 |
Автопортрет, 1914 |
25 січня 1944 р. в концтаборі Освенцим загинув 55-річний запорожець Володимир Баранов-Россіне.
Ганна Черкаська:
Камуфляж, плямиста військова форма (хамелеон-метод) було винайдено й запатентовано у 1939 р. моїм земляком із Запорізької області Володимиром Барановим-Россіне. Він винайшов і прилад для вимірювання чистоти дорогоцінного каміння - хромофотометр і удосконалив символ щасливого радянського дитинства - автомат для виготовлення та розливу газованих напоїв. Та все це були забавки дозвілля талановитого художника, картини якого знаходяться у найбільших музеях світу.
Народився Володимир Давидович Баранов (справжнє ім’я — Шулим Вольф Лейб Баранов, псевдонім Даніель Россіне) 1 січня 1888 р. в селі Велика Лепетиха Мелітопольського повіту у міщанській сім’ї євреїв-вихрестів Давида Баранова та його дружини Розалії.
У краю соковитих черешень пройшло дитинство Шмуля, перші приватні уроки. Добре підготовленим підлітком він (1902 – 1903 рр.) почав навчання в Одеському художньому училищі.
У 1908 р. одразу після закінчення училища, Баранов розпочав гризти граніт науки в Петербурзькій Академії Мистецтв, але не балував викладачів своєю присутністю на заняттях, тому й був відрахований із першого курсу.
У 1915 році художник здійснив велику поїздку по Скандинавії. Там він захопився ідеями математика Мьобіуса, намагаючись втілити принцип «стрічки Мебіуса» в живопису. У 1916 р. в Христианії (нині Осло, Норвегія) відбулася перша персональна виставка робіт Баранова. Там він спроектував «оптофонічне» піаніно та провів на ньому перші концерти в Христианії та Стокгольмі. У Норвегії він уже залишив собі подвійне прізвище.
У 1923–24 рр. Баранов-Россіне сконструював клавір «Оптофонік» (запатентований у Франції в 1926 р.), кожна клавіша якого відповідала не тільки певному звуку, але й кольору, що проектувався на екран.
У 1925 році Баранов-Россіне разом із родиною знову переїхав у Париж, де вже постійно жив. У Парижі він заснував Оптофонічну академію, в якій займався аудіовізуальними дослідженнями та викладав.
Писав пейзажі, натюрморти, пробував себе в скульптурі (навіть викинув у Сену розкритикований твір), був одним з творців рухомій скульптури (мобілів), займався кольоровою музикою. Та, щоб забезпечити велику родину (найменший син Дмитро народився у грудні 1942 р.), перебивався і випадковими заробітками, не пов’язаними з образотворчим мистецтвом (продавав винаходи, був агентом із нерухомості).
З початком Другої світової художник відмовився тікати і лишився з родиною у Парижі. «Я люблю Париж і нічого не боюся» – сказав він своїй знайомій. 9 листопада 1943 року єврей Баранов-Россіне був арештований гестапо, 20 січня 1944 р. 55-річного художника відправили до Німеччини. 25 січня в концтаборі Освенцим він загинув.