субота, 25 липня 2026 р.

Як реально діятиме закон Грема проти Росії?





Сенатор Ліндсі Грем тривалий час розробляв механізм економічного тиску, який мав би змусити Росію припинити агресію.

Раптова смерть 71-річного політика не зупинила цей процес, а навпаки — стала каталізатором: тепер Конгрес та адміністрація Трампа прагнуть якнайшвидше прийняти документ як пам'ять покійному сенатору.

Утім, деякі аналітики наполягають, що перед остаточним ухваленням текст закону обов'язково треба змінити, оскільки в нинішньому вигляді документ надає президенту небезпечний юридичний інструмент з точки зору американської політики.

Анатомія санкцій


Основна суть закону полягає у всеосяжній фінансовій та економічній ізоляції Росії як покарання за агресію проти України.
Механізм дії закону базується на кількох рівнях жорстких обмежень.

По-перше, він працює через пряме блокування майна, заборону транзакцій та візові обмеження для найвищого політичного та військового керівництва РФ, державних банків, а також будь-яких осіб та компаній, що забезпечують російський оборонно-промисловий комплекс.

Примітно, що американським громадянам та компаніям повністю забороняється робити будь-які нові інвестиції в російську економіку (проте для безпечного згортання вже існуючого бізнесу та активів надається перехідний період у 270 днів), купувати російський державний борг, а російським компаніям закривається доступ до торгівлі цінними паперами на біржах США.

Окрім того, спеціальні механізми перекривають шляхи обходу санкцій: під удар потрапляють системи міжнародних фінансових повідомлень та «тіньовий флот», який використовується для прихованого транспортування російських енергоносіїв в обхід цінових обмежень.

По-друге, найважливішим інноваційним механізмом закону є використання мит (тарифів) як засобу геополітичного тиску, що застосовується Конгресом вперше. Механізм зобов'язує президента США запровадити мита до 500% на абсолютно всі товари, що імпортуються з Росії, і до 100% — на товари з п'яти країн, які є найбільшими імпортерами російської нафти чи газу (наприклад, з Китаю та Індії), або країн, які найактивніше сприяють ухиленню від санкцій.

Небезпечний прецедент: тарифи в руках президента


Механізм містить вбудовану гнучкість, яка, втім, викликає багато суперечок серед конгресменів: президент наділяється правом призупиняти дію окремих санкцій або мит, якщо письмово доведе Конгресу, що це відповідає національним інтересам.

Цей законодавчий механізм справді вигідний Трампу, оскільки захищає від можливих конфліктів з Верховним судом, який раніше цього року заборонив йому використовувати закони про надзвичайний стан для одностороннього введення тарифів.

Існує глибоке політичне занепокоєння щодо того, як саме Трамп розпоряджатиметься цими новими повноваженнями. Колишній чиновник із питань санкцій Едвард Фішман побоюється, що президент може використати цю широку тарифну владу не за призначенням для тиску на Росію, а для ведення торговельних війн як проти ворогів, так і проти союзників.

Дедоларизація як побічний ефект


Окрім політичної складової, економічна проблематика цього закону зводиться до зростаючого страху перед дедоларизацією світової економіки. Адміністрація Трампа останнім часом намагається послабити певні санкційні обмеження та спростити процедуру виключення компаній із чорних списків, оскільки надмірне використання фінансової зброї змушує країни шукати обхідні шляхи.

Міністр фінансів Бессент та інші посадовці попереджають, що санкції, які діють роками без зміни поведінки цілі, можуть мати непередбачувані наслідки, і тому адміністрація прагне захистити статус долара.

Баланс між двома недосконалими інструментами


Закон Грема сам у собі суперечливий: тарифи ризикують ударити по союзниках не менше, ніж по Росії, а надмірне використання санкцій може підірвати позиції долара. Виходить, що обидва інструменти тиску — і мита, і санкції — здатні зашкодити не лише Кремлю, а й самим США та їхнім партнерам. Головне питання в тому, як адміністрація балансуватиме між цими ризиками.


Немає коментарів: