суббота, 7 июля 2012 г.

Правда про дохiд бiржi

«Аграрна біржа апріорі не могла заробити захмарні суми на реєстрації експортних контрактів»

Керівник Аграрної біржі Олександр Марюхніч під час бліц-інтерв’ю роз’яснив, як вираховуються доходи біржі від реєстрації експортних контрактів, озвучив фінансові результати біржі та повідомив про нові проекти на ній.

Олександре Євгеновичу, які фінансові показники має Аграрна біржа за минулий та поточний роки?

У 2011 році дохід Аграрної біржі склав близько 25,5 млн грн. За першу половину поточного року ми очікуємо дохід біржі на рівні 22 млн грн.

Додам, що за період надання Аграрній біржі права реєстрації експортних контрактів загальний дохід складає близько 48 млн. грн. При цьому до державного бюджету було сплачено податків на загальну суму близько 20 млн. грн., з них 5,3 млн. грн. - податку на прибуток.

Але у пресі є інформація, що саме на реєстрації експортних контрактів Аграрна біржа заробила в рази більше…

Такі заяви є безпідставними та жодним чином не відповідають дійсності, і я поясню чому. У 2011 році загальна вартість укладених угод на Аграрній біржі склала близько 72 мільярдів гривень. для спрощення розрахунків, візьмемо максимальний розмір біржового збору, який дорівнює на Аграрній біржі 0,1%. В результаті нескладних розрахунків, теоретично, загальна сума біржового збору склала б 72 мільйони, але аж ніяк не сотні мільйонів, які нам закидають деякі "експерти".

До речі, якщо ми вже заговорили про біржовий збір, то з моменту надання Аграрної біржі права реєстрації експортних контрактів, максимальний розмір комісії за реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів було знижено вдвічі - з 0,2% до 0,1%. Наразі наш біржовий збір коливається від 0,01 до 0,1% і в середньому складає 0,05%. Він залежить тільки від суми угоди. Це значно менше, ніж на інших українських біржах. Тому Аграрна біржа апріорі не могла заробити захмарні суми на реєстрації експортних контрактів.

Для порівняння, комісія Київагропром біржі, що входить до асоціації "Союз бірж України", становить 0,1 до 0,5% від суми угоди, а на угодах по ринку необробленої деревини й взагалі досягає 1%. Учасники ринку не бояться користуватися послугами цієї біржі? Чи не надто вона дорога для них?

Чому, на Вашу думку, до минулого року питання біржового ринку не стояло настільки гостро?

Реєстрація експортних контрактів, яка відбувалася попередні 10 років, не несла жодних розвиваючих для ринку функцій. Біржовий збір був своєрідною мінімізацією податкових відрахувань для експортерів, які створювали власні біржі суто для реєстрації власних зовнішньоекономічних контрактів. Все йшло як-то кажуть "по накатаній". Проте в кінці 2010 року, озираючись на такий стан справ на біржовому ринку, Кабінетом Міністрів України було прийняте вольове рішення (постанова КМУ №1254 від 13 жовтня 2010 року) щодо розвитку цього сектору української економіки. За перше півріччя мого керівництва, ми почали впровадження електронної торгової системи, ми забезпечуємо повноцінне функціонування Аграрного Фонду на ринку, про що свідчить успішна кампанія по форвардним закупівлям. Ми проводимо безкоштовні консультації по ринковій кон’юнктурі для учасників ринку та інші заходи, які привертають увагу все більшої кількості учасників ринку. Новації, які на сьогодні пропонує Аграрна біржа цікаві учасникам аграрного ринку і через це вони надають все більшу підтримку державній біржі.

Я розцінюю таку бурхливу інформаційну боротьбу з нами, як один з проявів недобросовісної конкуренції. Якщо проти наших зусиль реформувати біржовий ринок та вивести його роботу на новий рівень є противага, то це надає нам більшої впевненості, що ми робимо все вірно.

На мою особисту думку, все на свої місця має розставити ринок та час.

Над якими проектами працює Аграрна біржа паралельно з основним видом діяльності?

Багато ресурсів ми спрямовуємо безпосередньо на розвиток в Україні біржового ринку, адже він до цього часу знаходиться на базовому рівні. Йдеться, зокрема, про запровадження освітньої програми для учасників біржового аграрного ринку, розробку оптимальної електронної торгової системи, системи гарантування виконання зобов’язань та інші новації, які полегшать роботу багатьом аграріям в Україні. Крім того, ми беремо участь у численних конференціях і семінарах з тією метою, щоб донести інформацію учасникам ринку про можливості та переваги біржового ринку. Зверну увагу, що до нас цього не робила жодна інша товарна біржа.

Близько 200 учасників аграрного ринку підписали з Аграрною біржею меморандуми про співробітництво та взаєморозуміння. Ми співпрацюємо в питаннях розвитку національного біржового ринку з найбільшими експортерами та виробниками сільськогосподарської продукції в Україні та отримуємо відповідну підтримку від них.

Ми залучили найкращих міжнародних експертів для консультацій щодо впровадження кожного сегменту біржового ринку та його адаптації до українських потреб.

Аграрна біржа бажає сприяти впровадженню прозорих процедур державних закупівель та готова запропонувати свою електронну торгову систему для їх проведення.

Хотів би підкреслити, що для створення в Україні сильного біржового ринку, потрібні серйозні інвестиції, вольові рішення та проведення складної та кропіткої роботи. І ми готові це робити, бо вітчизняна аграрна галузь має розвиватися та формуватися як серйозний та надійний партнер на міжнародному ринку зерна.

Прес-служба Аграрної біржі

 



Комментариев нет: