вівторок, 11 квітня 2017 р.

Хто вбив Владислава Зубенка?

(уривок з книги «Постмодернізм», на роль поліцейського протоколу або матеріалів слідства не претендує)
Зубенко Владислав Віталійович – активіст Євромайдану, учасник Революції Гідності, член ВО«Свобода». Був поранений снайпером розривною кулею в живіт 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській, коли щитом прикривав поранених. Помер у лікарні 28 лютого 2014 року. За повідомленням очевидців, в хлопця, який вийшов захищати Майдан в лицарських обладунках та без зброї, вистрілили з автомату Калашникова.

Владислав Зубенко народився 22 квітня 1991 року в м.Харків. Відмінно навчався, писав вірші, брав участь в олімпіадах. З десятого класу очолював шкільне самоврядування. Займався благодійністю: їздив у дитячі притулки і влаштовував з однодумцями там свята для сиріт. Брав участь у програмах з пропагування здорового способу життя, був волонтером-скаутом YMCA
України, а також гравцем спортивної версії «Що? Де? Коли?» . З червоним дипломом закінчив Харківську залізничну академію. З-поміж усіх студентів, Владислав вирізнявся і високим рівнем національної свідомості. Працював на Південній залізниці, цікавився історичною реконструкцією, грав у чемпіонаті світу за збірну України в лицарських турнірах. Дуже любив читати, часом витрачав на книжки останні гроші.
Влад мав активну громадянську позицію і був членом ВО«Свобода». Разом з побратимами він щодня приходив на Євромайдан в Харкові. Після кривавих подій 18 лютого 2014 року в Києві, Влад зустрів побратимів на Харківському Євромайдані і повідомив їм про своє рішення їхати до столиці. Дорога до Києва зайняла 18 годин автомобілем, довелось об'їжджати блокпости і міліцейські кордони. На майдані Влад зміцнював барикади колесами, бруківкою, мішками з камінням. Спати доводилось де прийдеться. В одному з останніх записів в соціальній мережі Влад закликав усіх на Майдан: «Люди, люди... 10 тисяч на всю Україну знайшлося сміливців… Решта дивляться реаліті-шоу по ТВ. Вилазьте від комп'ютерів, на Майдан пройти можна!».
На кадрах з Інститутської зафільмовано, як Владислав Зубенко, Юрій Паращук, Євген Котляр, прикриваючись щитами, піднімаються вгору, щоб забрати поранених. Згодом всіх трьох харків'ян вбили. Першим загинув Юрій Паращук. Євген Котляр, який зазвичай ішов першим, був поранений у стегно. Коли медики робили йому перев'язку, снайпер дострелив його пострілом в шию. Влад Зубенко отримав кулю, закриваючи щитом і тілом ноші з пораненим, якого медики виносили сходами до готелю «Україна». В живіт Владислава потрапила куля від АК-74 (калібр 5,45 мм). Вона зачепила печінку, нирку, легеню і нервові закінчення хребта, пробивши діафрагму. Хто видавав бойову зброю з розривними кулями від АК-74 (калібр 5,45 мм), за чиїм наказом? Покарані? Мабуть і 15 діб не дали, а кіборгу Дуброву, свободівцю, як і Зубенко, вліпили 6 років в’язниці ні за що.



9 квітня 2017 року                                                             Грудініна Наталя Миколаївна.


Немає коментарів: