неділя, 20 жовтня 2019 р.

Вивчати Європу, щоб себе знайти роль

Днями в Одесі відбувся Конгрес Української асоціації європейських студій. Це - велика міждисциплінарна конференція університетських викладачів, які вивчають досвід народів Європи. Різні аспекти: право, економіка,  історія, міжнародні відносини входять до поля наукових інтересів зібрання. Цього року на Конгресі, який мав тему: "Нові стратегії для співробітництва між Україною та ЄС задля стабілізації в умовах глобальної кризи" виступали як українські дослідники, так й вчені з Німеччини. Декілька разів промовисто поставала теза що ми не знаємо про наукову творчість один одного. Одночасно в Брюсселі вже створено координаційний центр для української аналітичної роботи, по вивченню ЄС.  Міхаель Детьєн, який ще недавно був депутатом Європейського Парламенту зазначив в своїй доповіді на
конгресі що політичне середовище в Європі постійно змінюється - це виклик для ЄС. Його слушна думка була що треба всіх соціальних партнерів залучати до співпраці. Так чи інакше термін "комунікації" лунав два дні в багатьох промовах. Схоже, це завдання, комунікувати з європейськими партнерами вже чітко усвідомлюють більшість українських викладачів.
Найбільш жвава дискусія відбулась під час панелі "Співпраця між Україною та ЄС у світлі опірності в регіоні". Концепція опірності (resilience - перекладають як стресостійкість, життєстійкість) стверджує про здатність адаптуватися до функціонування в різних умовах. Професор Ігор Тодоров з Ужгородського університету зазначив що в наших умовах, коли суспільство дуже фрагментарно ознайомлено з сутністю Угоди про асоціацію України - ЄС, важко цю опірність формувати.
Роман Петров, професор, завідувач  кафедри міжнародного та європейського права з НаУКМА запропонував чітко виконувати закони, які прийняті щодо євроінтеграції. В той самий час ми бачимо, що цей процес останні 20 років триває хвилями.
Доцент Штефан Лоренцмайер із Аугсбургского університету (ФРН) в своєму докладі підкреслив, що в ЄС працюють системи, а не окремі політики, які ще весь час підлягають ротації.
Оксана Головко-Гавришева, Президент Української Асоціації Європейських Студій зазначила що опірність в наших умовах - це перш за все захист національних інтересів. Суверена соціальна та економічна політики  повинні врівноважувати систему держави, та змінювати нашу "об'єктність". Опірність - має опиратись на систему, вибудувану в державі. Нам весь час заважають її будувати. Тепер - популісти, раніше війна й недоброзичливий сусід. Національні інтереси можуть змінюватись, но "червоні лінії" міжнародних відносин не можна посувати собі на шкоду.
Робота в секціях, особливо доклади проф.А.Бояра про програми ЄС в новому бюджетному періоді, та В.Головченко з Одеської політехніки про медійний вплив на формування політики (популістської) в сучасній Україні, та О.Нестеренко з КНУ ім.Шевченко "Хороша держава - мінімальна держава", зробили наголоси на подальші дослідження саме опірності України в регіоні.
На Конгресі була також вельми корисна секція про практику роботи Програми Жана Моне, завдяки якій українські дослідники можуть налагодити співпрацю з європейськими колегами.
Під час Конгресу відбулась 1-а "Школа молодих вчених", на якій було розібрано міждисциплінарність і мультикультуралізм у європейських студіях, а також - методологію наукових досліджень. Всі наукові дослідження у Європі зазвичай робить команда, тому міждисциплінарність працює не на папері. Комунікація вибудовується вже на етапі формування команди дослідників. І ніхто не  "комплексує" від співавторів, які додають цитованість на впізнаваність роботі. Викладачі поділились досвідом, та познайомились з архітектурою та культурною складовою Одеси, відвідавши оперу.
Асоціація Європейських студій збільшилась на два десятки нових членів. Продовжується кропіткий  труд вивчення міжнародного утворення у сучасній Європі. Для того, щоб знайти раціонально своє місце. Та не звертати уваги на стереотипи, які нав'язуються з колишній імперської столиці.
С.Лиманов.


Немає коментарів: