вівторок, 23 жовтня 2018 р.

Відчинені музеї - живі міста


Ми вже писали про експерименти, які почалися з приходом нового керівника в Одеському художньому музеї. Сьогодні в стінах цього старого дворянського «гнізда» продовжилася конференція «Музей і концепція відкритості». Музейники зі всієї країни приїхали за свій рахунок щоб познайомитись з напрацюваннями одеситів, обмінятися думками. Наше видання, завжди за відкритість, у всіх галузях життя, тому не могли «пропустити» таку знакову подію.
Перше, що кидається очі, коли починаєш гуглити
«галереї» в Одесі обов'язково буде саме Одеський художній музей. Не дивно. Гера Грудев, який веде цифрові комунікації музею використовує 4 основні інструменти для роботи з потенційними й актуальними відвідувачами. З них 2 - з екосистеми Google, "Форми" і "Мій бізнес". Instagram + і тактовні SMS з нагадуваннями, щодня «доставляють» інформацію (в т.ч. візуальну) майбутнім покупцям квитка в музей. Соціальна мережа фейсбук інформує про події в музеї понад 5 тис. передплатників сторінки.
Музей вчиться бути інклюзивним, наскільки це можливо в історичній будівлі, де немає ліфта а безбар'єрність поки - мрія. Але скоро з'являться нові сувеніри і аудіогід, а також запрацює відеоканал і навіть чат-бот з екскурсією по експозиції, телеграм-канал. Можна помітити що у музейних експозицій нинішнього року з'явилися дуже розумні експлікації, і взагалі в музеї, зі слів директора О.Ройтбурда мріють про написання історії сучасного образотворчого мистецтва. Але поки немає у вітчизняних музеях ставок «цифрових» співробітників, доводиться викручуватися.
Питання архаїчної структури управління і мізерного фінансування музейної справи, важливо ставити до порядку денного, щоб з'являлися нові музеї і форми власності не були «перешкодою» до фінансування. Місцевій владі не завадило б звернути увагу на музеї, як «магніти» приїжджих. Чому в США в музей однієї картини, наприклад, може з'їжджатися вся округа, а подивитися на художню колекцію, наприклад Миколаївського художнього музею В.Верещагіна не можуть туристи з Одеси? Віддувається за всіх - зоопарк!
А навіщо місту музей?
Олександр Ройтбурд розмірковував під час своєї лекції в рамках конференції і запрошував до продовження дискусії колег.
"Музеї затримались: університети, лікарні й театри вже навчилися працювати зі спонсорами, а не тільки бюджетом. А музеї? Неможливість інновації або хоча б змін - у наявності. Єдине що може «зрушити» вітчизняну музейну справа - диво!
Ніщо так не проектує майбутнє - як музей! Навіть новаторське кіно через 15 -20 років - архаїка
Музей - вічність! Це -акумулятор ...

Для трансляції смислів та амбіцій підходить музей, тим більше, що Україна молода держава, яка тільки «складає» традиції ідентичності. Своя збережена спадщина, дуже сильна протиотрута від імперського культурного диктату.
Ми бачимо в музеї - hub, концентратор. Припинити культурну деградацію в країні, бути фактором змін, а не філією товариства «Знання», де повинні проходити і дитячі події з елементами освіти. Музеї мають стати фактором життя міста, країни, громади. Музеї - основа ідентичності - сімейний альбом.
А давайте спробуємо ... іншого виходу у нас всіх немає!"
Чому б ні?!
Згадайте, яка «жива» картина маслом на полотні або акварель вас найбільше вразила в дитинстві? Коли ви були в музеї в своєму місті? Який експонат вам найбільше сподобался? Чому?
Музеї, хоч і люблять тишу, але відчинені і працюють для людей, змінюючи людей. У нової команди Одеського художнього музею є шанс зробити прецендент перебудови закладу в сучасний культурно-досуговий центр. Але, як відомо - час підкорюються тільки наполегливим.
В.Головченко.
Фото О.Ковальчук.


Немає коментарів: