Українці воюють не за Зеленського. Вони воюють за національне виживання

Президент США Дональд Трамп у понеділок поновив заклики до зміни керівництва України, оскільки його словесна війна з українським колегою Володимиром Зеленським продовжувала загострюватися. «Я думаю, що настав час, щоб хтось інший велів переговори від імені України», – заявив Трамп у Вашингтоні після критики з боку Зеленського щодо рішення лідера США послабити санкційний тиск на Росію.

Ці останні коментарі з'явилися після нещодавнього звинувачення Трампа в тому, що Зеленський «не хоче припиняти цю війну», та його пропозиції , що Україна повинна отримати нового президента, «який зможе укласти угоду». Багато найвідоміших прихильників Трампа підтримали його жорсткішу позицію щодо українського лідера. «І тому різанина триває.

Мерц закликав ЄС ще більше збільшити фінансову підтримку України

На саміті ЄС у Брюсселі канцлер ФРН Мерц закликав збільшити фінансову підтримку України. Зеленський вимагає посилити тиск на Росію, тоді як Марін Ле Пен обіцяє припинити допомогу Києву у разі перемоги на виборах.

На полях саміту ЄС у Брюсселі канцлер ФРН Фрідріх Мерц закликав збільшити фінансову підтримку України . "Ми маємо зробити все, щоб допомогти Україні пережити зиму, а також допомогти їй наступного року", - заявив Мерц у четвер, 15 жовтня.

"Нам доведеться знову збільшити обсяг коштів, щоб справді надавати Україні довгострокову допомогу", - сказав канцлер.

Як американський 47-й президент озвучує кремлівські методички

Нове інтерв’ю Дональда Трампа телеканалу Newsmax стало черговою ілюстрацією того, як фундаментальні цінності демократії та міжнародний порядок розчиняються в бізнес-логіці одного американського девелопера.

Аналізувати чергові гучні заяви політика, що претендує на роль головного «dealmaker» планети, — справа вдячна лише для тих, хто полюбляє кулуарні скандали. Проте, якщо відкинути популістську обгортку, у сухому залишку постає тривожна картинка: американському виборцю вкотре під виглядом «глибокої мудрості» та «ринкового прагматизму» згодовують перекладені англійською мовою базові тези кремлівської пропаганди.

Когнітивні троянські коні атакують українців

Сучасна ера «постправди» та гібридних проксі-воєн змушує переосмислити класичні канони національної безпеки. Якщо у XX столітті головною загрозою для демократичних інституцій була зовнішня агресія або класичне шпигунство, то у XXI столітті ключове поле бою перемістилося у когнітивний простір. Найбільш небезпечним симптомом цієї зміни стала інкорпорація радикальних політичних технологів, системних маніпуляторів та медіа-кілерів типу Алекса Брузевітца (у США) або Ксенії Собчак (у пострадянському та європейському контекстах) безпосередньо у тіло демократичного державного апарату.

Синдром «раннього Геббельса»: демонтаж системи через її легалізацію

Політичний паразитизм на втомі: як нардепи грають у «мир» в унісон із Кремлем

У той час як українські громади щодня долають наслідки ворожих обстрілів, витягують на собі забезпечення фронту та тримають тил, у стінах Верховної Ради спостерігається тривожний тренд. Окремі народні депутати України, забувши про свої прямі обов’язки — законотворчість, підтримку армії та захист державних інтересів, — масово кинулися у соцмережі та медіа з вірусними месіджами про «мир за будь-яку ціну», «справедливість для втомлених» і «необхідність компромісів».

Чи варто вітати ініціатора утілізації радянського військового мотлоха?

Генеральний штаб Збройних Сил України до 74-річчя в.путіна підбиває проміжні підсумки втрат російської армії.
Від початку повномасштабного вторгнення загальні бойові втрати противника орієнтовно становлять:

особового складу — близько 1 545 950 (+1690 за минулу добу)
літаків — 443
кораблів та катерів — 35
підводних човнів — 2

Європа прокинулася. Але що саме вона проспала?

25 років Путін будував не просто сильну армію. Він формував іншу філософію держави — держави, для якої сила є не крайнім аргументом, а способом існування
Європа нарешті починає говорити про Росію тією мовою, якою Україна говорить про неї вже багато років. Не просто як про складного сусіда.

Не як про партнера, з яким час від часу виникають «непорозуміння».  А як про державу, яка створила систему, здатну роками вести війну і розглядати силовий тиск як нормальний інструмент зовнішньої політики.

«Навіщо потрібні білоруси?» – 18–19 вересня у Києві відбудеться 5-й Форум Острозьких

Навіщо потрібні білоруси у новій системі регіональної безпеки? Якою є роль демократичних сил і добровольців у спільній боротьбі з російською агресією? Ці та інші гострі питання обговорять 18-19 вересня у Києві під час громадсько-політичної частини 5-го Форуму Острозьких.

Цьогорічна програма форуму зосереджена на тому, як війна Росії проти України змінює регіон і яке місце в новій системі безпеки можуть посісти демократична Білорусь і білоруські спільноти.

Штучне блокування роботи Одеської міськради продовжується

Ну що ж, сьогоднішня сесія Одеської міської ради, яка так і не відбулася підсвічує декілька питань:

☝️ відповідь на питання "що робити, якщо так буде і далі" міститься у статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" - за поданням Офіс Президента України Верховна Рада України може надати начальнику військової адміністрації здійснення повноважень відповідної ради та відповідного голови.

Ефект Чапман–Епштейна: як Росія "завірусила" західний капіталізм і чому потрібен тотальний карантин

Мутація капіталізму: перетворення бізнесу на корупційний зашморг

Західний світ тримається на прагненні до прибутку та свободі підприємництва. Російський вірус використовує цю «відкриту браму», щоб корумпувати еліти через легальні бізнес-формати.

Кейс «Шредерізації» - найяскравіший приклад. Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, одразу після залишення посади у 2005 році  очолив комітет акціонерів Nord Stream AG, а згодом увійшов до ради директорів «Роснефти». Російський корупційний вірус повністю паралізував політичну волю найбільшої економіки Європи, змусивши її добровільно сісти на газову голку. Як наслідок — Німеччина роками блокувала жорсткі заходи проти РФ, захищаючи власні «інфіковані» бізнес-інтереси.

Як реально діятиме закон Грема проти Росії?

Сенатор Ліндсі Грем тривалий час розробляв механізм економічного тиску, який мав би змусити Росію припинити агресію.

Раптова смерть 71-річного політика не зупинила цей процес, а навпаки — стала каталізатором: тепер Конгрес та адміністрація Трампа прагнуть якнайшвидше прийняти документ як пам'ять покійному сенатору.

Утім, деякі аналітики наполягають, що перед остаточним ухваленням текст закону обов'язково треба змінити, оскільки в нинішньому вигляді документ надає президенту небезпечний юридичний інструмент з точки зору американської політики.

Анатомія санкцій

Керований вибух: анатомія свіжого медійного кейсу Михайла Федорова

Відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони та хвиля протестів, що вибухнула слідом, продемонстрували унікальний для воєнного стану приклад кадрової кризи. Візуально протест виглядав як стихійне низове обурення волонтерів та IT-спільноти («картонковий протест»). Проте холодний аналіз медійних маркерів та політичного контексту вказує на наявність продуманої стратегії, де кожен крок — від плакатів біля Театру Франка до публікацій у західній пресі — має чітких бенефіціарів та далекоглядні цілі.

Конфлікт концепцій: чому зіткнення було неминучим

Хто і навіщо "торпедує" через УПА українську суб’єктність?

Європейська інтеграція України, про яку так довго й пафосно звітували з високих трибун, раптом вперлася не в економічні квоти, не в корупційні фільтри і навіть не в дефіцит бюджету. Вона застрягла у історичних кабінетах Варшави. 

Дивне, майже містичне видовище: у третьому тисячолітті, на тлі технологічних проривів і глобальних тектонічних зсувів, майбутнє великої європейської нації намагаються перекрити іржавим ключем Волинської трагедії 1943 року.

Соціологічне дослідження щодо деколонізації Одеси демонструє невтішні результати

Що відбувається по результатах втілення одеської культурної політики?

Чи змінює вона наративи, що кружляють містом край Чорного моря?

У рамках проєкту ODREAM (Одеса долає російський імперський міф), що реалізується за підтримки European Endowment for Democracy, відбулася презентація результатів соціологічного дослідження.

РЕЦИДИВ ПУБЕРТАТНОГО ПЕРІОДУ

Якби ми з поляками помінялися місцями — вони б воювали, а ми б допомагали, — то все залишилося як зараз є. Великий патріотичний акт взаємного повернення орденів, уражена гордість, разом із видатною національною впертістю, зберегли б статус-кво.

І хоча шановний пан Петро Порошенко виголосив тверезу фразу, мовляв, розім’ялися з поштовою доставкою нагород за місцем їхнього походження, пора б уже й припинити. Але будь-яку війну, зокрема вербально-символічну, легко розв’язати, але важко завершити.

Атлас російського імперіалізму і колоніалізму видано в Україні

Перше картографічне дослідження історії російського колоніалізму та імперіалізму, зведене до єдиного видання. В «Атласі» зібрано те, чого немає в Росії та здебільшого на Заході: систематизована географія самої експансії — від перших завоювань Московської держави до окупації українських територій у XXI столітті — і спротиву їй. Це видання для тих, хто хоче розуміти поточну війну глибше, ніж дозволяє щоденна новинна стрічка. Результати дослідження відкриті для всіх: «Атлас» доступний для безкоштовного завантаження.

Чому Вашингтон 100 років помиляється стосовно України

Проте сліпота притаманна не лише європейським кінофестивалям. Сьогодні ми спостерігаємо, як адміністрація 47-го президента США намагається вибудувати помилкову стратегію перемовин із Кремлем, наступаючи на ті самі граблі, що й її попередники. Прагнення американських стратегів застосувати суто бізнес-підхід — «домовитися посередині», запропонувати «заморозку по лінії фронту» в обмін на економічні чи територіальні поступки — свідчить про повне нерозуміння екзистенційної природи цієї війни.

Корінь цієї помилки криється у самій природі американської советології, яка формувалася щонайменше останнє століття:

Капкан «заморозки» та екзистенційний тупик Кремля: чому російський сценарій «миру» є неприйнятним для України

П’ятий рік повномасштабного протистояння вивів російсько-українську війну на новий етап, де чиста військова міць остаточно переплелася з технологічним виснаженням та психологічною стійкістю тилу. Якщо на початку війни все вирішували обсяги радянських складів та західні артилерійські поставки, то зараз ситуація кардинально змінилася.

Україна створила унікальний сучасний оборонний кластер (дрони, РЕБ, далекобійні системи), який нівелював перевагу РФ у живій силі та класичному флоті. Чорноморський флот ворога знищено, а удари на 2500 км ламають логістику та нафтопереробку агресора.

Глобальний переділ: як Україна ламає монополію «оборонних баронів», а чи знає про це західний споживач

За останні чотири роки світовий ринок зброї перестав бути елітарним клубом для обраних. Україна не просто увійшла в ці двері — вона вибила їх ногою, перетворившись із реципієнта допомоги на найнебезпечнішого технологічного конкурента Заходу. Але щоб утримати цю частку ринку, нам потрібна не «дискусія про все добре», а жорстка внутрішня згуртованість.

Кінець епохи «золотої бюрократії»

Трамп, який виявився дурніше, ніж очікувалось

Колишній Радник Трампа з нацбезпеки Болтон: Трамп вважає якщо він у добрих стосунках із Сі Цзіньпіном відносини США-Китаю в нормі. Дружить із путіним, те саме про відносини США-росії
Але ні Сі Цзіньпін, ні путін не вважають Трампа своїм другом, навпаки вони вважають його "легкою здобиччю"

Вони, як і більшість жорстких політиків, точно знають, якими є їхні національні інтереси, і саме їх вони й переслідують. Це не обов'язково те, що переслідує Трамп.