пʼятниця, 15 листопада 2019 р.

Протидія дезінформації: засвоєні уроки та майбутні кроки

Євросоюз використовуватиме позитивний досвід України в протистоянні гібридним загрозам, особливо в контексті виборів. Про це повідомили голова Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас та голова Групи підтримки України Пітер Вагнер під час конференції на тему "Дезінформація та кібербезпека під час виборів в Україні: засвоєні уроки та майбутні кроки", що відбулася в Києві 31 жовтня 2019 року.

Ця конференція стала прикінцевим етапом проєкту «Протидія кіберзагрозам та дезінформаційним кампаніям в Україні», що реалізується Естонським центром Східного партнерства (ECEAP) у співпраці з CybExer Technologies за підтримки ЄС.

Під час заходу відбулася дискусія щодо протидії дезінформації.

Експерт із медіа та стратегічних комунікацій Естонського центру Східного партнерства Ільмар Рааг презентував результати дослідження, що провели в рамках проєкту. Ільмар Рааг розповів:


Спілкуючись із журналістами Східних та Південних областей України на тренінгах із протидії кіберзагрозам та дезінформації, стало зрозуміло, що в цих регіонах є спільноти з різною ментальністю. Одна спільнота – це люди, які прихильно ставляться до України, патріоти української держави. Друга спільнота - це люди, які скептично та роздратовано ставляться до будь-якої влади. Вони говорять: «Я негативно оцінюю дії Кремля. Але й київській владі не довіряю». Це свідчить про те, що є чимало людей, які живуть у стані соціально-політичної невизначеності й тому необхідно шукати шляхи порозуміння на ґрунті спільних цінностей. Основна мета наших тренінгів не лише поділитися успішними практиками Естонії в протидії кремлівській пропаганді, не лише оцінити ризики поширення дезінформації в українському медіапросторі й виробити спільні напрямки роботи. Перш за все, ми прагнемо дати українцям відчуття нашої підтримки.

За словами експерта Ільмара Раага, одним із викликів є те, що в українських журналістів, які працюють у невеликих редакціях, немає часу займатися перевіркою фактів. Тому, на думку експерта, необхідно розбудовувати комплексну систему комунікації між різними групами суспільства: журналістами, місцевою владою, громадськими активістами та іншими. Ільмар Рааг зазначив:

- Коли експерти запитували журналістів: що вас і вашу аудиторію найбільше хвилює? Люди відповідали, що це не війна, до якої вже звикли, а соціальні питання. Тобто реальність, яку бачать люди, завжди перемагає пропаганду. Тому важливим чинником у протистоянні дезінформації є високий рівень життя громадян.

Учасниця дискусії, заступниця головного редактора видання StopFake Вікторія Романюк погодилася, що політична, психологічна та емоційна дезорієнтація українців є одним із найбільш негативних наслідків впливу пропаганди. Вікторія Романюк зауважила: 


- Людина схильна сприймати інформацію емоційно та раціонально. Але коли вмикаються наші емоції, то раціо вимикається. Тому емоційний заряд і використання психологічного фактора – це елементи системи, за якою працює дезінформація. Тобто, один із її векторів - це підтасування фактів, очевидна фактологічна брехня. Але є ще один важливий вектор - реакції людини на новину. Тому щоб повідомлення максимально вразило аудиторію, його емоційно забарвлюють. Фейк - це свідомо неправдива інформація, мета якої викривити певний факт, точку зору й штучно формувати в аудиторії ставлення до того чи іншого явища або події. Усі фейки кремлівської пропаганди, які ми проаналізували, побудовані таким чином, щоб вразити аудиторію емоційно, щоб спровокувати реакцію.

Вікторія Романюк розповіла, що фейки створюють на основі сюжетів, що пов’язані з базовими людськими потребами чи цінностями. Це здоров’я, добробут, культура, мова, традиція, мир та інші. Вікторія Романюк зазначила:

- Ці речі є важливими для мене, для вас, для багатьох людей. Тому саме цим і жонглюють пропагандисти. Легко маніпулювати, коли виникають емоції. Більшість фейків створюють на теми зубожіння, бідності в Україні, про медичну реформу попередньої влади. Це викликає певну реакцію. А з реакціями, з емоційною складовою працювати складніше, ніж спростувати неправдивий факт.

За словами медіа-експертки Вікторії Романюк, сплеск активних пропагандистських дій напередодні президентських та парламентських виборів був прогнозованим. Утім, експерти не очікували, що українці почнуть вірити неправдивим наративам із російських ЗМІ, які потрапили в український медійний простір.

Ми були здивовані, не лише тому, що чимало російських наративів активно транслювали в ефірі наших телеканалів. Проблема в тому, що українці, які недавно вважали, що це брехня, тепер повірили в це. Чому так відбувається ? Чому інтелігентні, освічені люди почали довіряти брехливій інформації? Тому що один і той же факт можна подати різними способами. І головна небезпека навіть не в тому, що цей факт викривляють. А в тому, що цими фактами добре жонглюють і маніпулюють.

На думку експертки Вікторії Романюк, в інформаційному полі України з’явилося багато гравців. Це і замовна аудиторія, яка відіграє велику роль у просуванні інформації, і журналісти, і блогери, і «лідери думок», які мають багато підписників, та інші. У зв’язку з цією тенденцією, змінилося ставлення до споживання інформації різних вікових та соціальних груп.

Вікторія Романюк зауважила:

- Ми тепер знаходимося в полі багатогранності різних точок зору. Ми, навіть, чуємо такі меседжі, що журналістика як така, вже нікому не потрібна, бо існує чимало інших шляхів, щоб донести точку зору політиків до аудиторії. Це свідчить про те, що всі ми потопаємо в інформації і з кожним днем все важче розібратися, де правда, а де ні.

Але якщо українські журналісти не будуть відстоювати правду, побудовану на фактах і доказах, тоді в нашої аудиторії не буде альтернативи тотальній брехні, яку транслює кремлівська пропаганда.

Тетяна Бакоцька.


Немає коментарів: