У Львівській політехніці презентували книгу-дослідження відомої журналістки Тетяни Вергелес та доктора технічних наук Романа Дунця. Це історія про одну інтригу майже «білу пляму» української кібернетики — першу унікальну навчальну ЕОМ «ПУМА», що стала символом втрачених можливостей та неймовірного інженерного драйву 70-х.
Технологічний прорив: ЕОМ третього покоління
50 років тому, коли персональні комп’ютери здавалися науковою фантастикою, на кафедрі ЕОМ Львівської політехніки під керівництвом Ігоря Вишенчука та за ініціативи Бенціона Швецького сталося технічне диво. Була створена «ПУМА-1» (Політехнічна учбова машина) — універсальний інструмент, повністю реалізований на інтегральних мікросхемах.
Це був фактично «пращур» сучасного ПК, на якому кілька поколінь студентів вчилися програмувати, коли в інших вишах ще рахували на логарифмічних лінійках.
Роман Дунець, співавтор книги та розробник:
«Робота над ПУМОЮ стала потужним фундаментом для створення згодом низки спеціалізованих комп’ютерних систем для космічних досліджень, авіації та морських комплексів. Це була школа, що сформувала світогляд цілого покоління».
Детектив з київським фіналом та московською тінню
Найцікавіша частина історії — загадкове зникнення розробки. Після успіху «ПУМА-2», яку планували випустити серією у 30 штук, машину за наказом профільного міністерства терміново вивезли зі Львова до Києва «на постійну виставку».
Там «ПУМА» просто розчинилася. Всі запити та спроби розробників з’ясувати долю винаходу десятиліттями впиралися в глуху стіну мовчання. Автори дослідження наголошують: у ті часи долю інновацій такого рівня не вирішували без прямої вказівки з Москви. Чи був це навмисний саботаж львівської інженерної думки, чи звичайна радянська халатність — залишається питанням для нашої «археології сенсів».
Чому ми пишемо про це зараз?
Ректорка Політехніки Наталія Шаховська та ексректор Юрій Бобало підкреслюють: нинішній успіх львівського ІТ-кластера (понад 300 компаній!) виріс не на порожньому місці. Його коріння — у таких амбітних проєктах, як «ПУМА».
Головні акценти публікації:
Ліквідація «білих плям»: Книга — це спроба зафіксувати правду, поки живі безпосередні творці ЕОМ (1972–1975 рр.).
Код довіри: Досвід того часу базувався на тісній взаємодії професорів та студентів. Студенти не просто «вчили матчастину», а були повноцінними конструкторами та монтажниками.
Інституційна пам'ять: Політехніка завжди була в епіцентрі світових винаходів — від електрифікації до ядерних розробок. ПУМА — важлива ланка цього ланцюга, яку не можна дати забути.
Якщо читач вчився в іншому інституті, а там відбувались дивні історії з винаходами студентів, викладачів - напишіть нам.
Навіть, якщо це було пов'язано з будзагонами - напишіть.
Немає коментарів: