ для людей 60+» — путівник із навчальними матеріалами для людей старшого віку (60+) із тем розвитку, функціонування та практичного застосування штучного інтелекту, його ролі в поширенні та протидії дезінформації. Скорустуватись посібником можна за посиланням нижче.

Авторки посібника: Діана Дуцик — виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації»;
Олена Чуранова — старша викладачка Могилянської школи журналістики, медіадослідниця, тренерка проєктів УІМК «Академія викладачів журналістики» та «Майстерня інформаційної стійкості». З 2016-го працює фактчекеркою та редакторкою проєкту StopFake.

Цей посібник містить: — розбір понад 25 інструментів для створення й редагування текстів, зображень, відео, аудіо, а також для роботи з даними та документами; — підказки для написання промптів у різних ситуаціях і приклади вдалих запитів; — інструкції зі створення ШІ-агентів та ШІ-асистентів; — список інструментів, які допомагають виявляти фейки, згенеровані ШІ; — історію розвитку ШІ з 1930-х років й дотепер; — основи етичного та безпечного використання інструментів ШІ; — огляд деяких напрацювань України у сфері ШІ.

Завантажити посібник

Посібник розроблено експертами ГО «Український інститут медіа та комунікації». Ця активність підтримується проєктом Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ Фаза» (SFEM-UA), який реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки. 

Ефект «свого хлопця»: чому ми віримо блогерам і як не дати себе пошити в дурні

Життя в екрані смартфона здається ідеальним: ось відома блогерка щиро ділиться «секретом» своєї краси, а ось заробітчанин «абсолютно безкорисливо» радить фірму з працевлаштування чи «перевірені» курси. Ми віримо їм більше, ніж офіційній рекламі, бо вони здаються «своїми». Гортаючи сторінку любої соцмережі, бачиш тони нічим не підтверджених порад. Точніше, "аргументами" виступають підписники/друзі, більшість яких інстаграмери та тік-токери купують на біржах, як фураж скоту. За кожною такою «дружньою» порадою часто стоїть холодний комерційний розрахунок, а за кожним кліком глядача — чималий заробіток блогера.

Чому інфлюенсери не мають об'єктивності, а звичайні люди дедалі частіше потерпають від їхніх «горе-порад»? Розбирались для вас.

«Повільні медіа»: Як не дати себе «вимкнути» під час блекауту

Ми живемо в епоху, де інформаційні атаки стали страшнішими за темні вікна. Коли в Одесі будинок занурюється в темряву на 5–6 діб, а громадський транспорт стоїть «на приколі» вже четвертий місяць, людський мозок починає шукати прості відповіді на болючі питання. І тут на сцену виходять маніпулятори. А нам варто знову свою найрозвинутішу рису - резільєнтність прокачувати.

Ми переконані: захист — це не лише ППО, це ваша когнітивна гігієна. Це перехід до Slow Media. Не робити швидких емоційних висновків, бо саме їх "качає" ворог тисячами повідомлень на добу.

Самодопомога при роботі з інформацією під час війни

Сьогодні ми надамо список порад як вберегти свій ментальний стан від критичного вигорання через 4 роки споживання травмуючої інфомрації. Стосується в першу чергу - медійників та журналістів, але допоможе всім людям зі смартфоном.

Обмежте час у новинах (наприклад, 15-20 хв 3 рази на день)

Використовуйте техніку «Дихання по квадрату» (вдих-пауза-видих-пауза на 4 рахунки)

Практикуйте заземлення «5-4-3-2-1» (5 предметів навколо, 4 дотики, 3 звуки, 2 запахи, 1 смак)

Наша людина в ПАСЕ

«Продовжуватиму роботу над темою розслідування злочинів росії проти журналістів і медійників, які постраждали внаслідок війни – убитих, поранених, незаконно ув'язнених».

Народну депутатку Євгенію Кравчук обрали головою Підкомітету з питань медіа та інформаційного суспільства ПАРЄ,

"Баки забивають" українцям не просто так

Аналіз контенту так званих "хороших руських" (на прикладі Юлії Латиніної та подібних лідерів думок) потребує особливої інформаційної гігієни. Часто під маскою лібералізму та інтелектуалізму ховаються токсичні наративи, які працюють проти українських інтересів. Останнім часом на фоні блекаутів й виморожування міст ворожа "м'яка сила" у вигляді відеоблогів різного роду "хороших руських" стає особливо небезпечною.

Ось основні причини, чому споживання такого контенту може бути шкідливим:

ЯК ЗАХИСТИТИ МОЛОДЬ В ЦИФРОВОМУ ПРОСТОРІ

Батьки не захотіли купувати синові дорогу брендову пару взуття. Він вирішив "легко підробити" і потрапив у пастку російських спецслужб. Йому запропонували зробити кілька фото військових об'єктів. Наступного дня він уже сидів у СІЗО. 

На жаль, це не легенда, а справжня історія одної одеської родини.
Інтернет наразі є не лише платформою для навчання та спілкування, а й середовищем потенційних ризиків:

Про майбутне освіти журналістів дискутували в столиці

У Києві, 17 грудня, відбулася панельна дискусія, присвячена потребам адаптації журналістської освіти до цифрових та воєнних викликів. Захід об’єднав провідних журналістів, освітян, представників громадських та державних інституцій в обговоренні шляхів для вдосконалення навчання журналістів.

У межах заходу відбулося три панелі. Основна тематика, що хвилювала учасників - гострий дефіцит фахівців, здатних ефективно працювати у мультимедійному середовищі та на напрямі висвітлення війни. Учасники дискусії також наголосили на потребі системного діалогу між університетами та редакціями у напрямі навчання майбутніх журналістів: від оперативного оновлення навчальних програм до активного залучення практиків і адаптації освітнього процесу до реалій воєнного часу.

Ми маємо черпати інформацію з різних джерел чи готові «годуватись» єдино правдивою пропагандою?

Вибір джерел інформації — це фундаментальне питання для кожного, хто прагне мати об'єктивне розуміння світу.

Вибір джерел інформації включає перевірку їхньої надійності, розрізнення між первинними, вторинними та третинними джерелами, а також звернення до авторитетних і офіційних ресурсів. Важливо підтверджувати інформацію в кількох джерелах і завжди вказувати, звідки ви її взяли.

Критерії вибору та перевірки джерел 

Сучасні методи аналізу інформації в онлайн-медіа

Сучасні методи аналізу онлайн-медіа поділяються на два основні напрямки: критичний аналіз тексту/контенту (доступний кожному споживачу) та технічний/інструментальний аналіз (використовують фактчекери, журналісти, дослідники).

Ось ключові підходи, які допоможуть Вам відрізняти факти від пропаганди та маніпуляцій.

I. Критичний Аналіз Контенту (Медіаграмотність)

Трампів іспит української медіасфери

8-й місяць триває каденція 47-го президента США Д.Трампа. Українські медіа в цей період слідом за більшістю світових колег як на гойдалках мають реагувати на зміни у риториці та текстах президента країни найбільшого партнера. То в нього всі - вороги, то в українців немає карт для продовження існування. Хто що залишить у "підкорку" POTUS останнім, те він й виплескує чи то у власну соцмережу, чи в блокноти пула журналістів Білого дому. А чи варто всі ці "зигзаги" підсвідомості азартного гольфіста виплескувати на публіку?

Дуель в холосту

Днями в мережі з'явилось тригодинне інтерв'ю двох російських пропагандистів Дудя й Невзорова. Ми б не звернули увагу на цей продукт, якби останні 3 роки старий пітерських заказаний пропагандист не мав українського громадянства.

Узагальнення та інші прийняття маніпулювання, який Олександр Глібович використовує у своїй творчості ще з 80-х, коли Юрій Дудь тільки народився, нікуди не поділись. Теми й “скелети” що було пред'явлено та розтрощено під час інтерв'ю не додали

Вечір критичного мислення відбувся у Миколаєві

У стінах Миколаївського ОІППО відбувся «Вечір критичного мислення» на тему «Дезінформація 2.0: як ШІ змінює правила гри», який провів Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм Академії української преси, відгукнувшись на запрошення Молодіжної Ради Миколаєва.
Захід об’єднав студентів, освітян, журналістів,

Профілактика від кібер-шахрайства

Ми живемо у час, коли небезпека може ховатися за знайомим логотипом магазину чи міжнародної організації, "подарунком" у месенджері чи голосом, що представився вашим банком.
Саме тому цифрова грамотність і пильність — це не лише технічна навичка, а й елемент особистої безпеки кожного українця і кожної українки.
Фонд «Об’єднання» з Херсону не перший рік працює на перетині громадської безпеки, освіти та розвитку громад. Наш досвід, особливо у складні часи окупації та війни, переконав нас,

Телеграмканали ворога маскуються під українські типові

Факт давно мною озвучений, але продублюю.«АдЕскій» телеграм-канал офіційно визнав адміністрування з росії, написав комунікаційний воїн Півдня України - Братчук.

Канал «Тіпічная Одєssа» (250 тисяч підписників) повідомив про свою реєстрацію в роскомнадзорє — органі, який контролює російські медіа.