неділя, 14 лютого 2021 р.

Миколаївські археологи розповіли, коли розпочнуть дослідження царського кургану в Скобелево



Науковий співробітник Інституту археології НАН України Олександр Смирнов розповів кореспондентам Суспільного, що на дослідження розграбованого скіфського кургану в селі Скобелевому Казанківського району потрібно витратити понад 21 млн грн. У державний бюджет цих грошей не заклали. Втім, щоб врятувати унікальну пам’ятку, археологи запланували розпочати дослідження навесні 2021-го року. Роботи триватимуть кілька місяців.

«Ми надіслали листи-звернення від ініціативної групи науковців та громадських активістів, залучившись підтримкою обласної влади, до керівництва країни. У зверненнях просимо виділити гроші на дослідження кургану із субвенційних фондів», - сказав Олександр Смирнов.

За словами Олександра Смирнова, десять років тому археологи зафіксували перший випадок розграбування царського кургану в Казанківському районі. Тоді грабіжники вручну викопали штольню. Там працювали шахтарі. У 2020-му році курган вдруге розграбовували за допомогою техніки. Науковці ці кургани не досліджували. Археолог Борис Мозолевський об’єднав п’ять великих курганів біля села Скобелеве в одну групу й ідентифікував, що це царські кургани, яким приблизно 2,5 тисячі років. Це період до початку війни між македонським військом Філіпа ІІ (батька Олександра Великого) та скіфським військом царя Атея.

«Мозолевський був не лише практикуючим археологом, а й теоретиком. Археологи не можуть дати характеристику кургану, поки не почнуть розкопки. А Мозолевський зміг розробити власну унікальну методику їхнього дослідження на основі візуального методу. Він без розкопок міг виокремити царські кургани з поміж інших», - розповів Олександр Смирнов.

Мозолевський вважав, що саме царські кургани, перш за все, потрібно досліджувати, якщо буде в цьому необхідність у зв’язку з загрозою їхнього руйнування. Під час розвідок на території Миколаївської області Мозолевський встановив, що на річці Висунь є компактне зосередження курганів скіфської аристократії. Він був переконаний, що місце поховання скіфських царів біля річки Висунь свідчить про те, що саме тут знаходився центр державності. Тобто центром Скіфії в той період стала територія Миколаївщини.

«Борис Мозолевський вважав, що міграція центру скіфської державності ближче до Ольвії відбулася заради контролю торгівельних шляхів із Ольвійського порту до території степової та лісостепової Скіфії», - сказав Олександр Смирнов.

Науковий співробітник Інституту археології НАН України Кирило Горбенко розповів, що в такому ж царському кургані, що на Миколаївщині, тільки в два рази меншому, Борис Мозолевський знайшов золоту скіфську пектораль.

«Як і в 2021-му році на дослідження кургану Висунської групи, так і 50 років тому на розкопки Товстої Могили на Дніпропетровщині також не планували виділяти гроші. Якби не наполегливість, авторитет, професіоналізм та інтуїція Мозолевського, не було би в України скіфської пекторалі - знахідки світового масштабу», - розповів Кирило Горбенко.

За словами Кирила Горбенка, цінність пекторалі, яку знайшов Мозолевський, не лише в тому, що вона золота. Це унікальний зразок античного ювелірного мистецтва другої чверті IV ст. до н.е. Пектораль цінна саме з точки зору зображень, які там зафіксували.

«Скіфи створили першу державність на території України. Письмових джерел про їхнє життя дуже мало. А завдяки пекторалі ми вперше змогли дізнатися про модель скіфського світогляду, їхню культуру, суспільний устрій. Тому якщо всеукраїнська археологічна експедиція з дослідження кургану Висунської групи не відбудеться через відсутність грошей, це призведе до непоправних втрат для археологічної науки», - сказав Кирило Горбенко.

Тетяна Бакоцька.



Немає коментарів: