MAGA-блогерка Лаура Лумер викрила директорку національної розвідки США у роботі на росію

Лаура Лумер — це ультраправа американська політична активістка, конспірологиня та блогерка, яка має ВЕЛИКИЙ вплив на Трампа. Лумер діє як неофіційна радниця (на фото - зліва). Вона супроводжує Трампа на заходах та допомагає йому виявляти «нелояльних» працівників, що неодноразово призводило до кадрових чисток.

Пастка GIGO для Трампа: чому транзакційна дипломатія США приречена на капітуляцію

У комп'ютерних науках та системному аналізі існує залізне правило, відоме як GIGO — "Garbage In, Garbage Out" ("Сміття на вході — сміття на виході"). Якщо ви закладаєте у систему завідомо хибні, викривлені дані, то навіть найдосконаліший алгоритм видасть на виході абсолютно хибне, катастрофічне рішення.

Саме цю системну помилку ігнорують перемовники. Вони думають, що дезінформація Кремля про Україну — це лише "ширма" для мас. Насправді ж:

Пропаганда, що стала доктриною: російська верхівка сама опинилася всередині власного інформаційного міхура. Це стало особливо помітно під час крайньої зустрічі диктатора з солдатами, обвішаними орденами, в Кремлі. Вони десятиліттями будували альтернативну реальність, де України

Службові пси пропаганди: розвінчання міфу про "незалежну" Z-журналістику

Камуфляж замість прескарти: чому кремлівські «воєнкори» є комбатантами, а не журналістами

Однострой оливкового кольору, бронежилет із написом «PRESS» і автомат Калашникова на плечах. Цей абсурдний образ став візитівкою сучасної російської пропаганди. Вони називають себе «воєнкорами» та «документалістами», але насправді є звичайними інформаційними кілерами на службі Кремля. Спроба підміняти поняття й ховатися за статусом журналіста — це не просто цинізм, це свідомий воєнний злочин, де слово працює в один такт із артилерійським залпом.

Порада російським демократам

Мені здається, що найкращою допомогою Україні з боку тих росіян, що знаходяться в опозиції до свого режиму та вболівають за нас (ну, як можуть, по-їхньому), було б таке.

Перше - від'єбатися і усвідомити, що вони зовсім нічого не розуміють про Україну та українців. І ніколи не розуміли, і не зрозуміють. Ані про етнічних українців, ані про політичних, ані про будь-яких інших. І щось там гундосити, з розумним виглядом, про Україну, не тільки безглуздо, але ще й підло, з огляду на час та обставини.

Внутрішній фронт стійкості: як тривала війна виснажує нашу згуртованість і де шукати протиотруту від саморозпаду

Психічна втомленість від п’яти років повітряних тривог, розлучені родини, фінансова скрута та хронічне відчуття небезпеки — це об’єктивна реальність нашого сьогодення. Коли рефлексивний емоційний драйв та адреналін перших років війни природно вигоріли, суспільство опиняється перед найпідступнішим викликом — загрозою внутрішньої атомізації та саморозпаду згуртованості.

Ворог чудово розуміє цю динаміку. Не маючи змоги перемогти нас на полі бою, де його позиційна війна зазнала краху, Кремль переносить головний удар в інформаційно-психологічну площину. Його мета — розхитати тил, перетворити втому на розчарування, а розчарування — на внутрішню ворожнечу.

Тріснуте дзеркало російського лібералізму: чому нам час виходити з «чужих» ефірів

Ми звикли, що в наших смартфонах постійно миготять обличчя «хороших руських». Фейгін, Накі, черговий «десант» з «Дождя» чи черговий стрім Кісєльова. Тільки Шендеровича з Латиніною "вичистили" зі стрімів, як Бєлковський з Биковим лізуть з нової шпарини імені Гордона. Вже дістали російські емігранти-говоруни, ніби ліберали, які весь час українському споживачу інформації нав'язують свої думки. Вони говорять зрозумілою мовою, начебто засуджують війну і навіть іноді хвалять ЗСУ. Але давайте чесно: вам не здається, що нас знову намагаються тримати у «спільному стійлі»?

Штурм країни-агресорки бієнеле у Венеції

Сьогодні у Венеції активістки Pussy Riot і української Femen заблокували вхід до російського павільйону на Бієнале. П'ятнадцять жінок у рожевих балаклавах, рожевий, синій і жовтий дим, лозунги "Russia's art is blood" і "Disobey". Поліція тримала натовп близько тридцяти хвилин. Російський павільйон, який чотири роки був закритий, повертається на головний світовий артфорум.
Втім, за гучними заголовками в світових медіа - тривіальна, але дуже впізнавана історія про те, як працює російська "м'яка сила".

«Повільні медіа»: Як не дати себе «вимкнути» під час блекауту

Ми живемо в епоху, де інформаційні атаки стали страшнішими за темні вікна. Коли в Одесі будинок занурюється в темряву на 5–6 діб, а громадський транспорт стоїть «на приколі» вже четвертий місяць, людський мозок починає шукати прості відповіді на болючі питання. І тут на сцену виходять маніпулятори. А нам варто знову свою найрозвинутішу рису - резільєнтність прокачувати.

Ми переконані: захист — це не лише ППО, це ваша когнітивна гігієна. Це перехід до Slow Media. Не робити швидких емоційних висновків, бо саме їх "качає" ворог тисячами повідомлень на добу.

Телеграм: Цифровий «Троянський кінь» у кишені нації

Чи усвідомлюємо ми, що щоразу, відкриваючи «синій месенджер», ми добровільно заходимо на територію, де правила гри встановлює ворог? Поки ми ведемо дискусії про «зручність», Росія вибудувала в Telegram досконалу машину для злому нашої колективної підсвідомості.

Нещодавні розслідування (зокрема видання «Вёрстка») остаточно зняли маски. Російський державний апарат, попри всі «блокування» в ЄС, почувається в Telegram як удома. Вони створили так звані «дзеркальні мережі» (проєкт MT), де пропаганда RT та Sputnik дублюється в режимі реального часу, маскуючись під локальні європейські канали. Це технологія «цифрової матрійошки»: ворожий зміст ховають усередині нейтрального «дзеркала», яке, своєю чергою, легітимізується через місцевих інфлюенсерів.

Але якщо в Європі це лише інформаційна атака, то для України це питання виживання.

Пропагандисти відтворили RT всередині Telegram

Чоловік проходить повз контрольно-пропускний пункт телекомпанії Russia Today (RT). Москва, 8 червня 2018 р. [Юрій Кадобнов/AFP]


Після того як Європа заборонила RT у 2022 році, російські оператори створили тіньову мережу, яка в режимі реального часу дублює контент телеканалу, «відмиває» його через місцеві конспірологічні канали та щодня передає на мільйони європейських телефонів — і все це без згадки про Кремль.

Чому перемовини з Кремлем — це пастка, а не вихід

Сьогоднішні розмови про «мирні ініціативи» між Вашингтоном, Києвом та Москвою все більше нагадують не класичну дипломатію, а багатошарову спецоперацію. Щоб зрозуміти, що відбувається насправді, варто відкинути термінологію міжнародного права і звернутися до методів, які десятиліттями відточували в кабінетах на Луб’янці.

Для чекістів, які приватизували владу у Московії, дипломатія ніколи не була мистецтвом компромісу. Це завжди був «активний захід» — форма дезінформації та маніпуляції.

Польський кейс (1932–1939): ілюзія добросусідства

Оскароносна дезінформація: як сучасні «Трести» знову засліплюють світ

Сьогодні ми є свідками того, як старі чекістські методи сторічної давнини отримують нове життя у вигляді «ліберальних» маніпуляцій, які успішно штурмують навіть червоні доріжки Голлівуду.

Чому історія операції «Трест» повторюється сьогодні?

Інформаційний простір знову перетворюється на майданчик для небезпечних маніпуляцій. Сьогодні ми бачимо активізацію так званих «хороших руських», які намагаються завоювати довіру західних урядів та медіа. Проте за фасадом демократичної риторики може ховатися добре продумана спецоперація, коріння якої сягає глибин чекістського минулого.

Майже 100 років тому ГПУ (попередник КДБ) провело одну з найуспішніших дезінформаційних кампаній в історії — операцію «Трест». 

Фейки ворожої пропаганди

Проросійські медіа активно поширюють дезінформацію про те, що українське керівництво нібито скасовує виплату 15 мільйонів гривень родичам військових, які зникли безвісти.


Насправді ж сім’ї зниклих безвісти українських військових продовжать отримувати щомісячне грошове забезпечення (приблизно 120 тис. на

Чому PR під час війни — це не розкіш, а зброя

«Поки летять ракети, піар не на часі?» — ця фраза стала зручною ширмою для мовчання, але в сучасній війні мовчання дорівнює програшу. Поки ми «просто робимо свою справу», ворог витрачає мільярди, щоб заповнити інформаційну пустку своїми наративами. Настав час визнати: у війні з РФ комунікації — це не додаток до бізнесу, це стратегічний підрозділ на інформаційному фронті.

 Розсіюючи «туман війни»

«Інтелектуальний секонд-хенд: чому ми досі дозволяємо російським медіа-кілерам будувати наш світогляд?»

Кожного вечора мільйони українців відкривають YouTube, щоб отримати свою порцію «допінгу». У кадрі — знайомі обличчя: від колишнього ідеолога «імперії» Невзорова до екс-адвоката Фейгіна. Вони говорять те, що ми хочемо чути. Вони висміюють Путіна, пророкують розпад Росії та захоплюються ЗСУ.
Здавалося б, у чому проблема? Вони ж «наші»?
Проблема в тому, що інформаційна гігієна не терпить напівзаходів. Залучаючи цих персонажів у наш простір, ми не просто даємо їм трибуну — ми добровільно віддаємо ключі від своєї свідомості людям, чия прошивка залишається імперською, навіть якщо її пофарбували в синьо-жовті кольори. Поки ми захоплюємося їхнім красномовством, вони непомітно привчають нас до думки, що без російського інтелектуального продукту ми — ніхто.

Чому краще б таких перемовин не було?

Аналіз «бізнес-дипломатії» та її руйнівних наслідків для України

Сьогоднішні спроби адміністрації Дональда Трампа «завершити війну за 24 години» через залучення неформальних бізнес-партнерів замість професійних дипломатів створюють небезпечну ілюзію прогресу. Для України цей процес перетворюється на стратегічну пастку, де кожен день «діалогу» наближає не мир, а катастрофу.

1. Заміна суверенітету на «активи»

Гра не за нашими правилами: як Україні вижити в епоху «бізнес-дипломатії» Трампа

 

Коли замість американських дипломатів у Женеві з’являються забудовники та інвестори, Україна ризикує перетворитися з суб’єкта політики на об’єкт аудиту. Розбираємося, як вибудувати стратегію спротиву «договорнякам» та зберегти державність у 2026 році.

Сьогоднішній тиск Білого дому на Київ — це не про мир. Це про рентабельність. Для адміністрації Трампа війна в Україні — це «токсичний актив», який треба або швидко реструктуризувати, або списати. Коли перемовини ведуть не кар’єрні дипломати, а бізнес-партнери президента США, мова йде не про цінності, а про «дисконти» на суверенітет.

Як нам не стати розмінною монетою в чужому бізнес-плані? 

Ось чотири вектори стратегії виживання.

«Ментальний секонд-хенд» ніби інформаторів має піти на смітник історії

 

Це «троянський кінь» у вашому смартфоні. Російські пропагандисти (відверті чи «хороші») не є безсторонніми спостерігачами. Їхня мета — не поінформувати вас, а втримати у сфері впливу російської мови та російських сенсів.

Коли ви слухаєте їхню «аналітику», ви підсвідомо починаєте сприймати світ їхніми очима — де Росія велика (нехай і хвора), а Україна — лише проблема чи додаток.

Наративи Кисельових, Гельманів та Латиніних працюють як анестезія для агресора. Вони майстерно підміняють поняття «злочин РФ» на «помилка

Чому варто "рвати" пуповину з імерськими пропагандистами?

Сьогодні ми продовжуємо матеріали по контрпропаганді. (перші з циклу тут) Чому це важливо? Бо ми у війні з носієм імперської культури - РФ. А поширюється вона в першу чергу через інформування. Література та кіно у другому ешелоні. Інтернет-повідомлення прилітають раніше "кінжалів". Як обріжемо шлях повідомлень, то й ППО стане легше небо тримати!

Євген Кисельов — це приклад «політичного гастролера», який десятиліттями вчив українців демократії, паралельно обслуговуючи інтереси олігархів та виправдовуючи авторитарні замашки тих, хто був при владі.

"Баки забивають" українцям не просто так

Аналіз контенту так званих "хороших руських" (на прикладі Юлії Латиніної та подібних лідерів думок) потребує особливої інформаційної гігієни. Часто під маскою лібералізму та інтелектуалізму ховаються токсичні наративи, які працюють проти українських інтересів. Останнім часом на фоні блекаутів й виморожування міст ворожа "м'яка сила" у вигляді відеоблогів різного роду "хороших руських" стає особливо небезпечною.

Ось основні причини, чому споживання такого контенту може бути шкідливим: