вівторок, 19 березня 2019 р.

Гастро туризм по дорогам вина та смаку

Дороги вина та смаку, це добра практика краін Європейського союзу де збирають Діонісові грона. Мабуть тому, після підписання договору про Асоціацію Украіна - ЄС був започаткован Проект ЄС"Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Украіні". Географічні зазначення - це своєрідний добровільний захист товарів від недобросовісної конкуренції та ефективний інструмент колективного просування товарів на ринках.
В ЄС 1200 продуктів (без вина)зареєстровано по оригінальним збереженим рецептами (3000 всього). Кількість споживачів продуктів з географічними позначеннями зростає. Вони якісні й коштують 54 млрд.євро. в рік. В одній Італії - 200 фестивалів відбувається на продуктах з географічними назвами.
150 доріг вина в Італії.

Еногастрономія - сильний мотивуючий фактор.


63% - італїйських туристів обирають саме еногастрономію, це 6 млн. осіб які роблять за рік придбань на 5 млрд.євро (6 млрд. Євро в Іспанії). Ці, та багато інших красномовних цифр навів керівник проекту Єврокоміссіі Саверіо Савіо на семінарі в Одесі.
Якісний турист, занурюються в культуру, більше може залишити. Середній винний турист витрачає -200 євро в день, тоді як середній турист в Європі - 50 євро. Гурме туристі, ходять по ресторанах й гастросувеніри купують, які не коштують дешево.
Виробник повинен гарантувати автентичність й якість продукта!
Захищені гастро позначення допомагають туристу. Але треба робить презентаційні події.
В Німеччіні досвід доріг вина(маршрутів) біля 150 років. В Італії можно придбати - 720 продуктів з географічними позначеннями.
550 гурме ресторанів
11 тис. Агросадиб
18 тис. Ферм які приймають туристів
169 доріг вина й смаку!
12 тис садиб - частково пропонують еногастрономію (спорт, коні).
Логічно будувати Південну дорогу вина й смаку від Дунаю до Азова в Одеській, Миколаівській, Херсонській, Запоріжжській областях. Сприяти захисту споживача через географічні позначення вже не тільки вина з винограду, але й інших складових їжі: м'ясо, молока, сирів, меду, риби, хліба, випічки, пива, спиртних напоїв. Виробники захистять свою продукцію від підробок, а споживач буде гарантовано споживати безпечні продукти.
Но є провал між експертами гастро туризму й тур компаніями, які не розуміють південну гастродестинацію. Національні туроператори тільки борщ й галушки та сало бачать.
Треба еногастрономічна пропозиція регіонів від локального рівня. Так на півдні Одеської області в межиріччі Дунаю й Дністра вже є напрацювання маршрутів серед виноробів. Треба організовувати сінергію зусиль й будувати не тільки фізичні шляхи, але й туалети, транспортні та інфраструктурні об'єкти, міста розміщення, більші ресторани. Для початку була запропонована концепція "Національного порталу шляхів вина й смаку" для глобальної мережі, та сформована робоча група з розвитку дороги вина та смаку. Роботи багато, бо немає візуалізації гастро туризму в нормативних документах.
Має бути зроблен аудит ресурсів для прокладки доріг вина.
Має з'явитися управляюча організація - нова ланка, яка виробників повинна надійно з'єднати з туристичним операторами й просування робить.
Все це ніяке не ноу-хау, треба досвід маркетингу Середземноморських держав брати й втілювати. Але, саме на цьому етапі серед українців виникає думка "покреативіть", ну щоб щось... собі. Буде гарний тест на зрілість та договороспроможність представників науки, бізнесу, громадськості й влади. Зможемо попрацювати на втілення досвіду побудови еногастротуризму, чи знову будемо кожний свою вигоду окремо шукати.
В.Головченко, МВА.


Немає коментарів: