Філософія міської ощадливості: чого українські громади можуть навчитися у Старої Європи

 

«У районах індивідуальної забудови Миколаєва та інших українських міст не збирає дощову воду лише ледачий. Але справжня стійкість починається тоді, коли цей побутовий "партизанізм" масштабується на рівень муніципальних політик».

Коли ми чуємо слово «ощадливість» у контексті управління містом, уява зазвичай малює доволі сіру картину: вимкнені ліхтарі на напівпорожніх вулицях, режим суворої економії паперу в кабінетах мерії та нескінченне латання старих труб там, де давно час прокласти нові. Таке уявлення — це спадок кризового, суто ручного керування, де ощадливість прирівнюється до бідності чи тотальних обмежений.

Проте Стара Європа, яка століттями розвивалася в умовах хронічного дефіциту простору, ресурсів та постійних загроз, давно вивела іншу формулу. Там міська ощадливість — це не про затягування пасків. Це про розумний дизайн, випередження preview-стратегії та перехід від гасіння пожеж до політик стійкості. Це філософія, де кожен витрачений ресурс має працювати в замкненому циклі, а сама інфраструктура проєктується так, щоб мінімізувати майбутні витрати громади.

Громадські оцінювання - резерв антикорупції в громадах

Миколаївський фонд розвитку громади постійно вчить громадських активістів краю новим й більш ефективним засобам контролю за суспільними грошима - бюджетами. І якщо у 2013 концентрувалось на аудиті витрат органів місцевого самоврядування, то після доповнення Закону про народовладдя у 2025 актуальним стає громадське оцінювання.

Знана тренерка Фонду Тетяна Золотухіна пояснила громадськми активістам які зібрались на практичний тренінг, що важливо чітко сформулювати мету оцінювання. Від того буде залежати аналіз ефективності витрат по бюджетним програмам. Для того, щоб гроші громади дійсно працювали на мешканців, а не лише для посадових осіб та їх партнерів по тендерам, важливо прискупливо вивчати паспорти бюджетних програм. Важливо

Енергетичний терор: чому росія нищить інфраструктуру та чи досягне вона мети?

На порозі четвертого року повномасштабного вторгнення (і дванадцятого року війни загалом) росія продовжує дотримуватися тактики "енергетичного геноциду". Це виглядає нелогічно з погляду класичної військової науки, але має чітку терористичну логіку.

Стратегічні цілі ворога

Російське керівництво переслідує кілька взаємопов'язаних цілей, атакуючи ТЕС, ГЕС та електромережі:

Психологічний злам: головна мета — зробити життя в тилу нестерпним. Ворог сподівається, що відсутність тепла, води та світла змусить цивільне населення тиснути на уряд з вимогою капітуляції.

Ощадбанк виграв апеляцію по своїх активах у Криму

Апеляційний суд Парижа залишив у силі рішення 2018 року, яким Росію зобов’язали виплатити понад $1,5 млрд українському Ощадбанку як компенсацію за втрату активів в Криму. Додатково суд постановив стягнути з РФ €300 000 на покриття судових витрат, повідомила пресслужба держбанку 3 липня.

Рішення Апеляційного суду Парижа, як і зафіксований арешт Ощадом у квітні цього року російських активів у Франції на понад €87 млн – частина системної роботи банку з компенсації збитків,

Посібник #нумо сортувати навчить школярів Одеси екосвідомості

Новий, сучасний навіть інтерактивний підручник для дітей та підлітків #нумо сортувати презентували в Одесі. Молодий авторський колектив під керівництвом Владислава Михайленко, відомого екоактивіста зробили геть не нудний, але вельми серйозний навчальний посібник. З урахуванням цільової групи, а це - старші школярі та ліцеїсти, багато приділено уваги утворенню відходів та шкідливих газів через...не ощадливе користування зайвими цифровими даними, що зберігаються на "хмарах". 

Три причини, чому навчальному закладу варто встановити сонячну електростанцію

Заклади освіти в громадах розпочали новий навчальний рік. Час забезпечити стабільне електропостачання. У цьому можуть знадобитися сонячні електростанції (СЕС) – вони підвищать енергетичну безпеку, не вимагають постійного обслуговування, дають змогу економити кошти на платі за електроенергію та можуть стати частиною освітнього процесу.

Чому навчальному закладу варто встановити СЕС?

Миколаївців просять обмежити споживання електроенергії

 

Протокол одеської верхівки мабуть "зламався"

 

Так, сьогодні державне свято - День Конституції. 27 -й раз святкуємо. В Одесі, міська влада з самоврядування та обласної адміністрації "озброївшись" червоними трояндами як й 15 років тому пішла "на покладання" до монументу Тарасу Шевченко.

Чого?

Поперек горла: як надспоживання впливає на наше життя і як з цим боротися

Війна змусила нас переглянути свої погляди на багато речей. Система освіти, інформаційна безпека, питання психологічного здоров'я — ці питання й раніше стояли рубом в українському суспільстві, але є тема, яка сьогодні потребує особливої уваги. Сьогодні ми поговоримо про екологію, а точніше про таку проблему як надспоживання.
Надспоживання — це концепція, в якій людина купує та/або споживає більше ресурсів, ніж їй необхідно для життя.

Ми з вами - найбільші виробники сміття…

Не згодні?

Давайте уважно придивимось.

Скільки вчора/позавчора до свят ви купили запакованої їжі? Де вона зараз? Пакування. Якщо в домашньому, або дворовому контейнері для сміття - то це ваш головний резерв на шляху екосвідомості…

Найлегше виробити “зелену звичку” в побуті - сортувати сміття. Папір, картон завжди відокремлювати від купи сміття, що виробляє середня українська родина. Дивиться! 

Кашу вівсяну - варили? Закінчились хлоп'я в коробці. Куди поділи картону коробку?

Вчимось ощадливості під час війни