пʼятницю, 23 грудня 2022 р.

Чи зменився радянський стиль в культурі управління?



10 місяців широкомасштабної війни з недоімперією виявили найбільш суттєву різницю України з ворогом. Ми - за демократичний устрій. Росіяни живуть й марять вождизмом. Іноді його маскують фігурою сильного політика (ау - комуніст Єльцин, що вчасно перебувся). А взагалі-то сучасна управлінська культура на болотах формувалась на радянському стилі.

Який він?


Допоможемо молоді його впізнати. Його поступово, а то й усвідомлено формувала пролетарська культура та марксистсько-ленінська філософія. У цьому стилі як риби у воді почувалися різноманітні комісари та Чапаєви.

Все дуже просто - якщо керувати тебе поставили, розбийся в “лепешку”, але стань авторитетом. Не можеш у власного персоналу, змусь своє начальство тебе полюбити. Недаремно просувався образ зокрема молодого управлінця, якого ставили як Гайдара "полком командувати у 16 ​​років". Командувати – керувати, практично синоніми! Хто там замислювався на марші?

Результати розкладання економіки, якою керували таки управлінці, можна було спостерігати наприкінці 80-х років минулого століття. В магазинах взагалі не було чаю, зубної пасти та батарейок. А також ще 2000 товарів повсякденного вжитку, як от - курятини. Коли кажуть, що СРСР розвалив Захід, хочеться запитати: а чи ви знайомі з радянськими управлінцями?



Вони мали здебільшого найнижчу культуру управління і як наслідок – таку саму мінусову ефективність!

На пострадянському просторі цей стиль керування продовжує домінувати. Про це треба кричати!

Взяти, наприклад, керівників транспортних компаній. Ну гаразд у радянські часи можна було й шоферу очолити автопарк, але сьогодні управлінців відбирають із вишів. І ось такий новопризначений фахівець замість тверезого та об'ємного дослідження ситуації вдається до народного методу "прописування" в колективі. А потім на хвору голову слухає байки вчорашніх товаришів по чарці, заступників і провідних фахівців. В результаті: табличка на двері з новим прізвищем, а хвороби в організації старі-престарі!

Ну не передбачає радянський стиль управління опори на точний розрахунок та аналіз усіх факторів.

Про проблеми можна і забути, якщо доручити ними займатися випадковим співробітникам, які від цього не зможуть "відмазатися". За часів соціалістичної економіки були правда ще "спеціальні люди" з тіньового сектора економіки, які дуже часто пропонували керівникам найоптимальніші рішення. Але таких нині зі свічкою в руках не знайти, одні в таборах згинули, інших у Швейцарії, Ізраїлі прийняли з розкритими обіймами. Найбільші легендарні "королі" тіньового бізнесу під Москвою вік коротають (Могилевич). Коротше, ніхто тямущий зараз зовні не прийде і не запропонує вигідної угоди. Потрібно самому пану директору намагатись створювати та контролювати збут.

Ось тут і проявляється не готовність таких, навіть вітчизняних управлінців делегувати функції та планувати свою роботу. У війську також. Залужний вже в ході війни змінив пів дюжини генералів радянської школи, яки були на високих посадах, але мали наднизьку ефективність.

Радянський стиль управління завжди включав елементи обману, самообману і відвертого злодійства. Адже держава вона велика і за всім нагляду немає!

Розставляння кадрів знову ж таки залежала від уміння цих самих кадрів тягнути все, що трапиться під руку. Копіюючи промислові зразки, які радянська розвідка запозичила у капіталістів, директори виробництв примудрялися виробляти свідомо неконкурентні вироби. Ау радянські міксери та бритви для гоління!

Стиль, який дозволяє замінити одні компоненти на інші, що віддалено нагадують спроєктований, не можна виправдати дефіцитом. Ретельність і розрахунок значно важливіша для керівника, ніж хитрість і винахідливість. Але стиль, який ми обстежуємо, не потребує… Він розрахований на аврал та штурмівщину!

Ну зовсім, як тепер з усіх тираній (Іран, КНДР) Росія "тягне" зброю, щоб продовжувати агресію в Україні. Тому, як тільки ми бажаємо позбутись атавізмів минулого, маємо висувати в управління людей, що формувались в незалежній Україні й сповідують європейські цінності. Права людини - фундамент з якого починаються перемоги над диктатурою, чи пролетаріату, чи кагебешників.

В.Головченко.



Немає коментарів: