Захід розпочався виступом співзасновника Національної платформи Володимира Лупація, який представив результати другої хвилі експертної оцінки ризиків у п’яти регіонах – Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській та Одеській областях. У дослідженні, яке проводилося минулого місяця, взяли участь 120 експертів.
Володимир Лупацій визначив стійкість як здатність ідентифікувати ризики та управляти ними. Драйвером дестабілізації в нинішній ситуації може стати сценарій «ідеального шторму», який поєднує три чинники: ескалацію воєнної агресії, зменшення міжнародної допомоги та внутрішньополітичну нестабільність і кризу управління.
Негативний вплив на стійкість також матимуть гуманітарна катастрофа, що створюються внаслідок руйнування критичної інфраструктури, політизації боротьби з корупцією, обмеження демократичних практик, соціальної несправедливості, інформаційних впливів з боку РФ тощо.
Експерти оцінювали 63 ризики з погляду сили їхнього впливу на стійкість та ймовірності реалізації. У «червоній зоні» опинилися 30 із них. Найбільш впливовими та ймовірними ризиками визначено багатоденні блекаути, порушення централізованого водопостачання, зростання кількості людей, які перебувають у складних життєвих обставинах тощо.
До топ-10 ризиків з найменшим оціненим впливом на стійкість та ймовірністю настання упродовж 6-12 місяців віднесено падіння довіри до ЗСУ, невиконання обласними адміністраціями рішень центральної влади, зростання напруженості на ґрунті ідентичності тощо.
На думку Володимира Лупація, відсутність цілісної системи оцінки ризиків призводить до того, що суспільство реагує на події, які вже сталися, замість того, щоб передбачати загрози та підвищувати готовність до них.
Стійкість – це не лише здатність пережити складну зиму, а й дії, спрямовані на те, щоб ризики не посилювалися. Про це сказала співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко. Українське суспільство демонструє високу адаптивність, однак і вона має межі: люди накопичують втому та живуть у стані постійного стресу. Також існує ризик втрати довіри до центральної влади на тлі інформаційного тиску та російських ІПСО, які поширюються через анонімні телеграм-канали.
Експертка зазначила, що сьогодні важливо не лише створювати «міста-фортеці», а й підтримувати взаємозв’язок та інтеграцію, щоб уникнути фрагментації. Не менш важливо зберігати комунікацію між центральною владою та органами місцевого самоврядування – це безпосередньо посилює стійкість.
У другій частині дискусії учасники детальніше обговорили ситуацію в окремих регіонах.
Регіональний координатор Національної платформи у Запорізькій області Дмитро Арабаджиєв зазначив, що найбільшими ризиками для регіону експерти вважають мінну небезпеку, а також можливу окупацію нових територій, що призведе до зростання кількості переселенців і відтоку капіталу. Специфічним для області є ризик у сфері освіти, адже впродовж останніх чотирьох років не було повноцінного навчального процесу. На відміну від результатів оцінки 2024 року, цього разу до переліку топ-10 найбільших ризиків за впливом на стійкість та ймовірністю настання не увійшов ризик падіння довіри до центральних органів влади.
Дослідження також проводилося у Миколаївській області. Регіональний координатор Михайло Золотухін зауважив, що перелік найбільших ризиків дещо змінився. Наразі ключовими є загроза тривалих блекаутів та проблеми з водопостачанням, зокрема нестача питної води. У 2024 році сильним ризиком вважалося падіння добробуту.
Про швидкість реалізації ризиків сказала регіональна координаторка Національної платформи у Харківській області Діана Баринова: те, що у грудні вважалося ймовірним, уже в січні стало реальністю. Якщо у 2024 році до топ-3 ризиків входило падіння довіри до Верховної Ради, то наприкінці 2025 року політичні ризики поступилися обстрілам, багатоденним блекаутам і загрозі прориву дамб.
За її словами, в усіх регіонах люди насамперед зосереджені на виживанні, спостерігається емоційне повернення до 2022 року. Нагнітання ситуації часто є навмисним – порядок денний інформаційного простору формується в телеграм-каналах, де Україна, на жаль, програє. Водночас високим залишається ризик вигорання керівного складу різних рівнів через надмірну відповідальність.
Регіональний координатор Національної платформи у Вінницькій області Володимир Мережко наголосив, що регіон є одним із гарантів виробничої та аграрної безпеки країни. Вінниччина є аграрним хабом, де формуються експортні потоки. Водночас понад 140 тисяч внутрішньо переміщених осіб створюють додаткове навантаження на соціальні сервіси, медицину та освіту. До підтримки ВПО активно долучаються громадські й благодійні організації.
Згуртованість, за його словами, є важливим ресурсом стабільності. Вінницька область демонструє високий рівень відкритості та прозорості органів місцевого самоврядування. У регіоні зосереджено значну кількість релокованого бізнесу – близько 500 суб’єктів господарювання, що позитивно впливає на ринок праці та створення нових робочих місць.
Серед ключових завдань на 2026 рік – стратегічне планування розміщення ВПО у разі посилення бойових дій або окупації нових територій, захист критичної інфраструктури та подолання кризи людського капіталу.
Регіональний координатор Національної платформи у Закарпатській області Микола Яцков зазначив, що регіон залишається порівняно благополучним: більшість домогосподарств мають індивідуальні системи опалення та накопичувачі енергії. Водночас фіксується відтік населення – ВПО лише частково компенсують втрати від виїзду людей за кордон або мобілізації. Це призводить до дефіциту фахівців, зокрема робітничих професій. Разом із тим Закарпаття переживає «нову індустріалізацію» завдяки релокації бізнесу та розвитку нових галузей.
У третій частині дискусії учасники обговорили шляхи запобігання зниженню рівня стійкості у 2026 році.
Директор з питань науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства» Анатолій Ткачук звернув увагу на демографічні виклики: людей стає менше навіть у тилових регіонах, змінюється структура населення – переважно виїжджають жінки з дітьми. Для невеликих громад це створює ризики закриття шкіл, дитячих поліклінік та інших соціальних установ. Крім того, попри зростання бюджетів окремих громад, купівельна спроможність населення знизилася на 10–15 %. Він також наголосив на відсутності чіткого бачення виходу з війни на рівні державного керівництва.
Заступник директора НІСД – керівник центру економічних і соціальних досліджень Ярослав Жаліло зауважив, що стійкість трансформується: відбувається рутинізація загроз, зникають ілюзії, а домінує прагматичне бажання вижити.
Програмний менеджер громадської спілки «Мережа правового розвитку» Віктор Алхімов згадав План гуманітарного реагування на 2026 рік, у якому було змінено підхід – фокус став більш локальним. Це передбачає пряму комунікацію з громадами та масштабування успішних практик на національному рівні.
Про необхідність оновлення стратегій регіонального розвитку сказав Олег Бутрей, заступник директора департаменту регіональної політики та реінтеграції територій Міністерства розвитку громад та територій України. Серед основних викликів громад він назвав електропостачання, створення резервів живлення, ремонт відповідної техніки, забезпечення стабільного зв’язку та захист критичної інфраструктури.
Співзасновник Національної платформи Олег Саакян зазначив, що Україна поступово переходить від інтенсивної моделі стійкості з акцентом на опір до екстенсивної – з фокусом на самовідновлення. За його словами, основою стійкості має стати спільна візія майбутнього «за горизонт», адекватна оцінка каскадних загроз та проактивність, а також інклюзивність, навіть якщо вони викликають дискомфорт. Важливим також є вміння аналізувати власний досвід і переводити його у системні рішення, які можна відтворювати.
Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018 року. Стратегічними пріоритетами Платформи є зміцнення стійкості держави та суспільства, розвиток згуртованості та національної єдності. За час своєї діяльності Платформа провела понад 120 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях за участі провідних українських і міжнародних експертів у сферах миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції та соціальної згуртованості. Діяльність Національної платформи стійкості та згуртованості реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту “Підтримка стійкості України та європейської безпеки шляхом діалогу”.
Немає коментарів: