воскресенье, 18 июня 2017 г.

В Україні досі не побудована система підтримки енергоефективності вжитловому секторі




Державне агентство з енергоефективності, міжнародні компанії Henkel, Danfoss і Rehau, та Громадянська мережа ОПОРА скликали вже третю зустріч Клубу Енергоефективності, що відбулась у Києві в приміщенні «Щастя-хаб». Тема цієї зустрічі - «Готуй сани влітку: що мають зробити українці, щоб впевнено зустріти новий опалювальний сезон?».Ключові експерти обговорили виклики опалювального сезону 2017 та загальний хід реформи ЖКГ.

Спільна позиція експертів – попри позитивні зрушення, зокрема, доступність «теплих кредитів», прийняття законопроекту про Фонд Енергоефективності, окремі приклади комплексної термомодернізації ОСББ та впровадження системи енергоменеджменту в ряді міст України, залишається чимало перепон, що заважають говорити про системну роботу над підвищенням енергоефективності у житловому секторі. Міський голова Славутича Юрій Фомічев назвав перспективу зустрічі з новим опалювальним сезоном «болісною» для більшості міст, однак додав, що «як завжди через героїчні зусилля впораємось».

Карел Хірман, експерт з енергетики, член стратегічної групи радників з підтримки реформ при Кабінеті Міністрів України зауважив, що без прийняття законів про комерційний облік та енергоефективність будівель Фонд Енергоефективності, який розроблявся як додатковий інструмент фінансування енергоефективних заходів для населення, не лише не зможе розпочати свою роботу, а й отримати фінансування від донорів.

Святослав Павлюк, експерт РПР, додав, що наразі непроясненим залишається питання фінансування Фонду Енергоефективності: «Спосіб наповнення Фонду за рахунок зекономлених субсидій за існуючих реалій, коли видатки на субсидії приходиться постійно піднімати, дає шанс заморити його голодом ще до початку роботи. Очікування на гроші ЄС як суттєвого донора Фонду, на мою думку є дивно-наївно перебільшеним. Така допомога швидше за все піде на формування і навчання апарату Фонду, а не на безпосередні заходи. При тому слід би планувати так, щоб Фонд був працездатним без усякої підтримки ЄС, бо його дяльність нам, а не ЄС потрібна».

Представник бізнесу, Микола Пасько, керівник департаменту об'єктної дистрибуції «Хенкель Баутехнік (Україна)» акцентував на тому, що при всіх зауваженнях, доступні фінансові інструменти та технології дозволяють поінформованим українцям вже сьогодні заощаджувати на комунальних платежах: «Зростання вартості комунальних послуг радикально скорочує термін окупності комплексної термомодернізації багатоверхівки. Для, прикладу, окупність робіт для багатоповерхового будинку по вулиці Братиславській, 12 (м. Київ) з 25 років впала до 7 - тобто зменшилась майже в чотири рази. Доступність урядової програми "теплих кредитів", міських програм сприяння енергоефективності та дотримання технології термомодернізації дозволяє активним співвласникам відчути ефект економії та підвищення комфорту за лічені місяці».

«В Україні досі не вирішено низку проблем ОСББ, - підсумувала ситуацію з перспективи «звичайних» українців Тетяна Бойко, координатор житлових програм громадянської мережі "ОПОРА", – наприклад, не прийнято законопроект, який визначає відповідальність забудовника за невчасну передачу технічної документації та іще один – який вирішує питання земельної ділянки багатоквартирного будинку. Іще одна невирішена проблема – «перекидка» коштів на «теплі кредити»: їх фінансування для фізичних осіб уже вичерпано, і прем’єр-міністр обіцяв виділення іще близько 300 мільйонів гривень, але минуло вже 3 місяці з часу обіцянок, а віз і нині там».


Комментариев нет: