Зовнішня торгівля України за січень-листопад 2025 року демонструє драматичний дисбаланс, який вимагає не просто уваги, а негайного, хірургічно точного втручання. Загальний товарообіг у $112,2 млрд. — це лише верхівка айсберга, під якою криється колосальне торговельне сальдо.
📊 Незручна статистика: Дефіцит, що кричить
Надані дані чітко фіксують поточний стан економіки, що, схоже, працює як "пилосос" для імпорту, а не "генератор" для експорту:
Показник Обсяг (млрд дол. США) Частка від товарообігу
Імпорт $75,4 67,2%
Експорт $36,8 32,8%
Торговельне Сальдо (Дефіцит) $38,6 -
Майже двократна перевага імпорту ($75,4 млрд) над експортом ($36,8 млрд) формує дефіцит у $38,6 млрд. Це не просто цифра – це ілюстрація структурної залежності, яка критично тисне на валютний ринок та стійкість національної економіки.
🏭 Структурний аналіз: Що ми купуємо і що продаємо
Імпорт: Перевага технологій, залежність від енергії
Понад дві третини (67%) імпорту припадає на три ключові категорії. Особливо виділяється частка машин, устаткування та транспорту:
Категорія Імпорту Обсяг (млрд дол. США) Частка в загальному імпорті Митні платежі (млрд грн) Частка в надходженнях
Машини, устаткування та транспорт $30,2 40,1% 185,8 29%
Продукція хімічної промисловості $11,4 15,1% 89,0 14%
Паливно-енергетичні товари $9,4 12,5% 188,4 29%
Тривожний сигнал: Імпорт палива ($9,4 млрд) приніс найбільше митних платежів (29% від загальної суми), практично зрівнявшись із надходженнями від ввезення машин. Це підтверджує, що значна частина ресурсів йде на забезпечення базових потреб, а не виключно на модернізацію.
Фіскальна ефективність: Податкове навантаження на оподаткований імпорт у $0,52/кг свідчить про досить високу фіскальну ефективність митниці, особливо з огляду на те, що 76% товарів оподатковується.
Експорт: Продовольство як хребет
Експортний кошик залишається традиційним, із колосальною перевагою аграрного сектору:
Продовольчі товари: $20,4 млрд. (Понад 55% загального експорту!)
Метали та вироби з них: $4,3 млрд.
Машини, устаткування та транспорт: $3,4 млрд.
Залежність від продовольства – це як перевага (Україна годує світ), так і стратегічний ризик (вразливість до логістичних, кліматичних та цінових шоків).
🌍 Географія: Польща як логістичний хаб і Китай як головний партнер
Географія торгівлі ілюструє логістичні та виробничі реалії:
Імпорт (Топ-3): Китай ($17 млрд), Польща ($7,1 млрд), Німеччина ($5,9 млрд). Залежність від Китаю як світового виробничого центру є очікуваною, але $17 млрд — це майже чверть усього імпорту.
Експорт (Топ-3): Польща ($4,6 млрд), Туреччина ($2,5 млрд), Німеччина ($2,2 млрд). Польща виступає головним партнером як на імпорті, так і на експорті, що підтверджує її статус критично важливого логістичного хабу для України.
🍽️ Рецепт для економічного здоров'я: Що робити далі?
Сьогоднішня економічна ситуація — це пацієнт із критичною анемією (нестача експортної "крові") та надмірною вагою (занадто великий імпортний "жир"). Ось наш "рецепт":
1. Хірургічна Операція: Дефіцит!
Мета: Скоротити розрив $38,6 млрд.
Дія: Програма "Експорт на мільярд". Сфокусувати державні ресурси (кредити, гарантії, страхування) не на аграрному експорті (який і так працює), а на секторах із високою доданою вартістю:
IT-послуги та R&D (зробити їх пріоритетом №1).
Переробка металів та деревини (продукти 3-го, а не 1-го переділу).
Виробництво автокомпонентів, дронів та електроніки.
Результат: Зміщення структури експорту з сировинної на високотехнологічну, що дасть більше валютної виручки на кожен кілограм товару.
2. Енергетична Дієта: Відв'язатися від імпорту палива
Мета: Зменшити частку $9,4 млрд. у імпорті.
Дія: Масштабна програма енергоефективності та децентралізації генерації. Кожна гривня, не витрачена на імпорт газу чи нафтопродуктів, автоматично зменшує торговельний дефіцит і тиск на гривню. Сума митних платежів у 188,4 млрд грн (29%) вказує на те, що це критична стаття витрат, яку можна і треба скорочувати.
3. Логістичні Вітаміни: Диверсифікація та оптимізація
Мета: Зменшити вразливість, пов'язану з високою залежністю від Польщі як транзитного коридору.
Дія: Інвестиції в альтернативні маршрути: розвиток портової інфраструктури (якщо дозволяє безпека), модернізація залізничних переходів з Румунією та Молдовою, а також розвиток річкового транспорту. Логістика — це ключ до гарантованого експорту продовольства.
Висновок:
Торговельний дисбаланс у $38,6 млрд — це ціна, яку Україна перманентно платить за існуючу структуру економіки. Без радикальної зміни пріоритетів — від "експорту сировини" до "експорту технологій і переробки" — ми будемо продовжувати жити в режимі "імпортуємо занадто багато, продаємо занадто дешево". Час для сміливих, структурних рішень настав. Кабмін міг би сконцентруватись на цьому. Але ВР України має видати для того чітку резолюцію. А бюджет 2026, який вже проголосовано, здається не "помічає" цей дисбаланс. Ау, народні депутати!
G&S.
Немає коментарів: