Хто вони, американські друзі московського диктатора?

В Америці існує два типи прихильників ідеї винятковості. Одні вважають, що США — це унікальна сила добра у світі. Інші ж звинувачують Америку у всіх бідах світу. Їх об’єднує байдужість до неамериканців. Незалежно від того, світлі вони чи темні, лише Америка має здатність впливати на події. «Світла» версія зазнала серйозної дискредитації внаслідок воєн за власним вибором в Іраку, Афганістані та інших регіонах. Тому кількість прихильників «негативної» концепції винятковості зростає. Їхні давні сподівання на перемогу Росії над Україною починають здаватися реальними.

Чергова «лялька» в Білому домі: кого і навіщо Трамп посадив у крісло прессекретаря

Кеті Захарія відповідає на кілька запитань 13 жовтня під час брифінгу

Політичне задзеркалля Вашингтона знову пробило чергове дно. Поки Дональд Трамп продовжує дивувати світ своїми хаотичними рішеннями, у пресцентрі Білого дому розігралася справжня трагікомедія. Замість Керолайн Левітт, яка втекла з посади на Fox News, головним рупором адміністрації стала Кеті Захарія. Проте її гучний дебют показав: замість професійного медіафахівця американцям підсунули чергову слухняну іграшку, чия головна чеснота — абсолютна, сліпа лояльність до патрона.

Провал за 15 хвилин: як нова речниця ховалася від журналістів

Перший же офіційний брифінг Захарії, що відбувся 13 жовтня, обернувся публічним посміховиськом і викликав шок навіть серед її колег по Білому дому. Замість повноцінної розмови з пресою, журналісти побачили 15-хвилинне невпевнене зачитання папірців та панічну втечу зі сцени.

Бездумний передрук західних ніби інсайдів стає зброєю ворога

Коли в українській стрічці новин черговий раз з’являється гучний заголовок із посиланням на Axios, The New York Times чи впливові німецькомовні видання на кшталт Bild, вітчизняний читач мимоволі напружується. «США погрожують відключити розвідку», «переговори застрягли», «Захід вимагає поступок» — подібні панічні тези за лічені хвилини розлітаються українськими телеграм-каналами та онлайн-медіа. Як вчора, коли пан Т. знову «пасував» любому Vladymiru…

Проте чи замислюємося ми, що саме ховається за таємничим «як повідомляють джерела»? І чому сліпе ретранслювання західних репортажів з перевиборчих мітингів перетворює українську журналістику на бездумний інструмент чужої інформаційної війни?

Гра на випередження чи капітуляція: кому насправді пасує нардеп Гончаренко

Поки нардепи роз'їхались з Ради чи то на канікули, чи то в округа (іноді в Іспанію), у народу й виконавчої влади купа претензій до законодавчої гілки влади. Здавалося б, за роки повномасштабного протистояння суспільство вже виробило залізобетонний імунітет до гучних заяв, хайпу та раптових «перевзувань» вітчизняних електоральних важковаговиків. Проте серія заяв народного депутата Олексія Гончаренка про те, що Україна нібито «програє війну» і тому необхідно терміново «домовлятися з РФ про все на світі», пробила чергову стелю. Політичний простір України знову штормить. Товариство, колеги по Раді та військові зреагували миттєво й жорстко. Але якщо відкинути перші емоції, цей кейс оголює куди глибші, майже тектонічні протиріччя в українському політикумі та самому соціумі, де під тонким шаром єдності зріють небезпечні нариви.

Бюджетні гроші за імідж вміють витрачати

Влада Івано-Франківська витратила у 2025 році 12,6 млн грн на висвітлення своєї діяльності у засобах масової інформації. Це найбільша сума серед всіх обласних центрі України. 

У п’ятірці лідерів за витратами на промоцію у медіа коштом бюджету також Дніпро (5,9) млн), Миколаїв (5,4 млн) і Вінниця (3,7 млн) і Кропивницький (2,1 млн). Про це йдеться в опублікованому у вівторок, 2 червня, дослідженні руху «Чесно».

https://zaxid.net/news/

Чому PR під час війни — це не розкіш, а зброя

«Поки летять ракети, піар не на часі?» — ця фраза стала зручною ширмою для мовчання, але в сучасній війні мовчання дорівнює програшу. Поки ми «просто робимо свою справу», ворог витрачає мільярди, щоб заповнити інформаційну пустку своїми наративами. Настав час визнати: у війні з РФ комунікації — це не додаток до бізнесу, це стратегічний підрозділ на інформаційному фронті.

 Розсіюючи «туман війни»

Чому варто "рвати" пуповину з імерськими пропагандистами?

Сьогодні ми продовжуємо матеріали по контрпропаганді. (перші з циклу тут) Чому це важливо? Бо ми у війні з носієм імперської культури - РФ. А поширюється вона в першу чергу через інформування. Література та кіно у другому ешелоні. Інтернет-повідомлення прилітають раніше "кінжалів". Як обріжемо шлях повідомлень, то й ППО стане легше небо тримати!

Євген Кисельов — це приклад «політичного гастролера», який десятиліттями вчив українців демократії, паралельно обслуговуючи інтереси олігархів та виправдовуючи авторитарні замашки тих, хто був при владі.

Чергову бздурь роспропагандистів друкує західна преса

Вже не смішно!

Черговий "вкид" про черговий план "зупинки" російсько-української війни з оголошенням "хотелок" агресора.

Але чому зі згадкою адміністрації США? Ну щоб "замазати" ще й союзника.

Тільки пару тижнів тому міністр фінансів США Скотт Бессент відповів журналістці CBS News на прохання прокоментувати слова Кирила Дмітрієва: «Маргарет, ви справді збираєтеся опублікувати те, що говорить російський пропагандист? Я

Під вой сирен забивають дошками бюст імперського піарника в Одесі

 

Гіпсовий клон є у бібліотеці

Співпало. Напередодні масованого нальоту дронів та крилатих ракет з "оркостану", в Одесі забили плитами з тирси пам'ятник Пушкіна.

Міськрада "тягнула" з цими пам'ятниками 19 сторіччя двом імперцям, що 200 років тому мали службу російському царю в українському місті. Закон України про деколонізацію типу не стосувався графа Воронцова та його піарника, агента по спеціальним дорученням, онука арап-- Пушкіна-хуюшкіна.

Трансляція бреда політиків тільки подразник свідомості українців

Поширення в заголовках та матеріалах, зроблених за методою copypaste нісенітниць щодо досягнення миру в Україні, викликає тільки розчарування. Це - різновид емоційних тортур.

Про цей феномен казали психологи, його активно поширює ворог у своїх ІПСО.

Зараз мова: навіщо численні тг-канали, а за ними й місцеві агрегатори новин, ті чи інші цитати Макрона, Трампа, Джонсона, Келлога витягують до стрічки новин. Щоби що?

Ганебна практика призначень комунікаційників

Добу в українському сегменті інтернету тривав шторм. У п'ятницю 6.12 було оголошено про призначення такого собі Бикова - Міністерством культури та стратегічних комунікацій України на новостворений Центр стратегічних комунікацій,

Кого піарять одеські Telegram-канали?

Гарне дослідження зробили колеги з ЧЕСНО, стосовно одеської політичної реклами в тг.

Аудиторія десяти найбільших Telegram-каналів Одеси на сьогодні — щонайменше три мільйони підписників. Переважно вони публікують інформацію про ситуацію в місті, а також про діяльність окремих місцевих політиків. Більшість публікує дописи російською мовою.

5 українських виноробень у британському журналі про вино

Світ все більше пізнає українські вина - на сторінках професійної міжнародної преси!

Британська журналістка півроку досліджувала український терруар, українські сорти та місцевих виробників, зробила глибокий аналіз виноробної сфери України, а також відвідала дегустації українських вин в Британії, організовані Uawines UK.

Як довіру виборця не втратити?

Шановні українські соціологічні служби: Демократичні ініціативи, та Фонд Розумова "поміряли" наприкінці року настрої українців. 

Ми звернули увагу на рейтинг загальнодержавної довіри до двух миколаївців з покоління 40-річних. Віталій й Давід були знайомі до виборів 2019.

Порушника конвенції майора Люсю розкритикував Щвец

 

- Хто ти такой?

Декілька раз спитав у своєму відео сьогодні вночі екс-розвідник КДБ Юрій Щвец Олексія Арестовича.

І сам відповів:

- Схожий цей персонаж на Ґолохвастова, Чічікова й Шарікова одночасно. І хто його пристосував працювати в ОП України?

Днями, цей екс-радник голови ОП закордону в ефірі декількох російських ніби блогерів висловив думку що треба: разом з росією позов до заходу висувати...за розв'язання війни. 

Зеленський демонструє силу слова

Редакційну колонку про українського Президента публікує 🇸🇪шведська газета Svenska Dagbladet.

Колишній актор Володимир Зеленський є взірцевим лідером. Він залишає ведення війни генералам, а рішення делегуються їм у відповідності до ситуації. Він не все знає і не може, не найсильніший і найвитриваліший. Однак він робить те, що вміє найкраще: говорить.

Як змінився репутаційний капітал Миколаєва та Херсону під час війни?

Реклама біля одеського бару

Боротьба за відомість у глобальному інформаційному просторі, стає синонімом інвестиційної привабливості. Війна 7 місяців це не скасовувала, а ще більше виявила. Миколаїв, що дуже вперто 7 місяців стоїть в обороні, явно разюче відрізняється від Херсону, де майже моментально "розчинилась" вся еліта разом з силовиками, а громадяни не змогли дієво самоорганізувались на захист рідного міста.

Рекламуватись та повідомляти про товар чи послугу в війну треба ще більше

 

На початку 20-го сторіччя в США біля тамошніх газет, бізнесу та влади народилась нова соціально-інформаційна практика - PR(зв'язки з громадськістю). У джерела нової технології маніпулювання громадською думкою стояв небіж Фройда на прізвище Бернейз. Всю філософію та інструментарій впливу на громадську думку не буду тут переповідати, але зазначу, що все будується на образах. Поки рухома картинка була німою - все будували  надрукованими словами. Ось навіщо була 100% грамотність(!). Ну а з появою у широкому вжитку радіо, а потім - телебачення, образи стали створювати в медіа. Голлівуд не зупинився, й свій "шмат" бізнес-торту відхватив. За допомогою слів та образів вже 100 років триває світове суперництво. Гаряча

Піарник Сталіна, який «відбілював» голодомор і погано скінчив

90 років з тієї голодної та холодної осені-зими, коли в Україні вибухнув штучний голод, не розкрили ще всіх таємниць. Не названі персоналії, тих, хто пропагандистки «відбілював» у світовій пресі сам факт голоду 1932-33 років, причини зникнення зерна на величезних територіях, де й іншої їжі не залишалося внаслідок колективізації.

Що це був? 

Обережно - продавці рейтингів

Український ресурс ТЕКСТИ зібрали дані про 106 псевдосоціологічних служб та 201 прихованих піарників, які оприлюднювали або коментували сумнівні результати протягом останніх 15 років. По кожному з них подається довідка та історію їхньої діяльності.