Як фермеру Півдня без психології

Практична психологія для фермера та підприємця. Сьогодні ми розпочинаємо цю рубрику для місцевих що тільки починають бізнес. Читайте. Думайте. Можете ставити запитання.

Розберіться в людині, а не у категоріях

Ділити людей на "зрозумілих" і "незрозумілих" – це самообман і лінь думки. Це шлях до розчарування. Перед тим як виходити з пропозицією – чи то шлюбу, чи то великої угоди – зупиніться і розберіться: що це за людина? 

Що вона насправді цінує? Скільки сімейних човнів розбилося лише тому, що люди не захотіли витратити час, аби чесно і глибоко пізнати одне одного? Згода наосліп завжди веде до болю.

Ваша історія продає, а не тиша

Херсонський фермер, що відстрілювався від дронів сьогодні загинув

Олександр Гордієнко загинув сьогодні вранці від удару російського дрона, написав журналіст Іван Антипенко, що чи не перший розповів про те, як фермер самотужки відчайдушно розганяв "шахеди" над власними полями мисливською рушницею. Голова Херсонської обласної асоціації фермерів загинув на полі за кермом техніки, коли працював над цьогорічним врожаєм від атаки дрона.

RIP

Фермерам півдня допоможуть за рахунок Баффета

З 1 листопада 2024 року Mercy Corps відкрив прийом заявок на фінансову допомогу домогосподарствам, малим та середнім фермерам, що постраждали від війни та підриву Каховської ГЕС.
Це допомога на відновлення сільськогосподарської діяльності та подолання наслідків війни постраждалим місцевим родинам та тим, що вимушено перемістилися через війну, а також фермерам та бізнесам, що тісно пов’язані з сільським господарством.
На конкурсних засадах домогосподарства можуть отримати грант біля $3000 (у грн за курсом НБУ), малі фермери - $75 000 (у грн за курсом НБУ), середні фермери - $150 000 (у грн за курсом НБУ).
Дія Програми поширюється на Миколаївську та Херсонську області.

Фермерське плече Миколаївщини

На берегах лиманів з'явились перші квіти

Довгі роки вітчизняна репортажистика використовувала мілітарну лексику при описі аграрних буднів. “Битва за врожай!” - пам’ятаєте такий сталий вислів?

З початком великої війни - є де використовувати ці слова більш доречно. А що вітчизняні фермери, як їм працюється тепер?

Наш кореспондент висунувся на південь у Миколаїв, щоб власноруч дізнатись.

Жінки-фермерки, кому грантів!

Жінки-фермерки можуть отримати до 30 тис. грн гривень на закупівлю обладнання чи розхідних матеріалів для бізнесу
За організації Бізнес Мережі Сільських Жінок України, гранти можуть отримати жінки власниці агробізнесу, які зазнали втрат від російської агресії:
🔹 вимушені покинути домівки;
🔹 втратили бізнес та доходи;
🔹 працюють під обстрілами.

Яким має бути новий закон про кредитні спілки

Кредитні спілки вважаються одним із основних фінансових партнерів для багатьох українців і чи не єдиним – для мешканців маленьких міст та сільських місцевостей. Останнім часом ситуація, в якій вони працюють, зазнала докорінних змін. 2020 року вони отримали нового регулятора: замість Нацкомфінпослуг цю функцію покладено на Національний банк України. Очікується, що глибокої трансформації зазнає і закон, який впродовж 20 років регламентує діяльність цих фінансових інституцій. Законопроєкт «Про кредитні спілки», зареєстрований під № 5125, 1 червня 2021 року був розглянутий Верховною Радою України у першому читанні та прийнятий за основу. Наразі розпочинається підготовка до другого читання.

Психология в процессе ведения агробизнеса

В 4-х южных областях Украины продолжается образовательный проект ЕС для фермеров которые занимаются выращиванием овощей, ягод и винограда. Мы пару лет назад рассказывали об интересных бизнес-навыках которыми делятся тренеры проекта с участниками. На этот раз гости из Израиля Ян и Яков пожаловали чтобы поделиться премудростями использования психологии при организации и ведении бизнеса. Точнее, в начале многодневного учебного курса один из тренеров сказал, что многое интуитивно наши земляки применяют в своей повседневной работе, надо только систематизировать знания и отточить приемы.

Чим живе сьогодні український фермер?

Реалії сьогоднішнього життя такі, що кожен сам має турбуватися про себе та власне благополуччя. Давно пішли у минуле часи, коли «держава думала за тебе». І як ніхто, це сьогодні розуміють представники малого та середнього бізнесу України. Вони знають, що можуть покластися лише на себе. Такий висновок зробили журналісти прес-служби Uagro після спілкування з аграріями на національній виставці «Агропром-2016», яка з 17 по 19 лютого проходила у Запоріжжі.
У ході виставки фермери з різних куточків України впродовж трьох днів мали змогу обмінятися досвідом, познайомитися з новинками аграрного ринку та налагодити співпрацю з виробниками техніки, добрив та насіння. Для бажаючих спробувати свої сили у новому або покращити вже набуті знання, відбувся ряд семінарів: щодо розвитку горіхівництва в Україні, особливостей вирощування нового світового тренду – цукрової кукурудзи та юридичних тонкощів ведення вітчизняного аграрного бізнесу.

Щодо особливостей цьогорічної виставки – присутність на ній закордонних бізнесменів, які останнім часом виявляють особливу цікавість до сільськогосподарської галузі України. 

Семейные фермы – главные производители?

Вскоре в Украине могут появиться семейные фермерские хозяйства. Произойдет это после того, как следующая Верховная Рада примет обновленный закон «О фермерском хозяйстве». Пока активная работа над его усовершенствованием продолжается в Министерстве аграрной политики и продовольствия. К участию в ней привлечены представители общественных организаций, технических проектов и ведущие в стране эксперты.

В действительности фермы семейного типа в Украине есть. Более того, на рынке аграрной продукции они работают давно. Но правда и то, что функционируют такие фермы нелегально вне правового поля. По крайней мере, пока они не имеют статуса сельхозпроизводителя.

А это уже совсем не мелочь. Так считает директор Департамента экономического развития аграрного рынка Министерства аграрной политики и продовольствия Виталий Саблук. Отсутствие статуса сельхозпроизводителя делает невозможным для соответствующей категории аграриев выход на организованный рынок.

Речь идет не о десятках или даже сотнях тонн сельхозпродукции. По данным Виталия Саблука, которые он обнародовал во время очередного заседания Национального пресс-клуба по аграрным и земельным вопросам, ее намного больше. В частности, в прошлом году хозяйствами населения было произведено сельхозпродукции на 118 млрд. грн. И это – в ценах 2010 года, хотя понятно, что за это время они существенно выросли.

Польский опыт кредитования фермеров: использовать или нет?

На прилавках многих наших супермаркетов можно увидеть сельхозпродукцию, произведенную

Польше. Ее объемы и ассортимент постоянно увеличиваются, а качество, как признают сами покупатели, улучшается. Как польские фермеры, значительное большинство из которых относится к разряду малоземельных, смогли накормить собственную страну и успешно конкурировать на внешних рынках? И можем ли мы использовать этот опыт? А если да, то что именно? Ответы на эти вопросы дают сотрудники Проекта Международной финансовой корпорации (IFC, Группа Всемирного банка) «Развитие агрофинансирования в Украине», которые недавно побывали в соседней стране. По итогам своего визита они подготовили подробный отчет. Сегодня мы предлагаем его сокращенный вариант.

Орошаемые земли – Клондайк Украины

Южная часть украинской степной зоны – зона рискованного земледелия по причине недостаточного количества выпадающих осадков. На территории Одесской, Николаевской, Херсонской, Запорожской, Донецкой, Днепропетровской и Луганской областей, АР Крым расположено чуть более 2 миллионов гектаров. Фактически политыми, по статистическим сводкам летом 2012 года оказалось 560 тыс.га. Половину орошаемых площадей расположено лишь на Херсонщине. А что происходит с аграриями в других областях? Почему орошение, из фактора высокого урожая, превращается в забытую практику? Почему на рынке были не вкусные арбузы? Хватает ли семян отечественной селекции аграриям? Или китайские товарищи уже «завалили» степные районы страны гибридами модифицированных растений?
Для ответов на эти вопросы наш корреспондент отправился в Институт орошаемого земледелия НААН Украины, расположенный на землях между Николаевом и Херсоном.