вівторок, 5 травня 2020 р.

Коли зникне календарний принцип створення порядку денного?


З давніх часів (радянських) пішла в українських медіа традиція відзначати різні пам'ятні календарні дати. Ну там хтось народився, чи 100-200-350 років тому відбулось. В деяких редакціях ніколи не працювали люди, які пам'ятають як з'явилась ця практика.

Я був юнкором підцензурної молодіжної газети, тому маю свій досвід.

Практика постійних згадувань календарних дат не така вже й нешкідлива. Вона в першу чергу свідчить про ідеологічне керування виробництвом контенту. Бачили в кіно, що в помешканнях радянського народу скрізь висіли перекидні календарі? В них було на початку року 367 сторінок скільки днів у року + для технічної інформації про замовлення, наклад та типографію. Реклами не було, суцільна пропаганда радянського способу життя, та мислення. Кожний день ніс погоджений з ідеологічним органом набір фактів, корисних будівничому комунізму. Наприклад, про події Французької революції можна було довідатись, а про становлення капіталізму в США - зась. Про Маркса були згадки на сторінках радянських календарів, а про Єлизавету II - дзуськи! Так й споживали радянські люди з календарів тільки ту інформацію, що сформували для них редактори з партійних (ідеологічних) міркувань. Так диктатура повстала, та відтворювалась у нових поколіннях.

На робочих столах партійних та радянських керівників були трохи інші календарі (перекидні), але за змістом вони все одно мали те саме узгодження в Главліті (органу цензури)якій був під ЦК КПРС. В 1990 році, номінально прибрали статтю Конституції (6-ту) про виключну (керівну) роль партії комуністів. Але календарі на 1991-й рік були ще зі змістом узгодженим з ідеологією...

До чого я так багато уваги приділив папірцям старих календарів?

Та того, що радянська, та й "постсовєтська" журналістика була дуже схильна до "передруку" різного роду інфо приводів саме (!) з календарів. Ну там: перший ток ДніпроГЕСу, та супутник на орбіті. День народження Сталіна, та більшовицьких каральних органів. На кожний папірець з календаря знаходились дані (факти). Деякі редакції купували декілька (2-3-4) різних календарів. Так й формувався порядок денний більшості вітчизняних засобів масової агітації та пропаганди (ЗМАП).

Чому у минулому часі?

Хоча сьогодні паперових "відривних" календарів зі свічкою в руках не знайти, але придивиться уважніше. А може - прислухайтесь? Навіть на радіо, не кажу вже про текстові матеріали, чи телебачення - скрізь порядок денний "доформовується" з використанням фактів з різноманітних списків пам'ятних дат. Ліньки працювати репортером, збирати факти "в полі"? Відкрий календар та візьми звідти факт чи пам'ятну дату. В російському сегменті інтернету є навіть декілька сервісів - генерувальні спогади різних дат. Такий собі календар "перекидний"... Всі події, чи факти, персони про яких вирішили згадати (з чого?) були послу́жливо запропоновані редакторами календаря пам'ятних дат. Можна пошукати факти, які стануть більш доцільними для користувачів медіа, ніж спомин письменника Х, чи маршала У. Взагалі, все що стосується військової справи радянських часів, на 100% спотворено та заідеологізовано. Як на мене - чергове нагадування про перемогу у війні - виконання церемоніального танку за ідеологічним сценарієм. А його писав не вільний автор штибу Параджанова, а невідомий партійний солдат редактор видавництва "Политиздат" Попов.

Нащо?

Сьогодні вже мало хто відповість. Так завжди було.

А нащо спиратись на календар пам'ятних дат?

Ну щоб було чим "забивати" порядок денний чи "потрафити" комусь, зробити приємне, чи банально з великих лінощів.Попрацювали людини, підготували пам'ятні дати. А про що, та кого ми не дуже замислюємось... Нащо? Нам би...

В.Головченко.




Немає коментарів: