Епоха порожніх оболонок: як 100 років імітації гальмують Україну

Чому польські чи чеські реформи дали видимий результат за десятиліття, а ми десятиліттями «біжимо на місці»? Відповідь криється в симулякрах — явищах, які мають вигляд справжніх, але позбавлені внутрішньої суті.

Поняття «симулякра», введене Жаном Бодріяром, є фундаментальним для розуміння сучасної епохи, де копія стає важливішою за оригінал, а знак — вагомішим за реальність.

Протягом останнього століття мешканець України живе в оточенні декорацій.

Політичний симулякр: Від «Рад» до «партій»

Ким хочуть бути українські діти

 

"Хвилювання" української блогосфери за USAID марне

 

Другий тиждень у вітчизняних "пікейних камізельок" є нова забава. Теревенять, гуглять та поширюють плітки, чутки та дещиці інформації що насправді відбувається в Агенції США з міжнародного розвитку, відомої як USAID.

За календарним планом нової адміністрації легітимний Держсекретар Марко Рубіо видав указ на заборону діяльності даної структурної одиниці. Україні USAID допомагав й до війни, але тепер майже 100 проєктів вносили вагомий внесок у стійкість. Громадський сектор, який є лише одним з 3-х секторів долучений до виконання цих проєктів по трьох десяткам тем.  Залучені тут й держслужбовці з органами місцевого самоврядування, підприємці. Багато журналістів мали роботу виключно через ті проєкти. Стурбованість - очікувана.

Дівчаток Миколаєва та півдня запрошують помріяти про чисту воду

Миколаїв одне з міст України, чия водна інфраструктура найбільше потерпає від російської агресії: зруйнований водовід в квітні 2022 і затоплений водозабір в липні 2024 призвели до того, що місто повністю переосмислює систему водопостачання для населення і промисловості. 

Ці проблеми є не лише викликами, вони містять в собі потенціал для розвитку, інновацій, втілення рішень, які можна буде переносити на інші маловодних регіонах світу. Інвестиції безпосередньо в інфраструктурні об’єкти мають супроводжуватись інвестиціями в людський капітал міста і регіону.

Зміна лейтмотиву мрій

Ще влітку досить серйозно йшли обговорення як ми будемо гарно розподіляти та ефективно засвоювати кошти на відбудову. А вже сьогодні стоїть питання як нам стати хоча б економічно самодостатніми щоб вижити у цій війні без масштабної західної підтримки (або з дуже обрізаним обсягом цієї підтримки).

Варіантів у нас, на справді, не багато, якщо виключити фантастичні. Розраховувати можна на тих, хто залишається і працює в Україні. І критичне питання чи ми в стані збільшувати свій пиріг (наш ВВП, нашу економіку), чи ми будемо цей пиріг просто поволі «доїдати».

Спробуйте запропонуйте свою ідею мерії

В останні роки стало модно по містах створювати громадські проєкти. Їх по різному звуть в різних громадах, але сутність в тому, що громадяни можуть запропонувати щось на свій розум. Ну щоб життя стало більш комфортним. Скейтпарк, чи табличку, лавку чи маленькі містки у річці. Громадські обєднання разом з чиновниками департаментів міськради, депутатами обирають кого підтримати грошима бюджету. Механізм майже налагоджено, тому зовсім "нікчемні" проєкти майже не проходять. Через те, що - недружні діючи власній команді в місті.