Показ дописів із міткою культура пам'ять. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою культура пам'ять. Показати всі дописи

понеділок, 15 липня 2024 р.

Меморіальні проєкти для Мощуна, Чернігова, Харкова та Одеси — Лабораторія практик меморіалізації презентує результати роботи



20 липня о 16:00 в Києві у книгарні «Сенс на Хрещатику» відбудеться презентація напрацювань Лабораторії практик меморіалізації — освітньо-дослідницького проєкту з пошуку мови пам'ятання російсько-української війни. Художники, архітектори та дослідники, які цього року стали учасниками ініціативи, представлять ідеї меморіальних проєктів для місць пам’яті війни в Мощуні, Одесі, Харкові та Чернігові.


пʼятниця, 7 квітня 2023 р.

Манси навколо монументу карателю в Очакові



Доля Суворова вирішена, але крапка не поставлена - пише очаківська міська газета.
Майже два місяці тому, 7 лютого, на сайті Очаківської міської ради серед містян розпочалося опитування щодо подальшої долі пам’ятника Суворова. Станом на 23 березня були підбиті підсумки. З 1061 голосу, 55,7% проголосували за перенесення пам’ятнику до музею, 28,7% бажають залишити Суворова на місці, 15,6% залишили галочку у категорії «Інше».
Але перед черговою сесією, яка відбулась 31 березня, до міської ради надійшов лист від Управління культури, національностей і релігій Миколаївської області, в якому повідомили про те, що «дана пам’ятка монументального мистецтва віднесена до переліку культурної спадщини Миколаївської області, що


неділя, 5 лютого 2023 р.

Гід - пішов...




Петро Радковець – краєзнавець, гід-екскурсовод, популяризатор львівської міської історії та культури
27 квітня 1964 року – 4 лютого 2023
Випускник Львівського поліграфічного інституту (сучасна Українська академія друкарства), учасник легендарного «Товариства Лева» (історична секція). У різні роки працював у Львівській науковій бібліотеці імені В.Стефаника, видавництві «Центр Європи».
Автор сотень краєзнавчих публікацій, учасник та співавтор десятків телевізійних проектів, документальних фільмів та сюжетів, присвячених Львову на регіональних та національних телеканалах. Разом з братом Іваном, - автор збірки казок для дітей («Таємниці львівських левів», Львів, 2015). Брати Радковці


четвер, 8 грудня 2022 р.

Пограбування не називають війною




У ці дні, коли розпочалося оформлення документів учасників бойових дій, чомусь згадують синдром “афганців”. Для молодих людей поясню – це не мешканці країни Афганістан, це наші земляки, які у 80-ті роки «виконували міжнародний обов'язок у Демократичній республіці Афганістан”. По містах України досі стоять пам'ятники на згадку цим подіям. Радянський Союз грав у цій чудовій та відсталій провінції, колись британській колонії Індія, свою геополітичну гру. Хто каже, хотіли відсунути громадянську війну від радянських середньоазіатських республік, хто каже – хотіли взяти під контроль наркотрафік до Америки... Не знаю всієї правди, знаю тільки, що вже з середини 80-х для того, щоб поїхати до Афганістану, чи то офіцеру, чи то службовцю СА доводилося «підмазувати» начальство, чи військкомат. Саме ця, партизанська по суті війна, навчила величезних мас радянських людей, одягнених у форму з погонами – комерційним прийомам. У бідній країні навіть нехитрий солдатський скарб був товаром, не кажучи вже про зброю. Ну а жителі Афганістану, пуштуни та таджики – природжені торговці.


пʼятниця, 21 жовтня 2022 р.

Одесити проголосували за демонтаж пам'ятника Катерині ІІ








Завершилось електронне голосування  щодо долі пам'ятника «Засновникам міста», більш відомого як пам'ятника Катерині ІІ.
Голосування тривало з 20 вересня 20:00 і за цей час в ньому взяли участь 7 тисяч 796 осіб.

Одеситам пропонували обрати один із семи варіантів подальшої долі пам'ятника. Найбільшу кількість голосів, а саме 3 тисячі 914, отримав варіант про повний демонтаж.
Але тепер починається найцікавіше! Депутати на сесії мають  голосами в залі вирішити долю цього імперського артефакту. І


середа, 5 жовтня 2022 р.

Захисникам московської мови і культури




Захисники московської мови і культури:как же ви можетє запрєщать в Україні рускій язик, булгакавих, дастаєвскіх, вєдь ви капіруєтє так палітіку путєна, чєм ви тагда атлічаєтєсь ат расіі?🐓

А справа в тому, що в усьому відрізняємося.
Боротися з наслідками кількох століть поневолення і знищення української мови і культури чужинцями на твоїй землі зовсім не дорівнює поневоленню чужих нації і знищенню чужих мови, культури, історії, традицій, звичаїв, релігії на захопленій тобою землі.


пʼятниця, 23 вересня 2022 р.

Повертаючись до колоніального маркеру




Статуя Єкатерини ІІ.
По-перше, цей комплекс не є пам'яткою архітектури. Це довільна копія статуї, що було знесено на початку 20-ст. І тоді та статуя не була частиною архітектурного ансамблю. Першочергово там мала бути капличка. Її не вдалось збудувати. І замість неї був встановлений фонтан. Який прекрасно гармоніював з оточенням.


четвер, 23 червня 2022 р.

Паперова пам'ятка о Маріуполе



​Нещодавно отримав примірник одного цікавого видання.



Альбом “Усі відтінки маріупольських мозаїк”.


неділя, 9 січня 2022 р.

Піарник Сталіна, який «відбілював» голодомор і погано скінчив




90 років з тієї голодної та холодної осені-зими, коли в Україні вибухнув штучний голод, не розкрили ще всіх таємниць. Не названі персоналії, тих, хто пропагандистки «відбілював» у світовій пресі сам факт голоду 1932-33 років, причини зникнення зерна на величезних територіях, де й іншої їжі не залишалося внаслідок колективізації.

Що це був? 


понеділок, 2 серпня 2021 р.

Музей Жванецького буде в Одесі


Днями, крайня сесія Одеської міськради прийняла історичне рішення. В помешканні, яке належало ще батькам знаного одесита Михайла Жванецького буде відкрито комунальний музей. ось що написав "останній з могікан" в соцмережі:

"Ось цю фотографію шукав вранці, коли писав про будинок-музеї Жванецького на Старопортофранківськой, 133.



середа, 6 січня 2021 р.

Забутий "залізний король" Криворіжжя



Ми всі минулі 10 років роботи нашого видання онлайн згадували про забутих зусиллями комуністів підприємців та меценатів. Життя навколо ставало кращим, а заможними було  небезпечно. Так й вимарювали яскравих й активних, навіть з нематеріальної пам'яті.  Сьогоднішня історія про підприємця, одного з перших розробників криворізького рудного басейну, родом з наших країв, про якого зовсім забули в районі 95-го кварталу.


субота, 24 жовтня 2020 р.

Тим, хто шукає свій дім надали підказку у Херсоні


У Херсоні закінчують мурал із зображенням Кузьми Скрябіна на тлі Станіславських гір.
Малюнок можна побачити на фасаді Херсонського державного будинку художньої творчості (Суворова, 3).