Розмова з Gemini
Грецькі судновласники — це справжні «титани» світового океану, які історично звикли домінувати там, де панує хаос і великі гроші. Станом на 2025–2026 роки вони залишаються головною логістичною опорою для російського нафтового експорту.
Ось детальний розбір того, хто вони, на чому тримаються і як їх «пришвартувати».
1. Головні дійові особи та компанії
Попри тиск санкцій, деякі грецькі магнати не просто продовжують возити російську нафту, а й почали використовувати для цього нові танкери, оскільки фрахтові ставки (ціна оренди судна) злетіли до небес.George Prokopiou (Dynacom Tankers): Його компанія активно використовує нові танкери (наприклад, Rodos та Samothraki) для рейсів до Індії та Китаю.
Evangelos Marinakis (Capital Ship Management): Замічений у використанні нових суден (танкер Argeus I) для перевезення сорту Urals.
Інші гравці: Раніше у списках НАЗК фігурували такі гіганти як Minerva Marine (Андреас Мартінос) та Thenamaris (Ніколас Мартінос). Хоча деякі з них заявляли про вихід з ринку РФ під тиском США, багато хто просто перейшов у «сіру зону» або продає старі судна анонімним фірмам у Дубаї.
2. Природа капіталу та зв’язки з РФ
Грецький судноплавний капітал — це унікальна структура, яку важко контролювати державі.
Сімейна приватність: більшість компаній — це закриті родинні імперії. Вони не звітують перед акціонерами так, як американські корпорації, тому їхні моральні орієнтири зазвичай закінчуються там, де починається прибуток.
Опортунізм: Вони не «люблять» Росію — вони люблять маржу. Коли західні компанії вийшли з ринку РФ, греки зайняли нішу, отримуючи надприбутки за ризик.
Схема «Тіньового флоту»: грецькі власники масово продавали старі танкери (віком 15–20 років) невідомим компаніям-прокладкам у ОАЕ, Гонконгу чи Туреччині. Формально судно вже не грецьке, але в реальності воно продовжує працювати в інтересах Москви, часто з тим самим менеджментом «за лаштунками».
Логістичний вузол: російські нафтові гіганти (на кшталт «Роснефти») критично залежать від грецького флоту, бо без нього РФ просто не має достатньо власних суден, щоб довезти нафту до Азії.
3. Як їх зупинити: механізми впливу
Зараз Захід переходить від «стелі цін» до більш жорстких методів. Щоб зупинити цей потік, потрібно діяти за трьома напрямками:
а. Повна заборона морських послуг (Maritime Services Ban)
Замість складної схеми «стелі цін» (яку легко обійти підробкою документів), ЄС та G7 розглядають повну заборону на страхування, бункерування (заправку) та обслуговування будь-яких суден, що перевозять російську нафту, незалежно від її ціни. Без страховки Lloyd's або західних P&I клубів судно не пустять у більшість пристойних портів.
b. Вторинні санкції проти «менеджерів»
США (OFAC) та ЄС вже почали накладати санкції не на компанію-власника, а на конкретні судна за номером IMO. Якщо танкер потрапляє в чорний список, він стає «прокаженим»: він не може зайти в порт, купити пальне або змінити прапор.
Масове внесення суден Dynacom чи Capital у санкційні списки змусить їх власників обирати: або один рейс для Путіна, або весь решта бізнесу у світі.
c. «Екологічна» блокада в протоках
Більшість російської нафти з Балтики проходить через Данські протоки, а з Чорного моря — через Босфор.
Країни можуть вимагати перевірки страхування під приводом захисту від екологічних катастроф.
Якщо страховка видана сумнівною російською чи індійською компанією, судно можна затримувати як таке, що становить небезпеку для довкілля.
d. Тиск на «прапори»
Більшість цих танкерів ходять під прапорами Ліберії, Панами або Габону. Дипломатичний тиск на ці країни з вимогою анулювати реєстрацію суден, що порушують санкції, змушує їх «ховатися», що здорожує логістику для РФ.
Грецькі судновласники — це бізнесмени, які розуміють тільки мову збитків. Щойно ризик втратити весь свій «білий» флот перевищить прибуток від «сірих» рейсів до Усть-Луги, вони самі припинять співпрацю.
Ось «свіжа порція» конкретики станом на початок 2026 року. Грецькі судноплавні магнати залишаються головним «морським мостом» для Кремля, попри всі намагання Заходу затягнути зашморг санкцій.
4. Масштаби грецької оборудки: статистика 2025–2026 років
За підсумками 2025 року, грецькі танкери перевезли понад 52 мільйони тонн російської сирої нафти лише з портів Балтійського моря. Це становить близько 40% від усього експорту РФ у цьому регіоні.
Греки тримають першість, бо їхній флот — це поєднання досвіду, політичного впливу в Афінах та вміння балансувати на межі закону. Поки ціна на нафту Urals тримається близько «стелі», вони працюють легально; як тільки ціна злітає — вони вмикають схеми «тіньового флоту».
Ключові фігури та їхні «нові» тактики
Якщо раніше возити російську нафту вважалося справою для «старих корит» (shadow fleet), то у 2025–2026 роках греки почали залучати навіть нові танкери. Причина проста: надвисокі фрахтові ставки (понад $60 за тонну за маршрут Приморськ — Індія).
George Prokopiou (Dynacom Tankers): Справжній «король» цього трафіку. В останніх звітах фігурують його нові судна, такі як Rodos та Samothraki. Він публічно заявляв, що санкції неефективні, і продовжує заробляти мільярди на логістиці до Китаю.
George Economou (TMS Tankers): Один із найбільш агресивних гравців. Його компанія TMS Tankers була визнана Україною «спонсором війни» ще раніше, але він продовжує оперувати десятками суден, що курсують між Новоросійськом та Індією.
Evangelos Marinakis (Capital Ship Management): Власник футбольного клубу «Олімпіакос». Його новий танкер Argeus I нещодавно був помічений під час першого рейсу з російською нафтою Urals до індійського порту Парадіп.
Diamantis Diamantidis (Delta Tankers): Постійний учасник «сірих» перевезень, чиї судна часто помічають у моменти відключення транспондерів (AIS) у Чорному морі.
| Назва судна | IMO номер | Власник / Менеджер | Коментар |
| Argeus I | 9965382 | Capital Ship Management | Новий танкер, прямі рейси до Індії. |
| Velos Topaz | 9334052 | Velos Tankers | Помічений у порту Усть-Луга в грудні 2025. |
| Minerva Julie | 9380843 | Minerva Marine | Регулярні рейси до Тайваню та Китаю. |
| Irini | 9291195 | (Грецькі інтереси) | Помічений біля Санкт-Петербурга. |
| Rodos | 9975432 | Dynacom Tankers | Нове судно, що перевозить нафту сорту ESPO. |
5. Зв’язки з РФ - не ідеологія, а «кеш»
Природа їхнього капіталу — це опортуністичний сімейний бізнес. Зв'язки з РФ будуються через:
Прямий фрахт: Російські компанії («Роснефть», «Лукойл») платять премію за ризик, яка у 2–3 рази перевищує ринкову ціну фрахту на інших напрямках. Ну й не забуваємо про головну "зброю" рос.капіталістів: відкати. Ці реверсні операції на адресу замовників греки використовують постійно.
Грецькі порти: Лаконійська затока (біля берегів Греції) стала головним хабом для STS-перевантажень (з судна на судно). Нафта з малих танкерів переливається у великі супертанкери (VLCC), щоб приховати її походження перед відправкою в Азію.
Як їх зупинити? (Рецепт на 2026 рік)
Щоб ці «титани» нарешті відчули холодний душ, потрібно бити по трьох точках:
Зниження «стелі цін» (Price Cap): Станом на лютий 2026 року ЄС встановив стелю у $44.1 за барель. Це вже робить перевезення для багатьох грецьких фірм юридично небезпечним, якщо вони хочуть зберегти європейське страхування.
Адресні санкції проти суден (IMO-level): США почали накладати санкції не на компанію (яку легко перейменувати), а на конкретне судно. Якщо танкер Argeus I потрапляє у список, він не зможе зайти в жоден порт, де працює Western Union, або де потрібне страхування Lloyd’s.
Згадати: хто головний кредитор Грецької держави? (Німеччина зі своїми супер-банками могла б підважити).
Екологічні перевірки в протоках: Данія та Туреччина мають право зупиняти старі танкери (shadow fleet) для перевірки страхування. Більшість цих суден мають «фейкові» страховки від невідомих фірм, що є підставою для затримання.
Ніч у Лаконійській затоці біля берегів Пелопоннесу пахне не лише сіллю та оливками, а й важким, солодкуватим душком сирої нафти сорту Urals. Тут, далеко від світла великих портів, розігрується головна драма світового енергетичного ринку. Два гігантські силуети танкерів зближуються борт до борту. Один прийшов із російської Балтики, інший — під грецьким прапором — чекає, щоб прийняти «естафету».
Це STS-перевантаження — серце «сірої» схеми, яка дозволяє Кремлю обходити санкції, а грецьким судноплавним династіям — примножувати свої статки, що вимірюються поколіннями. Поки політики у Брюсселі малюють «червоні лінії», George Prokopiou, Evangelos Marinakis та інші титани Еллади продовжують доводити: у світі великої нафти прапор над капітанським містком важить набагато менше, ніж маржа з бареля. Ми зазирнули за лаштунки цієї гри, де ціна совісті дорівнює фрахтовій ставці до індійського порту.
Немає коментарів: