неділя, 24 грудня 2017 р.

Мораторій на баланс. Земельні маніпуляції в теленовинах


Тележурналісти піарили політиків на продовженні мораторію на продаж землі, замовчували висновки міжнародних експертиз та рекламували «український музичний Оскар». Тему Саакашвілі майже всі висвітлювали якісно.

Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 4-10 грудня 2017 року.



Мораторій на продаж землі та ефірні пільги для популістів


Тема ринку землі, а точніше, його створення - одна з найбільш популістських в українській політиці та, як наслідок, українському медійному просторі. 7 грудня настала черга нового продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення й до його обговорення в черговий раз долучилися українські опозиціонери за допомогою лояльних до них ЗМІ. Участь взяли «Україна», ICTV та «Інтер».

На ICTV ситуацію коментувала з-за трибуни парламенту лише Юлія Тимошенко: «Продавати землю можна тільки в тому випадку, якщо є селяни, які мають гроші її придбати, а не мафія, яка має гроші викупити все у селян. Я хочу вам сказати:зупиніться! Земля українська - безцінна! А ринкова її вартість - 3,5 трильйона євро. Це 40 років ВВП країни».

В Україні 42.7 млн га земель сільськогосподарського призначення. Загальна вартість у 3.5 трильйона євро означає, що, на думку Юлії Тимошенко, кожен гектар коштує 82 тисячі. Це - друга найдорожча земля у світі після острівної Мальти. Експерти VOX Ukraine зазначають, що найвищою ціною на землю в Східній Європі є 10 тисяч доларів, а аналогічна до української земля в Аргентині коштує 12.5 тисяч доларів. Що ж до вартості гектару в Україні, за теперішнього стану ринку, експерти називають початкову ціну в 1000 доларів.

Щодо проблеми «мафії, яка викупить землі селян», експерти пропонують чимало рішень. Наприклад, кредитувати селян чи відкривати ринок поетапно - спочатку лише для фермерів. Шкода, що експертам у сюжеті слова не надають.

На «Україні» у популізмі вправлявся Олег Ляшко, нікому іншому слова не надавали: «Щоб фермер, український селянин, був господарем на нашій землі. Не латифундисти, представники яких отута скакають, не транснаціональні корпорації, для яких головне- технічні культури й заробіток. А фермер,який подбає про корівку, про соціальну сферу, про робочі місця. І ми вимагаємо якнайшвидшого розгляду змін до Конституції, щоб навічно українську землю закріпити за українськими селянами».

Узагалі, подібні заяви «радикала» складно як зрозуміти, так і спростувати, адже йдеться лише про обіцянки та залякування, й жодних чисел чи фактів тут немає. Тим не менше, виникають запитання: що поганого в тому, що для компаній головне - заробіток, і хіба для фермерів головним буде не він? Навіщо Україні, щоб фермер дбав про корівку й як цьому допоможе мораторій? Як фермер може дбати про соціальну сферу та робочі місця? Що селяни будуть вічно робити із своєю землею, якщо вона обмежена 2 Га й що в такому разі робити агрофірмам? Навіть Юлія Тимошенко не виступає проти ринку землі впринципі (вона колись сама реєструвала такий закон).

На «Інтері» з приводу мораторію виступав лише Олександра Вілкул від «Опозиційного блоку». Він закликав провести референдум: «Не депутати, а люди повинні приймати рішення - хочуть вони цього чи ні. Нехай влада чесно вийде і скаже: ми, влада, за продаж землі. Ми – опозиція, чесно вийдемо і скажемо, ми проти продажу. Подивимось яке рішення підтримають люди».

У цієї заяви є кілька проблем. По-перше, провести земельний референдум - це ідея«Батьківщини». По-друге, скасування мораторію вже прописане в меморандумі з МВФ, але чомусь жоден із телеканалів цього не згадав. По-третє, оскільки єдиний коментар із приводу мораторію на «Інтері» - це ця ініціатива, виходить, що саме рішення депутатів лишається практично не висвітленим.

Про те, що впливає на думку українців про земельну реформу, уже існують дослідження. Так само існують дослідження про саму думку: 63% підтримують мораторій і 49% у той же час хочуть продавати землю. За подібний парадокс та його наслідки відповідають не лише політики, що маніпулюють населенням, а й журналісти, які транслюють їх «думки» без жодного балансу, бекграунду чи коментарів експертів.

Венеціанська комісія відповіла, телеканали не почули

Український Закон «Про освіту» сусідні держави почали критикувати ще на початку вересня. МЗС Угорщини, наприклад, назвало його прийняття парламентом «ножем у спину». А після того, як документ 25 вересня підписав Петро Порошенко, угорський уряд офіційно заявив, що блокуватиме зближення України та ЄС. З критикою виступали також інші країни, зокрема, Румунія, Греція, Болгарія,Молдова, Росія. Загалом, 28 вересня Україна вирішила направити закон на експертизу Венеціанської комісії, й уже 8 грудня висновок розгляду офіційно затвердили. ICTV та 5 канал розповіли про нього переможно.

«Венеціанська комісія не підтримала закиди про те, що ухвалений Верховною Радою освітній закон якось звужує права національних меншин. Повідомили про це у Міносвіти. […] Від 2020 року в українських школах учням від 5 класу предмети мають викладатися українською мовою, що і обурило чомусь Угорщину, Румунію та Росію […] Наші сусіди вимагали цей закон скасувати, що і змусило Київ звернутися до Венеційської комісії, яка після вивчення закону зрештою стала на бік України», - розповідає ведучий Артем Овдієнко 8 грудня на 5 каналі.

Нічого більше глядач про ситуацію не дізнається. Наприклад, що Венеціанська комісія заявляла про питання дискримінації в ставленні до мов, які не є мовами ЄС. Наприклад, російської. Адже наразі в законі зазначено, що після 5 класу будь-який «один або кілька» предметів мовами нацменшин зможуть вивчати лише носії мов ЄС, представників інших мовних спільнот обмежують мовою та літературою нацменшини. Також експерти закликали подовжити термін повної реалізації усіх вимог закону, на що наразі виділено всього два роки. І, звісно, 5 канал не пояснює, що саме «чомусь обурило» сусідів України. Вони переймаються, що закон забере у нацменшин право навчатися «рідною мовою».

Олена Фроляк 8 грудня на ICTV теж розповідає: «…Венеціанська комісія жодних порушень прав нацменшин не знайшла і заявила, що питання використання мов мають вирішувати спеціальні закони, що Україна і зробила. Єдина рекомендація - подовжити перехідний період застосування нового мовного законодавства після 2020 року».

По-перше, «Факти» упустили вищезгадані рекомендації стосовно неофіційних мов ЄС. По-друге, за три дні, 11 грудня з’явилася повна версія висновку комісії і в ньому є одразу сім рекомендацій, зокрема, «звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції». Також документ, хоч і не закликає змінювати законодавство, пропонує «повною мірою використовувати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7, при ухваленні імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин»..

Тож обидва телеканали маніпулятивно висвітлили реальні висновки комісії, розповівши лише про частину критики (у випадку ICTV) чи й повністю її проігнорувавши (у випадку 5 каналу). Це дивна позиція, враховуючи, що Україна направила закон у Венеціанську комісію саме для експертизи й тепер, коли ми отримали результати, журналісти про них мовчать? Інша річ, яка викликає занепокоєння, - ставлення телеканалів до інтересів нацменшин. Вони теж є громадянами України, але не отримали від журналістів ICTV та 5 каналу належної інформації про потенційні загрози для себе.

Арешти Саакашвілі: кілька помилок журналістів та кампанія «України»


Варто віддати українським телеканалам належне, після огріхів у минулому, вони досить якісно та збалансовано висвітлили арешт, втечу та ще один арешт Михеїла Саакашвілі на початку грудня. Жоден телеканал, крім «України», що вже кілька місяців робить політика найбільш критикованою людиною в теленовинах, не вдавався до відвертого чорного піару грузинського екс-президента.

Хоча, звісно, не все було ідеально. П’ятого грудня ICTV та 5 канал не згадали про думку сторони Саакашвілі, розповідаючи про виступ Юрія Луценка у Верховній Раді. Через це прокурор отримав потенційну можливість маніпулювати думкою глядачів. Наприклад, ведуча «Фактів» Олена Фроляк заявила, що «За словами Луценка, всі докази зібрані законно і за рішенням суду». При цьому пізніше Мустафа Найєм, наприклад, повідомляв таку інформацію: «Обыск в квартире, где задержали Михаила, проводился без постановления следственного судьи, на основании постановления прокурора о временном допуске в помещение, не предусматривающее ни обыск, ни задержание». Тож до такого збирання доказів виникають запитання.

5 грудня на «1+1» випуск розпочався із політичних коментарів лише від «Народного фронту». З одного боку, це логічно, адже телеканал озвучував думки міністра МВС (Арсена Авакова), його радника (Антона Геращенка) та міністра юстиції (Павла Петренка). З іншого, не всі з цих заяв несли цінність. Наприклад, ось скорочений без втрати сенсу коментар очільника Мін’юсту: «Особа, яка підозрюється у вчиненні злочину [...] повинна у виключній відповідності до закону нести відповідальність».Наприкінці випуску новин «ТСН» подали партійну заяву від «Народного фронту» у виконанні голови фракції Максима Бурбака: «Ми вимагаємо від Генеральної прокуратури, СБУ та інших правоохоронних органів відновити силу закону і права в нашій країні. Відкрити чесний суд. Ми будуємо нову державу...»У цьому ж повідомлені потім слово отримали Сергій Лещенко (БПП), Олег Березюк («Самопоміч») та... Андрій Тетерук, хоча він теж із «Народного фронту». Офіційних партійних заяв більше ні від кого не озвучували.

9 грудня, розповідаючи про новий арешт Саакашвілі, «112» (принаймні, у випуску новин о 19:00) та «Інтер» не дали слова його адвокату, що є елементарним порушенням балансу. Глядачі чули закиди прокуратури, але не могли дізнатися про заперечення від сторони підозрюваного.

На телеканалі «Україна» діяли значно послідовніше. 5 грудня сюжет про Саакашвілі тут називався «Громкое разоблачение», буцімто вина політика вже доведена. При цьому, поки колеги допускали лише окремі сюжети без коментарів захисту, «Сегодня» зробив таким увесь випуск. Ефірний час журналісти зайняли щедрим цитуванням записів, які оприлюднив Генеральний прокурор, та заявами критиків Саакашвілі. Артур Герасимов із «БПП» розповідав про людей «які на словах кажуть, що люблять Україну, а беруть гроші у Януковича і вимагають крові, ісподіваються, що буде кров, що будуть вбивства, що будуть стріляти». Олег Ляшко із «Радикальної партії» оцінював прибічників політика:«Це державний заколот по нотаткам Кремля. [...] Всі, хто підтримує заколот Саакашвілі, працюють на Кремль, за гроші Кремля, свідомо чи несвідомо»

6 грудня ситуація аналогічна: спочатку лише негативні повідомлення (майже спекуляції): буцімто Саакашвілі проривався у готель «Київ», аби «реалізувати окремі гігієнічні потреби». Потім - заява Петра Порошенка: «Український народ ще до наших силовиків профінансовану з Москви гоп-компанію розкусив ще раніше. І тому проігнорував той табір під Верховною Радою».Але все одно звільнив Саакашвілі від правоохоронців? До речі, заяви Президента з приводу цієї ситуації окремо й незбалансовано виділили також СТБ, «Інтер» та 5 канал. Тим часом на «Україні» останнім тематичним матеріалом став виступ Юрія Луценка у Верховній Раді: генпрокурор обіцяє, що одеський екс-губернатор обов’язково потрапить до слідчого. Є в цьому сюжеті також цікавий коментар від Андрія Тетерука із «Народного фронту»: «Хай доводить судовій системі, чому він брав гроші у втікача Курченка, чому він з ним домовлявся...»Узагалі-то, в Україні діє презумпція невинуватості, й це правоохоронці, в першу чергу, повинні доводити, що Саакашвілі справді брав гроші та домовлявся.

9 грудня, розповідаючи про нове затримання Михеїла Саакашвілі, телеканал «Україна» знову не надав можливості висловитися стороні його захисту чи самому політику. У сюжеті представлена позиція лише однієї зацікавленої сторони: «ВсеакциипротестаорганизованыСаакашвилейфинансировалиизРоссии.Речьидетосуммевполмиллионадолларов. С такимразоблачениемвовторниквыступилГенпрокурор», - заявляє ведуча Анна Панова. Оприлюднили журналісти також заяву від міністра закордонних справ України Павла Клімкіна: він розповів про реакцію на справу західних країн: «Вони вважають, що це українська справа. Робіть свою справу, але робіть її в рамках правового поля, все дуже просто».А от про те, що Саакашвілі оголосив голодування, промовчали. Наступний матеріал - черговий анонс фільму «Герократія» про «злочини» Саакашвілі часів президенства: «Страх к инструменту управления страной, шантаж - как рычаг управления ее гражданами и пытки для подавления воли тех, кто идет против системы», - рекламує стрічку ведуча новин.

Загалом, можна констатувати, що телеканали, у більшості, добре впоралися із висвітленням складної теми. Крім кількох очевидних ігнорувань балансу та любові «1+1» до «Народного фронту». А от на «Україні» ситуація набагато складніша: телеканал продовжує лишатися бастіоном чорного піару Михеїла Саакашвілі на телебаченні, також тут найменше озвучують позицію політика з приводу його власної справи. Очевидно, що редакція не вирішила щотижня поливати екс-губернатора брудом просто так, тож тут йдеться про задоволення чиїхось інтересів. От тільки чиїх: Адміністрації Президента, яку на «Україні» піарять, мабуть, найактивніше на телебаченні (так, що навіть Марині Порошенко дістається), Ріната Ахметова, якого Саакашвілі називав «ворогом України» та людиною, що «вбивала багато людей на Донбасі в 90-х», чи когось іншого? У будь-якому разі, не глядачів.

M1 MusicAwards - це «музичний «Оскар», ICTV- це рекламний майданчик


Улітку телеканал ICTV особливо активно займався чимось дуже схожим на комерційну рекламу у своїх новинах. На початку зими «Факти» певним чином повернулися до цієї практики, чотири рази протягом шести днів (4 грудня, 5 грудня, 8 грудня, 9 грудня) повідомивши одну новину: скоро відбудеться нагородження M1 Music Awards від телеканалу M1. Він, за збігом, входить з ICTV до одного медіахолдингу.

Усі чотири сюжети мають спільні ознаки:

Рекламний відеоряд. Матеріали ICTV не лише звучать як реклама, вони так виглядають, адже журналістську начитку тут озвучують на фоні відеоанонсів церемонії нагородження. 4 грудня повідомлення «Фактів» складалося із промороликів M1 щонайменше на 33%: всю першу хвилину трихвилинного повідомлення тут показували саме їх. Через це виникло дві проблеми: по-перше, це була фактично реклама в новинах, яку ледь заглушувала начитка кореспондентки. По-друге, кліповий монтаж роликів, часта зміна музики в них та начитка диктора заважали сприймати ту інформацію, яку зверху додали журналісти.

Гіперболізовані й примітивні компліменти. Усі сюжети ICTV були сповнені компліментів нагородженню, при цьому виголошували їх самі журналісти. Тричі M1 MusicAwards назвали «музичним Оскаром країни». Ось, наприклад, заява кореспондентки Катерини Рудешко 9 грудня: «Без перебільшень М1 Music Awards можна назвати музичним “Оскаром” країни».Фактологічних проблем (крім очевидних) тут дві: нагородження різні за форматом (M1 влаштовує концерт, Американська кіноакадемія саме вручає нагороди) та різні за принципом вибору переможця (M1 обирає за рейтингом на телеканалі, на «Оскарі» голосують представники індустрії) й, узагалі, існують значно кращі приклади для порівняння, на кшталт, Grammy. Ще три рази нагородження порівнюють із Голлівудом. Наприклад, ведуча Оксана Гутцайт 9 грудня: «Організатори обіцяють неймовірне дійство на рівні голлівудських шоу». Тут взагалі незрозуміло, що мають на увазі журналісти, адже в «Голлівуді» знімають фільми.

Акцент на техніці. Ще один аспект компліментів, які виголошують шоу на ICTV, стосується його технічної складової. На ній акцентують у кожному сюжеті, при чому йдеться не лише про суто фактологічні речі, на кшталт нового обладнання, кількості задіяних осіб чи розміру декорацій, а й про піарні заяви. Ось що 8 грудня розповідав генеральний директор телеканалів M1 та M2 Сергій Перцев: «Здесь вода, у нас здесь огонь, у нас здесь дым - то есть все, что есть, со спецэффектов мировых. Вот мы в этом году поездили и все, что новое, все, что такое здесь в Украине еще невиданно, мы все привезли».

Зацікавлені коментатори. Із чотирьох сюжетів про церемонію гендиректор M1 з’являється у двох, засновник телеканалу Микола Баграєв - у трьох. Крім них, по разу фігурують генпродюсер та музичний редактор M1. Коментар з боку «гостей нагородження» озвучує Юлія Зарій, ведуча шоу на ICTV «Ранок у великому місті». В одному з сюжетів слово також отримали двоє номінованих співаків. Загалом, чотири матеріали мають досить обмежене коло коментаторів і всі вони зацікавлені говорити про нагороду лише хороше.

Повторення умов конкурсу та складу учасників. Із чотирьох сюжетів про нагородження у трьох пояснюють, як обиратимуть переможця, й у трьох називають склад номінантів. У сюжетах постійно фігурують кадри із одних і тих же кліпів Тіни Кароль та Ольги Полякової.

У результаті, за тиждень ми маємо чотири майже ідентичні (в останньому є ще живе включення зі старту нагородження) трихвилинних сюжети, що постійно хвалять дійство, називають його зіркових учасників та вдаються до гіперболізованих порівнянь. Що це, якщо не рекламна кампанія?

Анонімність по-«Українські»


Харківське ДТП 18 жовтня ризикує стати одним із головних генераторів абсурдних журналістських помилок 2017 року. Спочатку ЗМІ подавали в ефір відео очевидців ДТП із криками та кров’ю. СТБ змонтував із цього фактично короткометражний фільм жахів. Потім телеканали навіщось поїхали знімати похорони загиблих. На «1+1» цей сюжет зайняв чотири хвилини. Також деякі теленовини майже одразу знайшли винну – Олену Зайцеву й називали (та називають) її так, незважаючи на відсутність рішення суду й наявність ще одного підозрюваного. «1+1», до речі, випустив останній подібний сюжет 29 листопада, за 42 дні після ДТП: у ньому журналісти більше чотирьох хвилин демонізували підозрювану й відстоювали думку захисту на фоні того, що сім’ї постраждалих повернули сім’ї Зайцевих матеріальну допомогу.

7 грудня свій невеличкий внесок зробив також телеканал «Україна», де розповідали про ідею правоохоронців Харківщини виділити в окреме провадження матеріали по автошколі, де навчалася Олена Зайцева. У сюжеті дали слово Нацполіції, адвокату постраждалих, експерту-юристу та директорці автошколи, де навчалася дівчина. Крім відсутності думки захисту, до повідомлення навіть не було б особливих претензій, якби не невміння «Сегодня» подавати анонімні коментарі.

Кореспондентка Анна Бровко розповідає: «Директор автошколы не понимает в чем ее подозревают. Зайцева действительно у них училась и получила соответствующий документ, но водительское удостоверение выдают не они.Говорит, что из-за резонансного дела автошкола лишилась клиентов, а самой Светлане ежедневно угрожают. Поэтому просит сегодня скрыть ее лицо».

Далі відбувається магія: телеканал «Україна» приховує зовнішність жінки, але подає титр із її повним ім’ям. Вона ж просила тільки закрити обличчя, правда?

Звісно, що це абсурдне порушення анонімності й у дечому навіть смішна журналістська помилка. Хоча директорці автошколи, яка довірилася журналістам й боїться погроз, навряд чи смішно.

Протягом тижня перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:



Петро Порошенко - цього тижня президент з’являвся на телебачені у десятьох незбалансованих повідомленнях. Зокрема, розповідаючи свою думку про затримання Михеїла Саакашвілі. Три піарних повідомлення про Петра Порошенка випустила «Україна», по два СТБ та 5 канал, по одному «Інтер», «112» та ICTV.

Володимир Гройсман - тема бюджету та «покращення» принесли прем’єру протягом тижня п’ять піарних появ. Три з них на ICTV, по одній на «Інтері» та «Україні».

Олег Ляшко - лідера «Радикальної партії» три рази можна було побачити на «Україні».

Юрій Луценко - заяви Генерального прокурора журналісти подавали як істину, що не потребує перевірки та балансу, тричі: двічі на ICTV та раз на «Україні».

Ольга Богомолець - заяви з Facebook народної депутатки від БПП транслював «Інтер»

Сергій Каплін - що тільки не коментував член «БПП» на «Інтері» й у результаті протягом тижня пропіарився на телеканалі сім разів.

«Народний фронт» - свою прихильність до партії двічі виявляв «1+1» і раз «Україна».

«Опозиційний блок» - політсила цього тижня змінила розподіл своїх появ на екрані й більше фігурувала на «Україні», ніж на «Інтері». П’ять появ у «Сегодня», проти однієї у «Подробностях».

Марина Порошенко - благодійність першої леді двічі стала темою для новин на «Україні».

M1 MusicAwards - «український музичний «Оскар» телеканал ICTV рекламував у майже ідентичних сюжетах чотири рази протягом шести днів.

Критика:

Михеїл Саакашвілі - політику традиційно дісталося від «України», цього тижня, на фоні затримань, чотири рази.

НАБУ - матеріал із незбалансованою критикою антикорупціонерів вийшов на «Україні».

Вадим Рабінович - лідера партії «За життя» двічі критикували на «Інтері».

МОЗ та «Нафтогаз» - обидві установи знову критикує «Інтер»

Загалом експерти «Детектор медіа» нарахували протягом тижня 68 сумнівних матеріалів. Одразу 34 з них вийшли на «Україні», 13 на «Інтері», 11 на ICTV, три на «1+1», по два на «112», 5 каналі та СТБ і один на «UA:Першому».

Детальніше про це читайте в публікації «Він обіцяв повернутися. Саакашвілі як тест на дотримання балансу. Моніторинг теленовин за 4–10 грудня 2017 року»


Немає коментарів: