вівторок, 22 вересня 2020 р.

Перспективи вакцини від COVID-19?

Перші офіційно схвалені до масового використання вакцини від коронавірусу можуть з’явитися вже наприкінці жовтня. Тексти розповідають, як вони діють, яким чином їх розробляють, і хто першим отримає до них доступ.


У ВООЗ стверджують, що лише вакцина може лікувати коронавірус. Це правда?


Ні – у тому сенсі, що вакцина – не ліки, вона сама по собі не знищує вірус і не протидіє негативним наслідкам його впливу на організм. Мета вакцини інша: заздалегідь запустити в дію імунний захист організму, навчити його швидко реагувати на молекулу вірусу та знищувати його. Для цього в тіло вводять субстанцію, пов’язану з вірусом чи бактерією (так званий антиген) – це може бути менш патогенний його штам, ослаблений чи вбитий мікроорганізм або ж частина його генетичного коду. У відповідь організм виробляє антитіла – протеїни, які поєднуються з антигенами і внаслідок цього або самостійно руйнують патоген, або маркують його для атаки іншими агентами імунної системи. Тобто, вакцинований організм по суті лікує сам себе.


Модель вірусу Ковід-19

Але ж кажуть, що ефективність вакцинації сумнівна?


Сумніви в ефективності вакцин – такий самий прояв невігластва, як віра в пласку Землю чи у чіпування людей через випромінювання мобільних телефонів. Завдяки вакцинам людство подолало або мінімізувало загрозу низки страшних хвороб, що врятувало мільйони життів.

До речі, з винайденням вакцини пов'язаний і найбільший наразі успіх вакцинації – повне знищення натуральної віспи. Ця вірусна хвороба супроводжувала людство з найдавніших часів. Лікарі минулого вважали її гіршою за чуму: «чорна смерть» приходила періодично і потім зникала, а віспа залишалася постійно. У німців було прислів'я: «Віспа та кохання нікого не оминуть». Від віспи у 18-му столітті помирав кожний восьмий інфікований, а серед дітей – кожний третій. А у тих, хто вижив, на тілі й обличчі залишалися шрами від віспових виразок. Фраза «рябий хлопець» нічого не значить для нашого сучасника, а сто років тому всім було зрозуміло, що йдеться про хлопця, обличчя якого спотворене віспою. Доходило до того, що в народі надавали перевагу дівчатам-нареченим, які вже мали сліди від віспи. Віспою не хворіли повторно, тобто, їм уже нічого не загрожувало, а от красуня, яка майже напевно захворіла б у майбутньому, могла через це стати потворною до невпізнання.

Рятівником людства від віспи став британський лікар Едвард Дженнер. Він звернув увагу, що віспою хворіли також і корови – але доярки, які від них інфікувалися, переносили недугу значно легше і без властивих віспі виразок. У 1796 році Дженнер виконав першу публічну вакцинацію –заразив 8-річного хлопчика вістовими виділеннями з руки доярки, яка заразилася від корови Квіточки. Процедура виявилася успішною, а латинське слово «vacca» (корова) дала назву методу вакцинації. У 1980 році ВООЗ офіційно заявила, що вірус натуральної віспи був остаточно знищений у всьому світі. Зараз дітей від віспи не щеплять – в цьому просто нема потреби.
Але ж вакцину розробляють роками, а вакцинація може тривати десятиліттями. Звідки ж заяви, що вакцина від Ковід-19 з’явиться швидше?

Справді, вакцину від коронавірусу людство створює безпрецедентно швидкими темпами. До цього найменший проміжок часу між виявленням хвороби та появою вакцини становив чотири роки. Натомість вакцина від коронавірусу може бути схвалена для застосування менше ніж через рік після першого зафіксованого випадку інфікування коронавірусом у китайському місті Ухань у грудні 2019-го. Такі нечувані раніше темпи стали можливими завдяки двом чинникам. По-перше, влада провідних країн світу санкціонувала максимально швидку розробку вакцини (зокрема, дозволила комбінувати дві стадії випробувань) і фінансово підтримала цю динаміку. А по-друге, на протидію епідемії Ковід-19 людство кинуло увесь потенціал біотехнологій.

Різноманітність підходів, застосованих до створення вакцин від Covid-19, дійсно вражає. В основі будь-якої вакцини лежить вірусний геном, який спричиняє імунний відклик. Це може бути слабший штам вірусу (як у випадку з вакцинацією від віспи), навмисне ослаблений чи убитий вірус, або ж генетично модифікований – він може проникати в клітину, але не здатний там розмножуватися.

Компанії, які працюють над вакциною від коронавірусу, використовують різні підходи. Так, Sanofi розробляє вакцину на основі вірусних протеїнів – виробляють генетично модифіковані віруси, вирощені в клітинах комах. Merck використовує ослаблений вірус кору з вбудованою генетичною послідовністю Ковід-19. Канадська Medicago вилучає вірусні гени з листків тютюну. Вчені заражають клітини рослин, генетично модифікований вірус розмножується, потім його вилучають. AstraZeneca та Johnson & Johnson застосовують генетично модифікований аденовірус (один із групи ГРВІ) – це один із найбільш перспективних «носіїв» чужого генома у так званих векторних вакцинах. У «дикому» вигляді аденовірус спричиняє у людей респіраторну інфекцію. Генетично модифікований аденовірус із вбудованою послідовністю Ковід-19 не здатний розмножуватися, але при цьому ефективно проникає в клітини і спричиняє імунну реакцію.
ОДНУ З ПОТЕНЦІЙНИХ ВАКЦИН ПО СУТІ «ДРУКУЮТЬ» НА БІОТЕХНОЛОГІЧНОМУ ПРИНТЕРІ

Однак найбільш перспективні технології створення вакцини взагалі не пов’язані із вирощуванням вірусної культури. Вони базуються на штучно синтезованих фрагментах РНК вірусу Ковід-19. Попри те, що ці «надруковані» генетичні послідовності не є вірусом, вони так само здатні викликати імунну реакцію. При цьому, виробляти їх значно швидше і простіше: вакцину по суті «друкують» на біотехнологічному принтері. Слід зазначити, що це наднова технологія – в такий спосіб ще не створили жодної вакцини, і запобігання Ковід-19 має стати першим випадком застосування цього типу щеплень.



Матрична РНК


І коли може з’явитися перша масова вакцина?

Наразі найоптимістичніші прогнози – це кінець жовтня 2020 року. Саме цей час називають, хоч і дуже обережно, два виробники, які найдалі просунулися по шляху створення та випробування вакцини – Moderna та Pfizer/BioNTech. Обидві використовують технологію "матричної РНК" (mRNA) – тієї самої "надрукованої" генетичної послідовності, пов'язаної з вірусом. І обидві зараз здійснюють випробування на десятках тисяч людей. Остаточні результати цих випробувань мають з'явитися наприкінці жовтня. Попередні є вже: і хоч про дані повідомляють скупо, вони вселяють надію.

Слід розуміти, що максимально швидка поява вакцини є не лише медичним, але й політичним питанням – особливо в США, де станом на третю декаду вересня заразилися понад 7 мільйонів громадян, і двісті тисяч із них померли. Для президента Трампа, який балотується на другий термін, а вибори будуть у листопаді, поява вакцини є найпотужнішим аргументом для електорату підтримати саме його. Відповідно, він обіцяє появу вакцини ще до виборів, а обсяги, достатні для повної вакцинації всіх американців, – до квітня 2021 року. І навпаки, відсутність вакцини лише підкреслить невдалу політику чинного президента щодо протидії епідемії. Тому його опоненти постійно наголошують, що швидка поява вакцини неможлива – у цих заявах теж потрібно враховувати політичну складову.
А що буде, якщо «швидка» вакцина, яку зараз створюють, виявиться неефективною або навіть шкідливою?

Насправді у світі триває робота не над однією вакциною, і навіть не над десятками. За даними ВООЗ, понад 170 вакцин від коронавірусу перебувають на різних стадіях випробувань. Перевірка ефективності та безпечності вакцини є найскладнішою і найвідповідальнішою задачею.

Тестування включає чотири стадії. На нульовій, або доклінічній, прототип вакцини перевіряють на тваринах – чи викликає вона взагалі імунну реакцію. Щеплення людей починаються на першому етапі – мала група здорових добровольців отримує різні варіанти та різні дози вакцини. Мета – визначити, у яких випадках імунна реакція є найоптимальнішою, і відстежити побічні реакції на щеплення – наскільки воно є безпечним.

Друга стадія є продовженням першої: кількість вакцинованих зростає до сотень, і до них включають представників різних вікових груп – у тому числі й дітей і літніх людей.

На третій, остаточній стадії, вакцинування поширюється на десятки тисяч осіб – різного віку, статі, соціального статусу, стану здоров’я тощо. Половина з учасників випробувань отримує вакцину, інша половина – так зване плацебо, нейтральну субстанцію. Медики, які виконують щеплення, не повинні знати, що саме вони колють пацієнтам. Основна мета цього етапу – визначити, чи справді люди, які отримали «справжнє» щеплення, отримали захист або стали менше інфікуватися коронавірусом – порівняно з контрольною групою осіб, які отримали плацебо. Крім цього, під час третьої стадії виявляються рідкісні випадки негативних побічних реакцій. Якщо щеплення призвело до суттєвого погіршення здоров’я когось із учасників, тестування призупиняється. Так сталося, наприклад, із вакциною AstraZeneca, коли у двох жінок виявили ознаки запалення хребта, що могло бути свідченням небезпечних побічних ефектів. Утім, перевірка показала, що в обох випадках хворобливий стан був не пов’язаний із вакцинуванням, і випробування вже відновили.



РНК-принтер компанії Curevac


І все ж – як визначити, що вакцина працює?


Спочатку компанія, яка перевіряє вакцину, прищеплює її десяткам тисяч людей. У випадку Moderna це 30 тисяч осіб у США, у Pfizer/BioNTech теж було тридцять тисяч, але у вересні кількість учасників випробувань вирішили збільшити до сорока чотирьох тисяч. AstraZeneca, яка вела масштабні випробування в Британії, Бразилії та Південній Африці, в другій декаді вересня теж розпочала тести у США на тридцяти тисячах волонтерів.

Вакцини прищеплюють двічі з проміжком у 28 днів – це дає змогу створити сильніший імунітет, ніж за «природного» подолання хвороби Ковід. А потім організатори тестувань відстежують, скільки людей, які пройшли вакцинування, захворіли на Ковід-19. При великомасштабних випробуваннях для отримання висновків достатньо від 150 до 175 інфікувань. Moderna, наприклад, планує мати попередні результати після 53 інфікувань, потім після 106, і остаточно – після 150.
І який відсоток означатиме ефективність вакцини? І чи можливий стовідсотковий захист?

Навряд чи. Але слід розуміти, що ефективність вакцин, які регулярно використовуються зараз, теж є різною. Скажімо, вакцина від кору захистить 95-98% щеплених нею людей. А вакцина від сезонного грипу має ефективність 20-60%. За оцінками American Journal of Preventive Medicine, ефективність вакцини від Ковід-19, за якої заходи із соціального дистанціювання будуть непотрібними, має становити 60% у випадку стовідсоткової вакцинації населення США, і 70-80% – для, відповідно, 75 та 60 відсотків населення. Втім, управління з контролю за продовольством та медикаментами США заявляло, що схвалить використання вакцини з ефективністю в 50, а можливо, навіть 30 відсотків.
ВАКЦИНА НЕ ДАВАТИМЕ 100% ЗАХИСТУ, ТА ЦЕ Й НЕПОТРІБНО
Чи відомо вже, якою буде вартість вакцини?

Певні висновки щодо цього можна зробити з інформації про закупівлю 100 мільйонів доз вакцини Pfizer/BioNTech урядом США за 1,95 мільярдів доларів. Таким чином, одна ін’єкція коштуватиме близько 20 доларів, а вакцинування двома дозами – сорок. Окремі витрати пов’язані з логістикою: доведеться транспортувати на тисячі кілометрів препарати, які потребують особливих умов зберігання та спеціальних шприців. 16 жовтня федеральна влада США оприлюднила стратегію розподілу та постачання вакцини – з обіцянкою, що протягом перших 24 годин після офіційного схвалення вона вже буде в центрах щеплення. При цьому вартість і вакцини, і її транспортування буде для громадян безкоштовною. Можливо, що їм доведеться заплатити за процедуру уколу.
Хто першим у світі зможе отримати щеплення від Ковід-19?

Якщо не брати до уваги китайську експериментальну програму щеплення військовослужбовців (China National Biotec Group заявила, що докази, отримані від використання за схемою нагального щеплення її вакцин від нового коронавірусу, свідчать про їхню повну ефективність), яка триває ще з літа, а розглядати лише Захід, то, найімовірніше, першими вакцину отримають американські громадяни. Втім, попри зусилля влади США із максимального пришвидшення процедури вакцинування, всі й відразу не зможуть її отримати.
НАВІТЬ У США ВСІ Й ВІДРАЗУ НЕ ЗМОЖУТЬ ОТРИМАТИ ВАКЦИНУ

Першими в черзі будуть медики, інші працівники галузей, які перебувають у зоні ризику, а також люди, для кого інфікування Ковід-19 може спричинити найтяжчі наслідки. Втім, всі без винятку американці точно не вишикуються в чергу за вакциною. За даними соціології, близько 40% громадян США взагалі не збираються щепитися від коронавірусу. У будь-якому випадку, є висока імовірність, що вже на початку 2021 року в США доступ до вакцини матимуть усі, хто захоче прищепитися.

А яка ситуація в Євросоюзі?


Тут темпи офіційної авторизації вакцини можуть виявитися довшими, ніж у США, але не суттєво. Країни ЄС, для яких американський "виборчий чинник" не діє, підходять до питання її масового схвалення обережніше. Але особливо зволікати не збираються: масове вацинування має розпочатися до кінця 2020 року. Імовірно, основним виробником стане все той же тандем Pfizer/BioNTech, де BioNTech – німецька компанія. Виробник веде з Єврокомісією переговори про постачання 200 мільйонів доз вакцини BNT162 – тієї самої, яка зараз випробовується в США. Аби збільшити виробничі потужності, BioNTech придбала у швейцарського фармгіганта Novartis фабрику в Марбурзі, Німеччина. Після переобладнання вона в першій половині 2021 року має вийти на потужність у 750 мільйонів доз вакцини на рік.

Британсько-шведська AstraZeneca, яка теж дійшла до третього етапу випробувань, обіцяє Євросоюзу 400 мільйонів доз. У разі невиявлення нових випадків побічних явищ ця вакцина може стати доступною вже наприкінці жовтня. Французька Sanofi працює над відразу двома видами вакцин – "швидкої" на основі матричної РНК та "традиційної", на основі генетично модифікованого вірусу – по цій же технології компанія вже випускає вакцину від грипу. 18 вересня вона уклала з ЄС контракт на постачання 300 мільйонів доз.

Ще один перспективний новачок – німецька фармацевтична компанія CureVac. Вона також застосовує технологію "матричної РНК". Наразі компанія здійснює перший етап випробувань: дві дози щеплення отримали 200 здорових пацієнтів у Німеччині та Бельгії. Поки що результати дають надію, і якщо вони виявляться успішними, CureVac запустить комбіновану другу/третю стадію тестів орієнтовно в листопаді. Масове постачання має розпочатися до середини 2021 року. У компанії обіцяють, що доза коштуватиме від 10 до 15 євро. Зараз експериментальний препарат потребує заморожування для зберігання і перевезення, але у CureVac хочуть для остаточного варіанту забезпечити стандартні для більшості вакцин умови зберігання – при температурі від 2 до 8 градусів.

Цікаво, що до створення вакцини CureVac долучився відомий підприємець Ілон Маск. Німецька компанія з промислової автоматизації Grohmann розробляє компактний біореактор для синтезу РНК – "генетичний принтер", який дозволятиме за кілька тижнів виробляти понад 100 тисяч доз вакцини. При цьому пристрій буде мобільним: його можна буде встановлювати в дослідницьких центрах або в осередках епідемічного спалаху.

А ще з CureVac пов'язаний черговий скандал у стосунках між США та Євросоюзом. У березні газета Welt am Sonntag написала, що високопосадовці адміністрації Трампа пропонували керівнику компанії продати технологію вакцини від Ковід-19 і перевести роботу в США – в обмін на ексклюзивні права на її використання. І в США, і в компанії заперечили це повідомлення – однак гендиректор подав у відставку, а влада Німеччини в травні запровадила законодавчі зміни, які унеможливлювали продаж іноземцям компаній, пов'язаних із охороною здоров'я. Зрештою, CureVac на переговорах із Євросоюзом пообіцяв забезпечити країни ЄС 225 мільйонами доз своєї вакцини, і ще 180 мільйонів виробити за додаткової потреби. І отримав натомість фінансування на сотні мільйонів євро.

Читайте також: Науковець, який судиться з Текстами, нещодавно отримав від українського уряду 10 млн грн гранту на розробку вакцини від Ковіду

Таким чином, наразі Євросоюз домовився з фармкомпаніями про таку кількість доз, якої з запасом вистачило б для повного вакцинування усього 500-мільйонного населення Євросоюзу – навіть із урахуванням дворазового щеплення. І це дає шанс на порівняно швидкий доступ до вакцини також і Україні.

Коли вакцина з'явиться в Україні?


Ми наразі розраховуємо придбати в 2021 році 7,5 мільйонів доз, і кошти на це вже передбачені в бюджеті. Але з жодною з перерахованих вище фірм Україна не укладала угод – принаймні, повідомлень про це не було. Ми розраховуємо на ООНівську програму для, умовно кажучи, для "бідних і нездалих". Йдеться про програми COVAX під егідою Всесвітньої організації охорони здоров'я.


Ролик ВООЗ із поясненням програми COVAX


Згідно з програмою, понад 70 розвинених країн світу гарантували, що не "нагромаджуватимуть" вакцину лише для себе, але забезпечать доступ до неї бідніших держав, і навіть профінансують закупівлю. Трамп демонстративно відмовився від участі в програмі COVAX – мовляв, ВООЗ танцює під дудку китайців, і взагалі, America first. Тобто, основні шанси України на отримання вакцини пов'язані саме з Євросоюзом. Ну або українські дипломати проявлять вищий пілотаж і домовляться зі США про адресну підтримку не в рамках COVAX. Що ж до повідомлень про якесь власне виробництво українських вакцин від коронавірусу – то це не більше ніж не дуже доброякісний піар. Навіть якщо прототип вакцини можна створити в лабораторії, Україна не має можливостей ні для тестування на десятках тисяч людей, ні для масового виготовлення препарату. Тому замість фантазій на тему вакцини "Зроблено в Україні" владі варто було б зосередитися на переговорах про максимально швидкий доступ до перших офіційно затверджених вакцин. Хоча б для найбільш вразливих категорій населення – медиків, освітян, працівників транспорту, військовослужбовців тощо.

Фахівці ВООЗ говорять, що карантинні заходи триватимуть до кінця 2021 року. Все йде до того, що розвинені країни вакцинують своїх громадян першими, а інші стоятимуть у черзі отримуючи мінімально необхідну кількість вакцин від ВООЗ для медиків, поліцейських і військових. Оптимістичний прогноз від Текстів: більш-менш масова і доступна вакцини в Україні з'явиться під кінець літа 2021 року. Песимістичний - до кінця 2021 року.
У статті взагалі не згадано про ризики, пов'язані з вакцинуванням. Але ж були випадки, коли вакцини не захищали, а навпаки, створювали небезпеку?

Були, і саме тому традиційний підхід до розробки вакцин не терпить поспіху. Найвідоміший в історії провал вакцини – це так званий «інцидент Каттер». У 1955 році фармацевтична компанія Cutter Laboratories випустила в США вакцину від поліомієліту, де внаслідок помилки вірус, який мав бути деактивованим, виявився живим. Із 200 тисяч вакцинованих, а насправді інфікованих американських дітей кожний п’ятий захворів на активний поліомієліт, 200 дітей внаслідок цього паралізувало, як мінімум десятеро померли. Були й нещодавні історії. У 2016 на Філіппінах розпочалася масова вакцинація школярів новою революційною вакциною від лихоманки Денге, яку створив концерн Санофі-Пастер. Вона містила ослаблений вірус. Через рік програму зупинили зі скандалом: виявилося, що вакцинувати можна було лише тих, хто раніше вже хворів лихоманкою. А якщо ж вірус отримували «вперше» саме з вакциною, це могло призвести до погіршення стану здоров’я і серйозних ускладнень. Попри те, що чутки про смерть внаслідок вакцини Санофі не отримали медичного підтвердження, і її зараз застосовують у США, спричинена скандалом антивакцинна паніка завдала удару по довірі до вакцинації як такої.

Інші причини, через які вакцини вилучали з обігу – зараження іншими мікроорганізмами, механічне забруднення (наприклад, часточками скла), підозра на те, що вакцина викликає побічні реакції у невеликої кількості людей з певними специфічними станами, що не було виявлено під час тестування.

Є точка зору, що в умовах пандемії до цих ризиків слід ставитися менш принципово – бо поки люди боятимуться, що вакцина їм може пошкодити, вони помиратимуть від "дикої" хвороби. Є й протилежна думка: навіть гіпотетичні прояви шкідливості вакцини від Ковід-19 можуть підсилити рух антивакцинаторів та коронаскептиків, який і без того набирає сили в усьому світі. Втім, як би там не було, полеміка "вакцинуватися чи не вакцинуватися" має сенс лише тоді, коли вакцинуватися є чим.
TEXTY.org.ua


Немає коментарів: