неділя, 20 червня 2021 р.

Мільярд животворний




Податкова «амністія» не така вже й добровільна та може змусити середній клас додатково платити за свої статки

Передумови до появи законопроєкту про податкову амністію – прозорі й зрозумілі. Базуються вони на кількох цифрах. Перша – оцінка обсягу тіньової економіки (30–40 % ВВП). Друга – кількість неформально зайнятого населення, яке отримує доходи в конвертах (3,2 млн громадян, згідно з даними Держстату). Третя – це $50 млрд, які громадяни нібито тримають «під матрацами».
Мета «більшовиків», які нині перебувають біля керма податкової політики в Україні – «вивести з тіні» якомога більше з цих доходів, по дорозі наповнивши бюджет щонайменше на $1 млрд. При цьому ніхто не збирається вирішувати проблеми, через які ці мільярди опинилися в тіні й через які люди отримують зарплати в конвертах. Тобто знижувати ставки податків для тих, хто працює офіційно (натепер разом компанія і її працівник платять близько 40 % від зарплати державі і в різні фонди), а також унеможливити використання ФОПів великим бізнесом та спрощувати адміністрування податків.
З 1 вересня 2021 по 1 вересня 2022 всі громадяни України отримають можливість одноразово подати добровільну спеціальну декларацію, де слід зазначити наявні активи в Україні та за її межами, які були набуті за доходи, що підлягали оподаткуванню і декларуванню, проте податки з цих доходів не були сплачені та/або ці доходи не були задекларовані належним чином.

При цьому податкова не з'ясовуватиме джерел походження цих грошей, дані з декларації не можна буде використовувати в кримінальних справах тощо. Під «амністію» не потрапляють чиновники, які хоча б раз подавали декларації з 2010 року, а також ті, у кого доходи набуті внаслідок кримінальних правопорушень (як фіскали про це дізнаються, якщо не питатимуть походження грошей?)

Чи означає це, що людям із «білою» зарплатою можна закривати цей текст і спати спокійно? Сумнівно. Адже в голові треба тримати той факт, що обсяг набутих / наявних у вас активів має збігатися / не перевищувати обсяг отриманих доходів. А дані податкової бази сягають 1998 року. Якщо ви переконані, що всі відображені там зарплати за цей період повністю покриють вартість вашої квартири, машини та грошей на депозитах, цінних паперів, часток у компаніях – вам пощастило, тиснемо руку, ви сумлінний громадянин своєї країни.

Всім іншим, хто хоча б періодично отримував чи отримує доходи в конвертах – варто читати далі.
Які активи підлягають внесенню в декларацію?

До них відносять гроші (валюту чи гривні, в тому числі й кошти, вже розміщені на депозитах), нерухомість (зокрема, недобудовану), рухоме майно (автотранспорт, яхти, літаки, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо), цінні папери, частки в компаніях, права вимоги, інші майнові права, банківські метали тощо.

У законопроєкті вказано, що декларувати готівку не потрібно – але це маніпуляція. Насправді, якщо у вас в сейфі лежать гроші і ви захочете показати їх державі, перед внесенням в декларацію їх треба буде розмістити на спеціальному рахунку в банку.

Тут варто наголосити на несправедливості у ставленні законодавця до звичайних громадян та осіб, що подають електронні декларації (чиновники). Останні мають право декларувати готівку – чим регулярно користаються. І те, що в такий спосіб часто записують собі «резерви на майбутнє» (тобто кошти, яких не існує) – секрет полішинеля.

Натомість пересічні українці (попри те, що наявність готівки на руках не є кримінальним злочином і взагалі ніяк не забороняється) задля «легалізації» вимушені будуть фізично покласти її на депозити чи купити ОВДП (облігації внутрішньої державної позики). Тобто «домалювати» собі «запаси», як це робили протягом шести останніх років чиновники, не вийде. При цьому банки також будуть здійснювати заходи фінансового моніторингу, простіше кажучи – питати про джерела походження грошей на суму понад 400 тис. грн.

Доходи мають бути отримані до 1 січня 2021 року. Якщо громадянин не подав таку декларацію, автоматично вважатиметься, що в нього відсутні такі (незаконні) активи і він повідомив про це податкову. Отже, якщо згодом такі активи в нього виявлять – буде фактично вважатися, що він обманув державу.

Таким чином, повністю спростовується теза про «добровільність» декларування: і дія, і бездіяльність в даному разі ведуть до юридично вагомих наслідків.

До «пільгової» категорії активів, набутих без належної сплати податків, потрапляють квартира (чи декілька квартир загальною площею сукупно) до 120 кв. м, будинок (будинки) до 240 кв. м, нежитлове приміщення (або декілька) до 60 кв. м, один некомерційний транспортний засіб з об’ємом двигуна до 3 літрів та/ або вартістю менше 400 тис. грн. ($15 тис.), мотоцикл з об’ємом до 0,8 літра, а також будь-які інші активи сумарною вартістю до 400 тис. грн. Тут цікаво, що вартість житла – на відміну від вартості автомобіля – значення не має.

Якщо всі ваші активи вкладаються в ці ліміти, то декларацію в принципі можна не подавати – податкова (коли раптом виявить ці активи) вважатиме, що всі податки з них належним чином сплачені. Але якщо ви не подали декларацію, маючи більше, ніж в лімітах – ви автоматично порушник (Презумпція невинуватості? Індивідуальна відповідальність? Право приватної власності? Ні, не чули).

Цікаво, що цифра у 400 тис. грн жодним чином не мотивована, вона не прив’язана, як це зазвичай буває, до кількості прожиткових мінімумів чи мінімальних зарплат. Так, це межа здійснення заходів фінмоніторингу, але цей «місточок» якось мали б перекинути в законі або в пояснювальній записці. А так до цієї суми, а також до площі «пільгової» квартири / будинку чи літражу «пільгової» машини немає жодних економічних розрахунків.

Також із тексту незрозуміло: якщо у вас квартир більш як на 120 кв. м – то декларувати їх усі чи тільки «зайвий» метр? А як бути з нерухомістю, яка зараз в іпотеці та за яку виплачується кредит? І якщо тільки одна «одиниця» майна виходить поза ліміти – декларувати тільки її чи всі інші «одиниці» також?

Що означає формулювання «та/або», наприклад під час визначення «пільгової» категорії автомобіля – якщо машина дорожче $15 тис., але з двигуном менш як 3 л – її вносити в декларацію? Що робити, коли актив перебуває у спільній власності?

Мало того, що норми прописані неоднозначно, то ще й фактично держава в ручному режимі визначає, хто «вартий» того, щоб йому «пробачити» нелегальні доходи та куплене на них майно, а хто має сплатити «по повній».
Хто і скільки заплатить

І тут ми підходимо до найцікавішого. Це необхідність сплатити спеціальний одноразовий збір із задекларованого майна, яке не вписується в «пільгові» рамки. Це 5 % від вартості нерухомості, авто чи іншого майна, а також суми грошей на депозиті (6% при сплаті в розстрочку на три роки), 9 % від суми задекларованих грошей в іноземних банках, 2,5 % від номінальної вартості ОВДП, якщо декларант вирішить не класти готівку в банк на депозит.

Декларант муситиме документально підтвердити вартість внесених активів. Це може бути чек про купівлю, інше підтвердження вартості на момент купівлі або незалежна оцінка ринкової вартості. Наприклад, ви маєте підтвердити вартість машини. Є варіант показати чек з салону (якщо ви купували її новою) – але тоді розмір збору буде вищий.
Є ВАРІАНТ – ПРОВЕСТИ ОЦІНКУ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ, АЛЕ ЦЕ ВЖЕ СВОЇМ КОШТОМ

А є варіант – провести оцінку ринкової вартості, але це вже своїм коштом. Те саме – із ціною нерухомості, предметів мистецтва чи ювелірних виробів, ціна яких може суттєво коливатися від моменту купівлі. І це теж велике поле для зловживань, бо хто ж захоче оцінювати свої активи в суму, з якої слід сплатити додатковий податок «з повітря».

На горизонті замайоріла монополія спеціальних оцінних компаній, які будуть призначені «оцінювати майно з метою оподаткування».

Якщо податкові органи виявлять незадекларовані активи, то доведеться заплатити штраф як за «звичайне» ухилення від сплати податків + донарахування податку за ставкою 18%. При цьому під більший ризик потраплять саме ті, хто декларацію подаватиме, адже протягом 60 днів після цього вона підлягає камеральній перевірці (це означає без виїзду до декларанта) фіскальними органами з можливістю запитів у реєстри. Якщо ж ви декларацію не подавали, то коли до вас прийде і в який спосіб діятиме перевірка – невідомо.

Але якщо ви активіст чи журналіст, який критикує владу чи місцеву податкову, то ви без сумніву кандидат № 1. Будь-яка нечіткість у законі легко використовується керівними політиками для репресій опонентів.
Як це працюватиме (припущення)

Оскільки в законопроєкті багато двозначностей, неможливо точно спрогнозувати, як саме працюватимуть конкретні механізми. Тому спробуємо змоделювати / припустити, якою буде ця історія на практиці.

Для прикладу візьмемо умовну родину Петренків, у якої є квартира на 60 кв. м, автомобіль Volkswagen Golf 2018 року випуску, $20 тис. заощаджень в банку або в сейфі (за даними Фонду гарантування вкладів, таких громадян, чиї депозити перевищують 500 тис. грн, наприкінці 2019 року було понад 100 тис., зараз їх може бути більше).

У Петренків були різні часи, і не завжди вони отримували зарплату офіційно. Тому підтвердити походження всіх коштів не зможуть – потрібно подавати декларацію. Квартира підпадає під «пільгові» параметри, її не вносимо. Автомобіль на профільних сайтах можна знайти за $16 тис. – треба буде зробити оцінку, але заплатити за машину державі доведеться щонайменше $800. Це при тому, що купуючи машину, ви автоматично сплачуєте чималий податок. Наприклад, як свідчить калькулятор розмитнення, при ціні ввезення $16 тис. нове авто 2021 року вам обійдеться у $22 512, різниця — $6 512 вже пішла в бюджет та інші державні фонди.

Із заощаджень – якщо Петренки вирішать їх перекласти в ОВДП – «податок» становитиме приблизно $500. Таким ось нехитрим способом не найбагатша родина середнього достатку поповнить бюджет України на $1300.
НЕ НАЙБАГАТША РОДИНА ПОПОВНИТЬ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ НА $1300

Щоб уникнути щонайменше плати за готівкові / депозитні накопичення, можна було б розділити депозит на дві частини – між чоловіком і дружиною. Але це якщо накопичення на кожного становлять менш ніж $15 тис. Так само в теорії можна зробити із правом власності на квартиру – якщо її площа перевищує 120 кв. м.

Змодельована вище ситуація – це грубі припущення. Цілком можливо, що згодом буде роз’яснення від податкової, як конкретно і кому заповнювати декларацію. Проте низький «поріг входу» в «ризикову категорію» потенційних платників спеціального «амністійного збору» показує, що необхідність подачі декларації / сплати податку / або, як альтернатива, нараження себе на небезпеку майбутнього виявлення активів і сплати з них 18 %, значно розширює «цільову аудиторію» ухваленого законопроєкту.

З іншого боку, багато «дрібних» декларантів ставитимуть під велике питання якість адміністрування і перевірок з боку податкових органів.
Як би мало бути

Наголошую, що цей закон ухвалюють у часи, коли чимало родин переживають скрутне становище, втративши доходи в часи пандемії. А пандемія в Україні досі не подолана: можливі й наступні локдауни. Чимало країн світу підтримують своїх громадян, роздаючи фінансову допомогу – а Україна хоче обкласти новими податками!

Податковій амністії в будь-якому її форматі має передувати розробка нового стандарту податкової системи. Грубо кажучи, щоб після того, як всі «обнуляться», був стимул платити податки чесно. Це має бути або зниження їхнього розміру, або побудова нової прозорої системи витрачання податків, що суттєво підвищило б довіру громадян до державних інституцій. Краще, звісно, зробити і одне, й друге. У нас же таким «стимулом», схоже, стане створення Бюро економічної безпеки без жодних інших позитивних змін.

Тіньова економіка повинна бути визнана тим, чим вона є насправді – буфером, який захищає людей від падіння під час кризи, невіддільним наслідком фіскальної політики держави, яка проводилась протягом останніх 30 років. Дуже зручно перекласти відповідальність із урядів, що не спромоглися створити умови для сплати податків, або й навіть податківців, які закривали очі на численні ухилення – на людей, які в більшості випадків вимушено мусять отримувати зарплати в конвертах, бо іншої альтернативи у них просто немає. Ще й змусивши їх за це заплатити.

З іншого боку, досвід податкових амністій інший країн показує, що після таких «аукціонів нечуваної щедрості» із можливістю заплатити податки за зниженою ставкою багато сумлінних платників замислюються, чи не написано в них на лобі слово «лох» і чи не варто їм дочекатися наступної амністії, щоб оббілитися в трохи дешевший спосіб.

Тим більше, всі бачили приклад з євробляхами, коли сумнівні платники заплатили мито в бюджет, а найнахабніші викричали собі суттєву знижку.

Поки сім'ї Петренків платили по тисячі-другій доларів зарплати в конвертах, Рінат Ахметов безкоштовно на початку 2010-х отримує у свою власність низку ТЕС, Ігор Коломойський виводить за кордон 5 млрд доларів вкладів із банку Приват. Про повернення цих активів у законі не йдеться, а справ у судах ми не бачимо.


Немає коментарів: