У Львівській політехніці презентували книгу-дослідження відомої журналістки Тетяни Вергелес та доктора технічних наук Романа Дунця. Це історія про одну інтригу майже «білу пляму» української кібернетики — першу унікальну навчальну ЕОМ «ПУМА», що стала символом втрачених можливостей та неймовірного інженерного драйву 70-х.
50 років тому, коли персональні комп’ютери здавалися науковою фантастикою, на кафедрі ЕОМ Львівської політехніки під керівництвом Ігоря Вишенчука та за ініціативи Бенціона Швецького сталося технічне диво. Була створена «ПУМА-1» (Політехнічна учбова машина) — універсальний інструмент, повністю реалізований на інтегральних мікросхемах.
Це був фактично «пращур» сучасного ПК, на якому кілька поколінь студентів вчилися програмувати, коли в інших вишах ще рахували на логарифмічних лінійках.
П’ята річниця від початку повномасштабного вторгнення московії — це не просто календарна дата. Це точка зрілості для українського медіапростору. Якщо перші роки війни пройшли під знаком «інформаційного фронту» та виправданої мобілізаційної цензури, то сьогодні суспільне завдання журналістики трансформується: від трансляції надій ми переходимо до архітектури діалогу реальності.
Головний виклик сучасності — криза довіри до єдиних офіційних джерел. Суспільство, втомлене від стерильних новин, шукає правди у всій її складності.
Повернення стандартів: Журналістика має вийти з режиму «Єдиного марафону», повернувши в ефіри розмаїття думок. Об’єктивність сьогодні — це не зрада, а форма поваги до дорослого суспільства, яке здатне витримувати складні факти.
Україна традиційно приєднується до глобальної екологічної ініціативи «Digital Cleanup Day», що об’єднує ековолонтерів, громадян, бізнес і державні установи навколо розвитку екосвідомості та відповідального користування та поводження з цифровими відходами.
21 березня 2026 року громадян запрошують долучитися до онлайн-прибирання власного цифрового простору. Ініціатива спрямована на зменшення цифрових відходів, скорочення викидів CO₂, підвищення інформаційної безпеки та розвиток корпоративної соціальної відповідальності разом із найбільшим еко рухом країни Let’s do it Ukraine.
Підприємництво в умовах кризи — це не лише про прибуток, а й про вміння пояснити клієнту, чому послуга дорожчає, та як виживати, коли навколо «вимкнення». Сьогодні це знову стає більш ніж актуально. Як підприємець з досвідом "проходження" криз з 1993 року візьму на себе сміливість поділитись думками: як сьогодні робити комунікації з власним клієнтом.
Мета конкурсу: підтримка української мови, як основи національної ідентичності, популяризація її в суспільстві та мотивація до вдосконалення мовних знань.
📎Номінації:
• образотворчі роботи
• відеороботи
• фотокросинг «Сила слова»
• есе «Ода українському слову»
• мовні меми, та багато інших
ІІІ Південний фестиваль рідної мови відбувся у напівтемній але незламній. Ця подія об’єднала представників Херсона, Миколаєва та Одеси.
Фестиваль «Південь України разом: Одеса — Херсон — Миколаїв». Говорили про спільні виклики культурної політики та мову як ключовий інструмент збереження нашої ідентичності, деокупації та реінтеграції
Миколаївська молодь отримує все більше можливостей знайомитись та співпрацювати з народом Данії. Завітала до нашого міста Янні Естергор Нільсен нова очільниця Україно-Данського молодіжного дому у Києві. Зустріч провели англійською. Це не завадило миколаївську молодь питати про життя та переваги життя у Данії.
.png)
Ми пройшли шлях від розпачу до алгоритмів. Ми розібрали, як смартфон стає зброєю, як метадані перетворюються на вироки, і як байдужість світу лікується нашою прагматичною силою.
Сьогодні, у лютому 2026-го, ми фіксуємо: Україна — це нація-суб'єкт. Ми не чекаємо на історію — ми її пишемо.
Ти — не «постраждалий». Ти — акціонер глобальної безпеки.
В Одесі завершився відкритий всеукраїнський архітектурний конкурс на найкращий проєкт пам’ятника Лесі Українці з доброустрій прилеглої території. Перше місце отримала пропозиція авторського колективу на чолі зі скульптором Миколою Біликом: проєкт передбачає бронзову фігуру Лесі Українки на гранітному постаменті заввишки 4,7 метра та мінімальне втручання в існуюче планування скверу.
Конкурс тривав майже чотири місяці (з 29 вересня 2025 по 20 січня 2026 року). На нього, як повідомили в Одеській міськраді, надійшло 12 робіт від авторських колективів з Одеси, Києва та Рівного.
Нині ми відзначаємо 500 років від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького — постаті, без якої складно уявити українську історію.
Видатного полководця, який знищив московське військо під Оршею, сучасники порівнювали з найкращими стратегами античності. Проте крім вражаючих військових здобутків, князь Острозький заклав підвалини для формування нової української еліти.
Попри незвичний мороз в Одесі відбулсь яскрава акція усвідомлення ідентифікації. На заклик відомої культурно-просвітницької громадської організації "Вишиванковий Фест" відгукнулись співаючи творчі колективи та пересічні громадяни. Вулицями міста, дорогою до моря пройшли колядуючи. Співали різдвяних вертепних пісень.
