Лонгрід про те як не говорити з росіянами. Останні інтерв'ю Тімоті Снайдера спонукали замислитися про приховані установки, які формують публічні дії та рішення росії. Адже вони є підвалиною дискурсу, який росія розганяє через свою пропагандистську машину, і який досі (і часто, на жаль, успішно) обмежує нашу здатність відстоювати позиції нашої країни у зовнішніх і навіть внутрішніх дискусіях. Ці установки не такі очевидні як "дєди воєвалі" або "адіннарод", однак цим вони підступніші, бо щоб їх ідентифікувати, треба глибше розуміти російський менталітет (розумію ненауковість цього терміну, однак він ілюстративний, тож ним далі заміню термін "національна культура"). Розуміння цих установок показує, що прямий діалог з росіянами - марна трата часу на будь-якому рівні. А от розкриття підгрунтя їхнього мислення Європі, яка повільно й місцями "відпускає" від себе "велику" російську культуру - цілком собі здійсненна задача.
Нижче трохи моїх думок...
