неділя, 22 січня 2023 р.

Психологічний фронт у тилу



В Одесі зібрались на круглий стіл відомі психологи-практики «Психологічний фронт. Підтримка та опора держави». Захід мав на меті привернення уваги до проблематики ментального здоров'я українців та розвитку психології та психотерапії як ефективних інструментів досягнення здорового суспільства. Але професійних комунікаторів - журналістів на заході було вкрай мало, переважали практикуючі психотерапевти. В цьому "засвітилась" ще одна вада сьогодення: всі видають ніби вправно вміють комунікувати, бо користувачі соцмереж, та надають поради щодо ментального здоров'я не маючи іноді навіть уяви про фізіологію людини. Знайома фітнес-тренерка порадила дихальну практику.

Але ми все ж таки намагались раціонально ставитись до викладеного матеріалу. Тому ділимось порадами.


У воєнний час більшість отримала таке накопичення стресів, що це "обнулило" майже всі попередні травми. Бо війни в нашому житті не було(у більшості). З цього виходить перший висновок: класична психотерапія не допомагає.

Що робити?

Слухати власне тіло, вивчати власні реакції та запускати самокоординацію. Прості фізичні вправи як багатокілометрова піша хода - допоможе.



З практичних порад які дуже сподобались: вийти за межі своєї соціальної ролі, подивитись на неї "зі сторони", на своє я. Та допомогти позбавитись тих вад які заважають. Це може бути апатія, вимкненість, чи навіть асоціальність. Робити все це з допомогою фахівця легше, але на всіх страждаючих на ментальні розлади цивільних, тепер не вистачає практичних психологів. Є багато волонтерських проектів, які втручаються, але не всі роблять це професійно. Тому...Допомога власному організму адаптуватись під нові умови - робота кожної розвиненої особистості. Ну можна трохи почитати популярної літератури про психо самопоміч. І пам'ятаємо: надзвичайні ситуації викликають у людини особливий психофізіологічний стан – стрес, що в цілому забезпечує захист організму від загрозливих та руйнівних впливів, як психічних, так і фізичних. Але здатність організму до адаптації не безмежна. Ще раз! Стрес - нам допомагає владнати нашу рівновагу, він дизкоординує, то нам потрібно скоординувати, наприклад порахувати зелені речі навколо, чи подивитись 5 раз наліво-направо, можливо зустрінете 4 куба. Не завадить заспокійливе дихання, при якому видих в два рази довше вдиху або мобілізаційне дихання, при якому необхідно затримувати дихання на раз, два, три після вдиху і видиху. Заспокійливе дихання корисне для погашення надмірного збудження (сильного нервового напруження).

А ще - пийте воду, чисту прозору без домішків - повільно.

Особливої уваги тепер потребують діти шкільного віку. Табу на докори за якість навчання. Більше лагідних слів та гумору у спілкуванні, особливо з тими, хто опинився в неповних родинах за кордоном. Війна багато що "спише", але діти, які її перенесли - герої як їх батьки на фронті, про це варто всім дорослим усвідомлювати.



Наше видання багато разів наголошувало на інформаційній гігієні, як засобу утримати своє ментальне здоров'я від зовнішніх маніпуляцій. І хоча про це мови на одеському круглому столі не було, маємо надію що уважний споживач інформації вже позбувся звички перших місяців повномасштабного вторгнення: читати весь час повідомлення з воєнних боєзіткнень. Дійсно, більшість обрали для себе за ці 11 місяців роль й намагаються вижити фізично. Тих  хто залишається у тилу, чи навіть в Європі з панічними настроями, мають продовжувати самопізнання. Ми всі - сильні. Треба в це повірити. А також знати, що в тилу ми не маємо права на паніку. Працюємо, щоб ворога били захисники, а всі хто має можливість - вчаться. В першу чергу як власну енергію відновлювати. А якщо втомились - обов'язково відпочивайте.

Залишається додати що вельми корисний захід в одному з напівпідвальних залів центру Одеси проводили "Институт Современных Профессий" та HUBZ Inform. Однодумці обмінялись практичними порадами й допомогли деяким визначитись. Пошукайте в вашому соціальному полі саме психічної розради, чи інформації щодо гігієни нервової системи.

В.Інгульський. Фото автора.





Немає коментарів: