середа, 9 березня 2022 р.

Навколоядерні маніпуляції ворога






Серед звинувачень на адресу України з боку Росії тематика ядерної зброї є головною темою у контексті так званої «демілітаризації». Ядерна зброя, за думкою російської влади, в Україні є. Ну, майже є. Проте, чітких доказів на підтримку таких заяв Росія поки що не надає. Але це дозволяє російським військовим захоплювати українські АЕС, законсервований Чорнобиль, обстрілювати Харківський фізико-технічний інститут.
Голова російського зовнішньополітичного відомства С.Лавров кожного разу наголошує, що в Україні збереглися ще радянські ядерні технології, а також засоби доставки подібної зброї. Тому Росія не може залишитись осторонь і не реагувати на цю реальну небезпеку.
Звинувачення України в тому, що вона має в своєму розпорядженні ще радянські ядерні розробки, а тому Росія не може не реагувати на цю реальну небезпеку, є натяком на новий перерозподіл світу. Формуючи образ Росії, як немов би відповідального члена міжнародного співтовариства, що відданий своїм зобов'язанням щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, голова МЗС Росії наголошує на тому, що ядерної зброї на території європейських країн не може бути. Тому пов’язану з цією зброєю інфраструктуру в Україні необхідно негайно знищити. Хоча це не заважає йому на ТК "Россия 24" говорити, що «ядерної зброї у НАТО немає, вона є у американців». (Див тут. https://www.youtube.com/watch?v=jpBvijZdoNE). Стає незрозумілим: якщо у НАТО немає ядерної зброї, то до чого тут Україна, яка не є членом НАТО, але яку звинувачують у наявності цієї зброї.
Цікаво те, що інформаційна розвідувальна російська мережа протягом останніх років в Україні працювала активно. Напрям ядерної тематики теж. Приміром може бути телеграмканал «ЗАЭС» (https://t.me/zaes_energoatom) – платформа т.зв. «харківських партизан», які немов би є робітниками Енергоатому. На 04.03.2022 має понад 4000 підписників. Спочатку канал видавав себе за неофіційний рупор міністерства енергетики України та мав нейтральну позицію. Теми були присвячені альтернативній енергетиці, радіаційному моніторингу, роботі енергоблоків АЕС в Україні. Мова публікацій: українська, російська. Здебільшого перепости з сайтів та інших каналів. Іноді можна знайти патріотичні дописи. Наприклад, від 22.04.2021: «Нашествие Путинских ботов на канал коллектива Запорожской АЭС, мы расцениваем как очередное проявление агрессии мокшанской ЭрЭфии и клятопутинского режима против Украины. Враг от злости плюётся ядом и пеной - значит, мы всё правильно делаем. Слава Украине!» (https://t.me/zaes_energoatom/512).
Наприкінці жовтня 2021 р. ця сторінка перестала видавати інформацію взагалі, а 28 лютого 2022 р., коли в Україні четвертий день вже велася війна, з’явилося повідомлення: «Ура! Этот день настал! Наши на ЗАЭС! Слава Русскому воину освободителю! Слава России!». Сьогодні ця сторінка насичена загальними проросійськими меседжами та розганяє паніку серед читачів. Хоча, іноді, є інформація і про ядерну зброю. Наприклад, інформація за 03 березня: «За даними Служби зовнішньої розвідки Росії, в Україні велися роботи зі створення ядерної зброї – Наришкін» (https://t.me/zaes_energoatom/679). Але крім звинувачень у бік МАГАТЕ, який начебто був в курсі розробок, ніяких доказів немає. І хоча голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив про відсутність будь-якої об'єктивної інформації, що підтверджує обвинувачення Росії на адресу України про нібито спроби розробити ядерну зброю (https://ua.interfax.com.ua/news/general/807036.html), претензії російської влади не втихають.
А поки українські захисники боронять наші землі, до Росії кілька днів тому приїжджав прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет. За підсумками зустрічі жодних заяв озвучено не було. Але. Не забуваємо, що поруч з Ізраїлем є Іран, ядерна країна, яка ось-ось має підписати ядерну угоду з країнами Заходу. І хтось цього дуже не хоче. Звідси звинувачення України у наявності ядерної зброї, є черговим засобом зірвати завершальну стадію переговорів, до яких вже можуть приєднатися і США.
Сьогодні ми всі є свідками нового перерозподілу світу. І сучасна геополітика вказує на те, що війна в Україні не є справою лише України.
Iryna Matsyshyna.


Немає коментарів: