Дослідили як сучасна німецька преса вигодувала своїх же катів

Коли стандарти журналістики замінюються політичною доцільністю, першою гине довіра. А на її руїнах завжди виростають ті, проти кого так запекло боролися. Досвід сучасних німецьких медіа на виборах у східних землях — це готовий підручник про те, як не треба робити пресу, якщо ви не хочете прокинутися в іншій країні.

Казус «санітарного кордону»

Ще кілька років тому в редакціях Мюнхена, Гамбурга та Франкфурта панувала затишна одностайність. Розумні люди в дорогих окулярах вирішили, що найкращий спосіб перемогти правопопулістів з «Альтернативи для Німеччини» (AfD) — це просто побудувати навколо них інформаційну стіну. Оголосити маргіналами, затаврувати та не пускати до пристойного товариства. Цей шляхетний намір отримав гарну назву — «санітарний кордон».
Проте головні редактори забули звіритися з реальністю.

Бездумний передрук західних ніби інсайдів стає зброєю ворога

Коли в українській стрічці новин черговий раз з’являється гучний заголовок із посиланням на Axios, The New York Times чи впливові німецькомовні видання на кшталт Bild, вітчизняний читач мимоволі напружується. «США погрожують відключити розвідку», «переговори застрягли», «Захід вимагає поступок» — подібні панічні тези за лічені хвилини розлітаються українськими телеграм-каналами та онлайн-медіа. Як вчора, коли пан Т. знову «пасував» любому Vladymiru…

Проте чи замислюємося ми, що саме ховається за таємничим «як повідомляють джерела»? І чому сліпе ретранслювання західних репортажів з перевиборчих мітингів перетворює українську журналістику на бездумний інструмент чужої інформаційної війни?

Файли Епштейна: що варто знати про контекст

Як ви знаєте, було оприлюднено понад 3 млн нових записів.

Фактично Мін’юст США доповнив свою ж колекцію: вона тут

Нагадую: у 2025 році ухвалили цілий закон про доступ до файлів Епштейна, тож це не просто одноосібне рішення адміністрації.

Про майбутне освіти журналістів дискутували в столиці

У Києві, 17 грудня, відбулася панельна дискусія, присвячена потребам адаптації журналістської освіти до цифрових та воєнних викликів. Захід об’єднав провідних журналістів, освітян, представників громадських та державних інституцій в обговоренні шляхів для вдосконалення навчання журналістів.

У межах заходу відбулося три панелі. Основна тематика, що хвилювала учасників - гострий дефіцит фахівців, здатних ефективно працювати у мультимедійному середовищі та на напрямі висвітлення війни. Учасники дискусії також наголосили на потребі системного діалогу між університетами та редакціями у напрямі навчання майбутніх журналістів: від оперативного оновлення навчальних програм до активного залучення практиків і адаптації освітнього процесу до реалій воєнного часу.

Сучасні методи аналізу інформації в онлайн-медіа

Сучасні методи аналізу онлайн-медіа поділяються на два основні напрямки: критичний аналіз тексту/контенту (доступний кожному споживачу) та технічний/інструментальний аналіз (використовують фактчекери, журналісти, дослідники).

Ось ключові підходи, які допоможуть Вам відрізняти факти від пропаганди та маніпуляцій.

I. Критичний Аналіз Контенту (Медіаграмотність)

Трамп бреше: США, на відміну від ЄС, не страждають від санкцій проти Росії!

Остання заява Дональда Трампа: “Санкції проти РФ — це мільярди збитків для США. Європа, вам час діяти!” Але коли з’ясовують цифри — стають зрозумілим масштабом маніпуляції:

Торгівельні обсяги 2024 року

США ↔ Росія:

– Імпорт: ~$3,007 млрд

– Експорт: ~$528 млн

– Загальний обсяг: $\sim$ 3,5 млрд $


ЄС ↔ Росія:

– Імпорт: €35,9 млрд (~$38 млрд)

– Експорт: €31,5 млрд (~$33 млрд)

– Сумарний товарообіг: €67,5 млрд ($71 млрд)

Так кірха, чи костьол?

Вчора Суспільне Миколаїв пославшись на допис в телеграмканалі на обласну прокуратуру видали перл про руїни церкви у Степовому. Наводимо фрагмент посту: "За втручання прокуратури забезпечено захист об’єкту культурної спадщини – католицької кірхи Святих Петра і Павла.

Авторка "Предателей" намагається правду встановити

 Закінчився 1-й сезон серіалу "Предатели", що зняли Марія Пєвчих та Фонд боротьби з корупцією. Факти згадані, маски - зняті. Зграя піарників олігархів та відставних чекістів вкрай незадоволені.

Молода дівчина з Лондона мала сміливість назвати речі своїми іменами стосовно оборудок з суспільним майном відразу після СРСР. Не сподобалось!

Одеські майстри фактчекінгу вдосконалюються

Одеські фактчекери оновили проєкт у телеграмі "ФейкБум бот". Про це повідомив співзасновник та керівник проєкту Павло Колотвін.

Він пояснив, що оновлення освітнього сервісу "ФейкБум бот", головна мета якого залучити користувачів телеграму до медіаграмотності, пов'язаний з початком нового навчального року.

Бот вам на допомогу у контрпропаганді

Фейк БумБот — це унікальний проєкт, який використовує можливості соцмережі Telegram в освітніх цілях.
Аналітики громадської організації "Інститут політичної інформації" створили телеграм-бот, який здатний підвищити рівень критичного мислення користувачів та обізнаності про види інформаційних маніпуляцій. На цей час це поодинокий приклад використання ботів саме з освітньою метою.

Бот використовує приклади реальних фейків та дезінформації, поширених в інформаційному просторі, та допомагає зрозуміти, яким чином слід відрізняти правдиву інформацію від неправдивої.