«Поиск нового межсекторного баланса»

24 января 2015 года в Киеве по системе методов «Технологии моделирования будущего» будет осуществляться поиск нового межсекторного баланса.
Ключевым вопросом моделирования станет поиск нового баланса между тремя секторами общества: бизнесом, властью и общественностью.
Майдан и последовавшая Революция разрушили старые правила взаимоотношений между тремя основными секторами. Новые правила только формируются и меняются практически ежедневно.
Как всегда, во время перемен наиболее эффективными оказываются те силы, которые лучше других сумеют встроиться в новые правила игры или даже вносят осознанную лепту в их создание.

В этих условиях главными вопросами выживания для множества структур (причем не только коммерческих, общественных и политических организаций, но даже целых общественных институтов) оказываются два:
- Какими станут новые правили игры в Украине уже через год-два?
- Кто, как и на сколько может изменить эти правила?

Кроме того, будет исследован вопрос внешнего влияния на украинские процессы. Главным образом, с позиции того, какие риски и возможности несет это влияние для каждого из участников.

Нові законодавчі ініціативи з приєднання до Міжнародного кримінальногосуду

Народні депутати повинні підтримати ініціативу збору підписів та якнайшвидшої реєстрації законопроекту по внесенню змін до Конституції України, який дозволить Україні ратифікувати Римський статут та стати членом Міжнародного кримінального суду, заявили сьогодні на прес-конференції у Києві правозахисні організації, серед яких Amnesty International, Євромайдан SOS та Центр Громадянських Свобод.
“Ратифікувавши Римський статут та приєднавшись до Міжнародного кримінального суду, Україна виконає свої міжнародні зобов’язання з прав людини та зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. А перспектива притягнення винних до відповідальності у Гаазі стане стримуючим фактором для недопущення воєнних злочинів і злочинів проти людяності у майбутньому”, -- сказала Тетяна МАЗУР, директор представництва Amnesty International в Україні.   
“Проте приєднання до МКС в жодному разі не звільнятиме Україну від розслідування порушень законів війни на сході, де триває міжнародний збройний конфлікт. Покарання винних є невід’ємною частиною вирішення будь-якого конфлікту”. 

Немеркнущие строки

Крим ядерний?

Кого берут в консультанты?

Сложные во многих отношениях времена требуют нестандартных решений. А как на них сподобиться, когда привык "лежать" на должности?! В украинском обществе после Майдана возникло такое  течение - "волонтерство". Ну там министру подсобить, мэру или даже начальнику Генштаба, да что уж там, Президенту подсказывать берутся активные люди. Ничего бы не было в этом плохого, если консультанты премьера были профессионалы и привыкли работать прозрачно повседневно, в том числе декларировать свои доходы прошедшие лет 5-6.
Вообще, институт советников, консультантов давно пора из "византийской" культуры перевести на современные рельсы в нашем городе, стране. Разработать положение о консультативном общественном совете и загодя публиковать темы, по каким мэр или сельголова ждет совета. А там глядишь, и последует реакция. Во всем разбираться ни один городской голова  не может.
Вопросов неразрешимых накопилось - вагон и тележка.
Опыт волонтерского "растаскивания проблем" только в министерстве обороны, который нарабатывают известные фэйсбучные герои David Braun и Co может послужить хорошей методической базой борьбы с системой. Только я не уверен, что этот эксперимент с заменой генералов на волонтеров можно повторить, например в МВД или министерстве науки и образования. Уж больно он коммисарщиной отдает...
Если мы хотим реальных перемен, а не косметического "пересаживания" действующих лиц, нужна системная и гласная работа в правовом поле с соблюдением существующих законов и заменой мешающих подзаконных актов. Очень важно, чтобы все консультанты того или иного выборного или назначаемого управленца отчитывались о своей работе, советах и

У пам’ять про Charlie

Статистика дуже тривожна. 61 загиблий. 70 загиблих. 74 загиблих. 47 загиблих. 44 загиблих. 74 загиблих.
Ці цифри відображають кількість журналістів, яких було вбито рік за роком, з 2009 по 2014. Загалом понад 1,100 загинули під час виконання своїх обов’язків починаючи з 1992 року – і це за дуже консервативними оцінками.
Charlie Hebdo та Франція сумують за вбитими 10 журналістами та 2 офіцерами поліції. Нажаль і без сумніву, це занадто для початку року. Коли вбивають журналістів, усе наше суспільство мусить відчувати себе пораненим. Чи цей останній напад нарешті змусить кожного прокинутись і зрозуміти, що напад на журналіста є нападом на нас усіх?
Шокуючий, фатальний напад на редакцію провідного Паризького сатиричного тижневика новин не є ізольованим інцидентом, а скоріше крайнім випадком жорстокої, часто насильницької реальності для тисяч професіоналів-новинарів у світі.
З розмов із журналістами і журналістками-новинарями у Ємені, Сирії, Іраку, Пакистані, Мексиці та незчисленних інших країнах зрозуміло, що шок та страх, якими сьогодні приголомшена Франція, усім їм дуже знайомі. Що цей напад, який стався у країні, яка бореться за свою мультикультурну ідентичність, і тим не менш прагне до віри у відмінності та розмаїття – свободу, рівність, братерство (liberté, egalité, fraternité) – є трагічним ударом для тих, хто шанує ці цінності.
Цей випадок вирізняє те, що клімат нетерпимості, який живить атаки на журналістів в усьому світі, тепер досяг серця Європейських редакцій.