Під цим ракурсом на жаль на проблему неповно справжньої освіти у період війни в наших містах та громадах не задумуються. Під час дистанційної освіти, яка обумовлюються відсутністю достатньої кількості укриттів, втрачається практичний компонент. Як надолужувати його вже навчились деякі громадські ініціативи, бізнеси, але цей досвід не хочуть запозичувати муніципальні школи. Так в Одесі, по заяві присутньої на круглому столі співвласниці Музею науки Олени Лубіковської, директори шкіл Одеси забороняють організовані екскурсії школярів під час навчання до їх музею. Хоча для самого навчання та відпрацювання практичних навичок там значно більше ніж у гімназіях та ліцеях.
Професор університету та викладач фізики з Рішельєвського ліцею Одеси Олександр Черненко вважає, що сучасні "мультимаркети А" мають купу товарів в асортименті, якими можливо замінити більшість методичних матеріалів. Але все ж для придбання дороговартісних навчальних приладь іноді не вистачає субвенцій, тому громадам слід організовувати закупівлі для вивчення точних наук школярами.
Україні у наступні роки вкрай важливо нарощувати технологічні можливості, для виробництва сучасного озброєння. А для цього слід готувати людей "закоханих" у фізику та хімію, яки зможуть згодом проєктувати та виробляти нові покоління ракет та дронів, суден.
У тих громадах, де ще залишаються спеціалізовані технічні та фізико-математичні школи, є трохи надії на просування цієї освітньої технології. Всім іншим батькам можна порекомендувати моніторити інформацію про офлайн-заходи спільноти в тому числі у Варшаві та Празі, де тепер мешкає багато українських дітей та підлітків.
Немає коментарів: