Голова благодійного фонду Максима Рильського «Троянди й виноград», правнук Тадея Рильського Максим Георгійович Рильський розповів кореспондентам Суспільного, що в Постанові Верховної Ради України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році" ця дата є в переліку найважливіших подій, які відзначають на загальнодержавному рівні з метою збереження національної пам’яті.
Тадей Рильський був також просвітником, народознавцем, економістом, правозахисником, публіцистом, меценатом. Син польського аристократа та княгині Дарії Трубецької, зневажливо прозваний шляхтою «хлопоманом», близький друг Миколи Лисенка й Володимира Антоновича, став одним зі стовпів Старої Київської громади. На мою думку, Тадей та його побратими – предтеча Української революції 1917-1921 років.
За словами правнука ювіляра Максима Рильського, деякі з наукових праць Тадей Рильський присвятив подіям, що відбувалися на Півдні України. Ці матеріали опублікували в книзі «Тадей Рильський. В житті ніколи неправді не служив».
Доктор політичних наук, завідувач кафедри політичних наук факультету політичних наук Чорноморського національного університету імені Петра Могили Микола Іванов розповів, що в цій книзі вперше опублікували ґрунтовні практично-економічні погляди Тадея Рильського. Зокрема, щодо ведення господарства на Півдні України в контексті змін, що відбувалися в господарчому житті. Наприклад, Тадей Рильський зазначає: «… Громадські пасовиська по одкритих місцях зникають, в стернях через інтенсивнішу культуру все більше зникає самородна рослинність, штучний травосів є конечною потребою; починається штучне розведення лісів. Те що було виключно даром природи, стає продуктом людської праці й набуває такого ж характеру, як і всі інші речі, що припускають, на думку селянства, приватну власність…».
Також у книзі опублікували брошури «Про Херсонські заробітки», які Тадей Рильський написав у 1897 - 1898 роках. За словами доктора політичних наук Миколи Іванова, ці роботи є унікальними. Бо Тадей Рильський першим розглядає й аналізує нові відносини, що ґрунтуються на використанні людей, як найманої робочої сили. Брошури автор розробив, щоб допомогти сезонним заробітчанам, які їхали в Херсонську губернію до складу якої входила територія Миколаївської області.
У брошурах є детальна карта Херсонської губернії, інформація про всі заробітчанські маршрути, всі робочі ринки та вартість проїзду до них із Київської губернії, розцінки на «робочі руки» за восьмилітній період тощо: «Чимало народу (близько ста двадцяти п’яти тисяч) їде щороку на заробітки в Херсонську губернію. Їдуть з Київської й Полтавської губерній, з Подільської й Чернігівської… Багато дечого треба б зробити для того, щоб люди добре знали, де й коли потрібна їхня праця й скільки за неї можна взяти, щоб не зривались з місця без потреби, або навпаки, не залежувались на місці, коли поблизу збивають плату, як на сміх, а на стороні можна гарно заробити. Доки те буде, коли сильні світу сього стануть помагати робочим людям, треба самим за себе думати. Треба хоч здебільшого знати, про теперішні заробітки в Херсонській губернії, про те, в яких місцях і як наймають там робочих, як пройти або проїхати в ті місця, що воно коштує, де можна в дорозі за дешеві гроші мати здорову і теплу харч, де пораду лікарську для недужого і таке інше. Задля такої поради, для тих, що йдуть або думають іти на заробітки в Херсонську губернію, і зложено сю книжечку...».
Доктор політичних наук Микола Іванов зазначив:
Ці брошури й досі є цінними для миколаївців, бо Тадей Рильський розмістив достовірну інформацію про чимало населених пунктів нашого краю. Наприклад, зазначає, що в Мостовому (нині - Доманівський район) знаходився один із найбільших робочих ринків Півдня України: «Це місце, де заробітчани договорюються з економіями чи з іншими хазяїнами. Од Мостового до Березівки (нині – Одеська область) 25 верстов. Торги бувають там неділями. Одної неділі в Мостовому, другої – в Березівці. У ті торгові дні наймають там чимало робочих…». Переконаний, що інтелектуальна спадщина Тадея Рильського є проявом дієвої любові до України. І тому це той інструмент, що сприяє консолідації суспільства.
Тетяна Бакоцька.
Немає коментарів: