Наближаємося до власних батарейок

BGV тестує український графіт для літій-іонних батарей.
Компанія BGV Group Management Геннадія Буткевича, який є співвласником мережі магазинів АТБ, успішно завершила лабораторні та напівпромислові випробування з додаткової очистки українського графіту до батарейної якості 99,99% та подальшого виробництва сферичного графіту (SPG), необхідного для анодів у літій-іонних батареях.

Українські "пси війни": ще одна технологічна перевага над ворогом

Мексиканська газета Milenio винесла на першу шпальту фото від Єфрема Луцького про нові українські дрони у формі собак, якими керують через оптоволокно.
Це унікальна розробка наших військових - наземний дрон, який може непомітно проникати у ворожі позиції.

Народився на Херсонщині - загинув у Освенцимі винахідник камуфляжу

Автопортрет, 1914

25 січня 1944 р. в концтаборі Освенцим загинув 55-річний запорожець Володимир Баранов-Россіне.
Ганна Черкаська:
Камуфляж, плямиста військова форма (хамелеон-метод) було винайдено й запатентовано у 1939 р. моїм земляком із Запорізької області Володимиром Барановим-Россіне. Він винайшов і прилад для вимірювання чистоти дорогоцінного каміння - хромофотометр і удосконалив символ щасливого радянського дитинства - автомат для виготовлення та розливу газованих напоїв. Та все це були забавки дозвілля талановитого художника, картини якого знаходяться у найбільших музеях світу.
Народився Володимир Давидович Баранов (справжнє ім’я — Шулим Вольф Лейб Баранов, псевдонім Даніель Россіне) 1 січня 1888 р. в селі Велика Лепетиха Мелітопольського повіту у міщанській сім’ї євреїв-вихрестів Давида Баранова та його дружини Розалії.
У краю соковитих черешень пройшло дитинство Шмуля, перші приватні уроки. Добре підготовленим підлітком він (1902 – 1903 рр.) почав навчання в Одеському художньому училищі.
У 1908 р. одразу після закінчення училища, Баранов розпочав гризти граніт науки в Петербурзькій Академії Мистецтв, але не балував викладачів своєю присутністю на заняттях, тому й був відрахований із першого курсу.
У 1915 році художник здійснив велику поїздку по Скандинавії. Там він захопився ідеями математика Мьобіуса, намагаючись втілити принцип «стрічки Мебіуса» в живопису. У 1916 р. в Христианії (нині Осло, Норвегія) відбулася перша персональна виставка робіт Баранова. Там він спроектував «оптофонічне» піаніно та провів на ньому перші концерти в Христианії та Стокгольмі. У Норвегії він уже залишив собі подвійне прізвище.
У 1923–24 рр. Баранов-Россіне сконструював клавір «Оптофонік» (запатентований у Франції в 1926 р.), кожна клавіша якого відповідала не тільки певному звуку, але й кольору, що проектувався на екран.
У 1925 році Баранов-Россіне разом із родиною знову переїхав у Париж, де вже постійно жив. У Парижі він заснував Оптофонічну академію, в якій займався аудіовізуальними дослідженнями та викладав.
Писав пейзажі, натюрморти, пробував себе в скульптурі (навіть викинув у Сену розкритикований твір), був одним з творців рухомій скульптури (мобілів), займався кольоровою музикою. Та, щоб забезпечити велику родину (найменший син Дмитро народився у грудні 1942 р.), перебивався і випадковими заробітками, не пов’язаними з образотворчим мистецтвом (продавав винаходи, був агентом із нерухомості).
З початком Другої світової художник відмовився тікати і лишився з родиною у Парижі. «Я люблю Париж і нічого не боюся» – сказав він своїй знайомій. 9 листопада 1943 року єврей Баранов-Россіне був арештований гестапо, 20 січня 1944 р. 55-річного художника відправили до Німеччини. 25 січня в концтаборі Освенцим він загинув.

Вплив штучного інтелекту на бізнес в Україні

Штучний інтелект зараз являється однією з головних тем для обговорення, його вплив на економіку, освіту та медицину дуже потужний. Згідно з даними з відкритих джерел, 97% користувачів мобільних телефонів використовують голосові помічники від ШІ, а відомі технологічні корпорації вже користуються його можливостями у своїй роботі. 

Який же вплив має штучний інтелект на бізнес саме в Україні? Та чи не зашкодять такі технології звичайним працівникам?

Лайфхак інженера Христензена

Прикріпив до вікна сонячну панель. Вихід контролера приєднав до акумулятора безперебійного живлення комп'ютера. Вийшла в одеського підприємця з високих технологій  міні-електростанція для живлення ноутбука та заряджання телефонів.

Вхідний інтернет проведено за допомогою PON-оптики. Він працює при відключенні світла. Але потрібно з боку користувача запитати маршрутизатор та медіаконвертер.

Система працює, поки світить сонце, і ще годину після заходу за кут будинку. Щоб збільшити час роботи, потрібно увімкнути додатковий акумулятор та винести панель надвір.

Твоя ідея врятує планету! Реєструйся на хакатон #Green4Europe

Ресурс Землі обмежений, а потреби людей – ні. І щоб зберегти нашу планету для майбутніх поколінь, але не відмовляти собі у звичних благах – потрібні нові рішення. А хто їх віднайде, якщо не ми?

Запрошуємо долучитися до серії міжнародних хакатонів #Green4Europe, яка обʼєднує новаторів у галузі сталого розвитку з України, Грузії та Німеччини.

Вам варто зареєструватися на хакатон #Green4Europe, якщо:

- у вас уже є ідея, команда чи ініціатива для розв'язання проблем

Конкурс стартапів

Відкрито прийом проектів на Стартап-конкурс від Інноваційного кластеру RInnoHUB в будні дні з 09.00 до 18.00. Переможці отримають всебічну підтримку на всеукраїнських конкурсах стартапів, цікаві поїздки и матеріальні винагороди, а так само рекомендації на міжнародні акселеративні майданчики. Для підготовки вас, до конкурсу стартапів, працює школа RiStar.

Десять українських технологій, готових до вжитку

Фільтри для месенджера «Snapchat», рідкі струменеві скальпелі, «Uber» для яхт і рукавички віртуальної реальності – що в них спільного? Все це, очевидно, сучасні розробки, створені із застосуванням найновіших технологій, і всі вони демонструють винахідливість та економічну активність України XXI століття.